В Івано-Франківську відзначили День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 29 серпня обрали для цього не випадково. Саме на цей день припав пік Іловайської трагедії, що сталася шість років тому. Тоді, нагадаємо, колони українських бійців, котрі виходили з «котла» «зеленим коридором», розстріляли з важкої зброї, цинічно порушивши домовленості про перемир’я, російські військовики, які перед тим вторглися на територію України.

Героїв, загиблих на російсько-українській війні, традиційно вшанували панахидою, перед якою згадали поіменно всіх прикарпатців, які зложили голови на війні, а їх майже півтори сотні, та пам’ятною ходою сотень франківців – матерів, дітей та вдів полеглих, ветеранів-фронтовиків, громадських активістів…

За офіційними даними, наші втрати в Іловайську, під яким в оточення потрапили переважно підрозділи добровольчих батальйонів «Донбас», «Дніпро», «Світязь», «Херсон», «Миротворець», а також міліцейського батальйону «Івано-Франківськ» та зведена рота 93-ї і 17-ї бригад Збройних сил України, – 366 загиблих, 158 зниклих безвісти, 429 поранених, 128 полонених. Однак, за інформацією тимчасової слідчої комісії (ТСК) депутатів Верховної Ради, лише вбитими Україна втратила тими серпневими днями майже тисячу бійців.

Однак пора вже під час таких заходів називати не лише імена полеглих, а й прізвища тих, на чиїй совісті їхня загибель. Бо ж відомо, що Іловайську трагедію можна було відвернути. Адже батальйонно-тактичні групи регулярної армії РФ вторглися в Україну вдосвіта 24 серпня, і лише 27-го вони завершили оточення української групи військ під Іловайськом. Як довела та сама ТСК, першого ж дня московської агресії тодішні начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, міністр оборони Валерій Гелетей, як і сам «генералісимус» Петро Порошенко, володіли інформацією про кількість російських вояків, які «заблукали», та місця й координати їхньої дислокації. Але вони чи не повірили цим розвідданим, чи вважали присутність чужинських військовиків на українській території лише провокацією, чи, може, в них попросту руки не дійшли до того, щоби зреагувати вчасно й адекватно, оскільки були надміру зайняті підготовкою до військового параду з нагоди Дня Незалежності та й самим святкуванням…

А тим часом московити безкарно влаштували нове «винищення немовлят» на наших землях. Досі ніхто з названих високопосадовців персонально не відповів за власні бездіяльність та некомпетентність, що призвели до трагедії. Хоча висновки ТСК ВР України чітко вказують прізвища й інших винних в Іловайській трагедії, крім самого Путіна та його підлеглих, які звеліли відкрити вогонь та влаштувати бойню в «зеленому коридорі», – з українського боку, що побоялися віддати наказ на ракетно-артилерійський удар по окупаційних військах РФ, щойно вони перетнули кордон чи й на їхньому підході до Іловайська. І вина тих осіб не підвладна терміну давності.