Про недавно підписану партнерську угоду щодо проєкту з польським містом Устриками Долішніми, завдяки якому Долинська громада отримає понад 1,2 млн. євро на оновлення і модернізацію Центру здоров’я дитини, допомогу ЗСУ, яка торік становила 24,5 мільйона гривень з місцевого бюджету, стратегічні проєкти на найближчі два-три роки, міжнародну співпрацю, у результаті якої вдалося залучити понад 90 млн грн., створення можливостей для молоді й підтримку ініціатив переселенців, а також про «Водоканал Долинської міської ради» – перше і єдине комунальне підприємство в Україні, яке надлишки зеленої енергії продає на ринок, розповів в інтерв’ю для газети «Галичина» Долинський міський голова Іван ДИРІВ.

– Пане Іване, днями Ви повернулися з Польщі, де відбувся X Європейський конгрес місцевого самоврядування, на якому Ви виступали й у межах якого підписали партнерську угоду щодо проєкту з Устриками Долішніми, завдяки якому оновлюватимете й модернізовуватимете «Центр здоров’я дитини». За Вашими словами, на впровадження цього проєкту отримаєте чималеньку суму: понад 1,2 млн. євро. Вітаємо громаду з таким безпрецедентним успіхом і бажаємо стабільного розвитку! Розкажіть детальніше про значення цієї події для Долинської громади.

– Дякую, пані Оксано, за вітання. Справді, важко переоцінити значення цього проєкту й події. Усе розпочалося з програми «Interreq NEXT Польща–Україна 2021–2027». Раніше це була програма на три країни – Україну, Польщу й Білорусь. Через війну Білорусь виключили і додали декілька наших областей, у тому числі Івано-Франківську та Тернопільську. І ми вперше взяли участь у цій програмі. Наші люди, працівники міської ради, разом з медиками подали проєктну заявку. І разом із нашими партнерами, Устриками Долішніми, стали її переможцями. Сама історія – понад 60 листів у ті воєводства, які беруть участь у програмі. Отримали близько десятка відповідей, хтось уже мав партнерів, у когось були інші пріоритети. У нас у пріоритеті здоров’я, як і в Устриків Долішніх, які відгукнулися і сказали, що готові.

Було дуже непросто. Але, дякувати Богу, ми підписали грантову угоду. І ось днями, як ви вже згадали, підписали партнерську угоду щодо реалізації проєкту. Цей проєкт передбачає модернізацію нашої дитячої лікарні, зокрема ремонт старих приміщень, закупівлю медичного обладнання, облаштування відділення реабілітації, басейнів тощо. Також частиною проєкту є навчання лікарів, обмін досвідом та проведення інформаційної кампанії. Справді, сума фантастична. Для двох громад це 2 мільйони 45 тисяч євро, а, зокрема, для нашої громади це більше 1 мільйона 200 тисяч. Це рекордна сума – як для міста, так і для громади, такого гранту ще не було. У гривнях це понад 50 мільйонів – фантастична сума! Я переконаний, що нам вдасться все реалізувати. Сам термін реалізації – два роки, тобто основна робота буде проведена у 2025-му й 2026-му роках, тому треба поспішити.

– Які головні виклики постають перед громадою, і як їх вирішуєте?

– Виклики перед громадою приблизно такі, як і перед іншими громадами і перед країною загалом – це війна, допомога Збройним силам, реабілітація тих хлопців і дівчат, які повертаються з фронту… Сфера енергетики, зрозуміло, бо зиму ми якось пройшли більш-менш, але дуже суттєво відчували проблеми як влітку, так і восени. І в країні є дефіцит енергії. Я боюся прогнозувати, як там буде далі. Енергетика – це такий серйозний виклик. Комунальна сфера, водоканали, котельні не в такому стані, як би хотілося. Що стосується конкретно нашої громади, як і багатьох міських громад, це недофінансування освіти, дуже величезна проблема з тим, що держава не додає тих коштів. Є велика недостатність – щороку близько 20 мільйонів ми додаємо на освітні субвенції зі свого бюджету. І це дуже непросто.

Стан доріг, як і в багатьох громадах нашої області, не є найкращим. Зробити їх в умовах війни неможливо. Конкретно для нашої громади проблемою є вивезення побутових відходів, привчання людей, які живуть у селах, що не можна вивозити сміття просто у місця поза селом чи біля річки, а треба везти його до урни та платити за це, слід якось цивілізовано поводитися із побутовими відходами…

– Як громада підтримує військових і переселенців?

– Ну, зрозуміло, що ми, як і інші громади, стараємося максимально докласти зусиль для нашої перемоги, для підтримки Збройних сил. Якщо брати минулий рік, то там допомога йшла різними шляхами, були як субвенції для військових частин, так і обладнання, яке ми купували для ЗСУ. Це переважно дрони й інше обладнання. Загальна сума допомоги торік становила 24,5 мільйона гривень з місцевого бюджету. І щомісяця наші працівники як апарату міської ради, так і всіх структур збирають на допомогу нашим військовим. Вдалося також залучити міжнародну допомогу. Я їздив з делегацією до Шауляю (Литва), нашого міста-побратима, привезли 50 тисяч євро, це було більше 2 мільйонів гривень. Нам вдалося закупити дрони за ці кошти і передати їх нашим захисникам.

Щодо внутрішньо переміщених осіб, то у нас є рада ВПО при виконавчому комітеті, ми проводимо постійні зустрічі. Декілька разів на місяць зустрічаюся з переселенцями, стараюся підтримувати їхні ініціативи. Насправді дуже цікаво буває, бо люди з різних регіонів, з різних міст до нас приїхали, в тому числі з великих міст. І, скажімо, погляд на світ, на деякі речі, відрізняється від нашого, і це приносить певні позитиви.

– Пане Іване, які ініціативи переселенців Ви підтримали?

– Це, наприклад, «Резиденція янголів», відкриття якої відбулося в нашій громаді. Для неї ми виділили приміщення. Також надали необхідні дозволи для відкриття бізнесу переселенців як великого, так і малого.

– Чи плануєте якісь стратегічні проєкти в громаді на найближчі роки?

– Безумовно, прийнята стратегія громади, і якщо говорити про найбільші проєкти на найближчі два–три роки, то перший, про який ми вже згадали, це наша дитяча лікарня, «Центр здоров’я дитини», зокрема ремонт, переоснащення, закупівля обладнання, що вартує близько 50 мільйонів гривень. Наступний великий проєкт, який вже розпочали, – комплексна термомодернізація одного з найбільших ліцеїв у нашій громаді, ліцею №4, за кредитні ресурси Європейського інвестиційного банку, який надав нам понад 40 мільйонів гривень, і це величезна сума. Сподіваюся, що ми також зможемо взяти участь в програмі «Україна–Румунія», де буде передбачено реконструкцію консультативно-діагностичного центру, перекриття даху, ремонт другого поверху, а також комплексну термомодернізацію...

Величезну увагу приділяємо й нашій комунальній сфері, зокрема, водоканалу, бо розуміємо, що без багатьох речей можна прожити, а без води і каналізації, особливо у багатоквартирних будинках, ніяк. Тому там у нас є великі проєкти щодо заміни помпового обладнання та напірних водогонів. Також це енергетика, як-от сонячні станції, ще маємо встановлювати геліоколектори на одному із садочків, плануємо створити енергокооператив, впровадити сотову енергомережу. Зараз уже будуємо мережеву газову генерацію, а у планах на наступні два–три роки – велика гібридна станція 12 мВт сонця і 48 мВт стореджу, тобто системи акумуляції біля іншої підстанції 110 кіловольт – такий доволі великий проєкт. Також хочемо відновити наш сільзавод. Знайшовся інвестор, який купив у держави спецдозвіл на користування надрами, родовищем солі в Долині на наступні 20 років і зараз працює над планом освоєння родовища, над оцінкою впливу на довкілля, щоб презентувати звіт до кінця року, обіцяючи і громадські слухання і початок будівництва заводу. Такі в нас амбітні плани.

– Як громада залучає інвестиції та сприяє розвиткові місцевого бізнесу?

– Насамперед це грантові програми. В умовах повномасштабної війни нам вдалося взяти участь у чотирьох програмах: «Польща–Україна», в якій ми стали переможцями, «Румунія–Україна», результати якої незабаром оголосять, «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна», що реалізується у сфері культури за участі чотирьох країн і де ми також стали переможцями, а разом з місцевою асоціацією «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» перемогли у Дунайській програмі, до якої залучено багато країн, розташованих в басейні річки Дунаю та біля його притоки.

А ще ми залучаємо багато кредитних ресурсів, зокрема з Європейського інвестиційного банку. Маємо у громаді Центр підтримки підприємництва, який наразі складається з двох елементів. Першим елементом є онлайн-платформа на сайті міської ради, де охочі можуть дізнатися інформацію про ведення бізнесу, що в нас є цікавого в громаді, що ми пропонуємо, як допомагаємо тощо. Також є відкритий офлайн-офіс, де є фахівець, який допомагає як чинним підприємцям, так і тим, хто хоче розпочати цей бізнес.

Різні проєкти громади також створюють умови для залучення інвестицій у громаду. Це, зокрема, сільзавод, а також робота над індустріальним парком – депутати вже ухвалили рішення про оголошення конкурсу на вибір керівної компанії, тому я переконаний, що цей проект так само буде успішним, а також енергетичні проєкти газової генерації, проєкти для наших садочків і лікарень та водоканал.

– Які зміни вже вдалося реалізувати у сфері впорядкування та інфраструктури?

– Я не вважаю такі зміни пріоритетними в умовах війни, але ми все ж працюємо над підтримкою доріг у належному стані, крім цього, ми змогли облаштувати пішу зону в нашому місті. Також вдалося оновити комунальну техніку, зокрема, у досить непростий час ми змогли купити грейдер, два сміттєвози, два екскаватори для водоканалу і комунгоспу, аварійну машину для водоканалу, замінити старі радянські сміттєві баки на нові пластикові ящики, які закриваються. Тому робота у цьому напрямі ведеться, але вона все ж не є нашим пріоритетом.

– Побутує думка, що нині гостро постала проблема кадрів в українських громадах. Чи торкнулася вона Долинської ТГ?

– Така проблема справді є, і коли з’явилися громади та, зокрема, коли я став головою орієнтовно наприкінці 2020 року, почалося створення нових структур відповідно до наданих повноважень, після чого постало питання з фахівцями. Не скажу, що просто немає людей, вони є, але відповідних фахівців немає, тобто не можна взяти на відповідальні посади працівників, які мають бажання, але не мають належної кваліфікації. Наприклад, ми довго шукали в Долині енергоменеджера – як не дивно, це виявилося проблемою. Те ж стосувалося фахівців з проєктного менеджменту для написання проєктів, їх реалізації, ведення переговорів тощо. Також проблема нестачі кадрів полягає не тільки у важкості їх пошуку, а у в тому, щоби втримати їх на посаді. Зараз, в умовах, коли певні послуги є досить затребуваними, фахівці мають змогу заробити немалі кошти у приватному бізнесі, тому втримати їх у наших структурах, у міській раді, дуже складно. Зокрема, така ситуація виникла з фахівцями з публічних закупівель, адже їхня зарплата врегульована постановою Кабінету Міністрів України, і, попри велику відповідальність, є недостатньою.

Тому це дуже непросто, і ми відчуваємо брак власних фахівців. Хоча у нас є своя команда, але з огляду на те, що ми стали переможцями багатьох грантових проєктів, її чисельності недостатньо.

– Як громада працює з молоддю? Чи є можливості для її розвитку? Що робите для того, аби молоді люди залишалися жити й працювати в Долинській ТГ?

– На мою думку, можливості у будь-якій громаді є завжди, і вважаю, що молоді треба приділяти максимальну увагу, особливо зараз, коли багато людей поїхало, тому потрібно старатися залишити молодих людей в наших селах та містах, це одне з пріоритетних завдань громади. Зокрема, у Долині діє молодіжна рада при міському голові, молоді люди там є дуже активними та розумними, мають цілком новий та прогресивний підхід до багатьох проблем. Також у Долині діє комунальний молодіжний центр «Хижка», створений з ініціативи молодіжної ради. Члени молодіжної ради самі написали проєкт та виграли грант на його реалізацію у розмірі близько 25 тисяч євро. Ми з міського бюджету ще додали півмільйона гривень та зробили гарний молодіжний центр, де діти збираються щодня. Там діє багато різних секцій і клубів, зокрема, клуб вивчення англійської мови, клуб настільних ігор, літературний клуб тощо.

З ініціативи Асоціації міст України ми провели двотижневе стажування для молодих людей у різних наших відділах, управліннях, дали можливість подивитися на роботу міської ради зсередини, ознайомитися з основними напрямами її діяльності. І це справді було цікавим для молоді, тому будемо продовжувати такі стажування й надалі.

Також ми виплачуємо стипендії для учнів, які є переможцями олімпіад, спортсменам, які досягли значних успіхів. Окрім одноразових платежів, у нас є щомісячна стипендія у розмірі 6 тисяч гривень, виплата якої здійснюється упродовж року.

Регулярно проводимо конкурси до Днів сталої енергії, наприклад, недавно у рамках одного з таких конкурсів діти записували відео про те, як бережно ставитися до енергії, як її економити, про альтернативні джерела енергії. Учасники отримали цінні подарунки, грошові призи та екскурсію до музею «Нова енергія» в Університеті Короля Данила.

Також у нас є багато дитячих закладів: спортивна школа, шаховий клуб, художня та музична школи, асоціація кіберспорту. Тому загалом можливості для молоді у громаді є.

Потрібно розуміти: щоби молоді люди залишалися, треба мати перспективу, тобто роботу, житло, умови для створення і розвитку бізнесу, умови для роботодавців. У нас триває постійне будівництво нових будинків, покращення якості освіти, створення умов для спортивного і культурного розвитку.

Що стосується підтримки бізнесу і створення умов для роботодавців: до нас переїхало декілька підприємств релокованого бізнесу, там уже створюються нові робочі місця, також робочі місця відкриваються в наших енергетичних проєктах, що вже впроваджуються. Недавно ми разом з одним із власників бренду «Авіація Галичини» розмовляли про створенням майбутнього айті-кластеру в Долині, тобто це також для молоді цікава перспектива.

– Які ключові досягнення громади Ви можете виділити за минулий рік?

– Найперше, напевно, це міжнародна і проєктна діяльність, тобто в нас є багато партнерств з іншими країнами. Зокрема, це успішна реалізація проєктів, наприклад, в рамках програми «Україна–Румунія» ми зробили найкращу в області амбулаторію з новітнім обладнанням та ремонтом. Зараз беремо участь у ще чотирьох проєктах. Великим досягненням є активне залучення позабюджетних коштів в громаду, а це понад 90 мільйонів за минулий рік. Ми також активно ділимося нашим досвідом ведення проєктної діяльності з іншими громадами.

Друге, це енергетика. Торік ми побудували дві сонячні станції для водоканалу 120 кВт і 25 станцій з акумуляцією. Встановили станцію з акумуляцією в садочку «Золота рибка». Покращили роботу водоканалу, вдалося перетворити його на нормальне підприємство, де є свої об’єкти генерації. Наш водоканал став першим і єдиним комунальним підприємством в Україні, яке надлишки зеленої енергії продає на ринок, чим допомагає державі в непростий час. Ми втримали тарифи, налагодили відносини з сусідніми громадами у сфері водопостачання.

Також закупили комунальну техніку, шкільний автобус, електромобіль для первинки, автомобіль підвищеної прохідності. Активно підтримували і розвивали освіту у 2024 попри численні виклики, не маємо ніякої заборгованості. Також уже є наказ про переїзд у нашу громаду двох професійних коледжів Луганського національного університету, тому готуємо для них приміщення, щоб вони якнайшвидше змогли розпочати очне навчання.

Знайшли інвестора – компанію «Благо» – для перебудови закинутого приміщення колишнього готелю «Карпати» в центрі міста.

Прийшовши на посаду, я хотів, щоб наша громада стала найкращою в Україні. Це була моя мрія. Через коронавірус та повномасштабне вторгнення, напевно, не все вдалося реалізувати. Але з гордістю можу сказати, що завдяки команді та людям, які підтримували й підтримують мене, ми стали однією з найкращих громад в області та Україні.