Нарешті відбулася подія, якої чекали мільйони українців:1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий календар. Про це заявив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, повідомляючи рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи.
«Починаючи з 1 вересня 2023 року ми переходимо на новий стиль. На новий стиль, коли йдеться про святкування нерухомих свят, – зазначив Блаженніший Святослав на своїй сторінці у Фейсбуці. – Ми часом цей новий стиль називаємо Григоріанським календарем, але потрібно зауважити, що літургійний календар має два цикли або два види свят, які ми святкуємо. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем, і це так звані нерухомі свята. Свята, які кожного року випадають в одну і ту саму календарно дату.
А є інша група свят, інший цикл, який ми святкуємо за місячним календарем. Так звана Пасхалія, – свята, які пов’язані з Пасхою. І це є так звані рухомі свята. Пасха випадає завжди в неділю, завжди на іншу дату ця неділя припадає, і тому ці свята змінюються, рухаються відповідно до тих чи інших приписів».
Таке рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ пояснили численними проханнями віруючих, йому передували консультації з духовенством та монашеством Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні.
Відповідно до цього рішення вже з 1 вересня цього року всі нерухомі свята УГКЦ в Україні святкуватиме за новим стилем. Зокрема, Різдво Христове – 25 грудня, Богоявлення – 6 січня, Благовіщення Пресвятої Богородиці – 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня, Святого Миколая – 6 грудня тощо.
Перехід на новий стиль відбудеться саме 1 вересня, оскільки в цей день розпочинається новий літургійний рік. Проте відповідно до постанови Синоду, парафії, які ще не готові до такого кроку, матимуть можливість із дозволу свого єпископа до вересня 2025 року святкувати нерухомі свята за старим стилем, інформують в УГКЦ.
За словами Предстоятеля, календарна реформа УГКЦ в Україні матиме два етапи. Тепер зроблено перший крок. Щодо святкування Пасхи, то єпископи «вирішили трохи зачекати». Блаженніший Святослав звернув увагу, що у 2025 році відзначатимуть 1700-річчя Першого Вселенського Собору. Готуючись до цього ювілею, ведеться спільна праця в діалозі між Римом і Константинополем над оновленою Пасхалією, згідно з якою усі християни світу святкуватимуть Пасху в один день.
За словами глави УГКЦ, коли робили опитування, то владики постановили собі: якщо буде близько 70 відсотків тих, хто підтримує рішення про реформу, тоді можна рухатися вперед. Проте виявилося, що є підтримка майже від 90 відсотків опитаних, і то практично в кожній єпархії. Вочевидь, потреба календарної реформи виявилася набагато вищою, ніж очікували.
Прокоментувати рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ щодо календарної реформи ми запросили дослідника історії Церкви, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Олега ЄГРЕШІЯ:
– Ця реформа означає, що церква практично повністю переходить на новий Григоріанський календар, і майже всі церковні свята тепер відзначатимуть з більшістю інших християнських церков світу, – зазначив він. – Отже, зокрема, Різдво УГКЦ відзначатиме 25 грудня, а не 7 січня. Так само інші свята змістяться на 13 днів. Але це не стосуватиметься Великодня.
УГКЦ є третьою за чисельністю церквою України. Вона має кілька тисяч парафій та мільйони вірян по всій Україні. Територіально найбільше вірян у неї на заході України. Водночас ця подія віддає кількома цікавими перспективами. По-перше, думаю, що цей рішучий крок є цілком вмотивованим і спричиненим потребою національноцентричної УГКЦ у важкий для України час «бути з народом», пробувати з рівня «церковного амвону» європеїзувати українців, наблизити їх до Заходу, віддаливши тим самим від росії. Вважаю, що це сміливе, важливе та своєчасне рішення вищих структур УГКЦ.
Друге питання таїться в реакції вищої ієрархії ПЦУ. Думаю, що рішення Архиєрейського синоду УГКЦ лише пришвидшить схоже рішення синоду ПЦУ. Воно буде суголосним з ієрархами братньої УГКЦ і здатним зблизити дві конфесії, а отже, стати маленьким кроком до Патріархату. Третє питання – ступінь сприйняття реформи вірянами, які звикли до іншого церковного календаря. Тут на руку може зіграти те, що УГКЦ дає своєрідний «гандикап» для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишити можливість літургійного життя за старим юліанським календарем на період до 2025 року. І ще є важлива гнучка обставина – зміни пропонують із початком нового церковного року, тобто є час для своєрідної психоментальної адаптації. Вважаю, що це рішення справді є революційним і мудрим. А УГКЦ – справді з народом.
