Вітчизняний кінематограф не так активно, як ми цього потребуємо, та все ж опрацьовує теми війни та анексії Криму. 29 серпня у всеукраїнський прокат вийшла воєнна драма «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас». В її основі – реальна історія командира штурмової групи добровольчого батальйону «Донбас» Тараса Костанчука, який став продюсером картини режисера Івана Тимченка і зіграв у фільмі самого себе. Крім нього, у стрічці знялися близько 50 добровольців із «Донбасу», котрі вийшли живими з «іловайського котла».
Також цей художній фільм розповідає про загиблих в Іловайську реальних героїв – «Шульца», «Скіфа», «Франко», «Самольота», «Карата» й інших бійців.
Майже весь фільм знято «наживо», без використання комп’ютерної графіки і спецефектів, протягом 55 знімальних днів у Чернігівській, Запорізькій, Кіровоградській областях.
«Я хотів зняти цей фільм, – розповідає Тарас Костанчук, – щоб Іловайськ назавжди залишився в історії як безпрецедентна подія, найтрагічніша в новітній історії України. Ніколи ще не було, щоб одночасно в одному місці загинуло близько 500 бійців, – і сподіваюся, вже ніколи не буде! І вони загинули не тому, що вступили в нерівний бій, а тому що їх обманули, пообіцявши дати «зелений коридор», а натомість ворог розстрілював прямою наводкою незахищені автобуси. Я хочу, щоб Іловайськ залишився в пам’яті народу, в історії, щоб люди знали імена героїв».
Іван Тимченко, режисер: «Досить складно було поєднати кілька завдань –залишити все, що заклав у сценарії фільму його автор Михайло Бриних, а там – безліч алегорій, алюзій, там кожен персонаж має глибоку ідею, і зробити так, щоб фільм сподобався масовому глядачу. Сподіваюся, ми впоралися».
За словами самого ж М. Бриниха, «це жодним чином не пропагандистський фільм, але безсумнівно патріотичний. Ми з Тарасом Костанчуком одразу зійшлися на тому, що фільм має бути без надмірного пафосу, яким грішать усі українські стрічки, а про війну – й поготів. Тут дуже тонка межа, яку не варто переступати. Бо, з одного боку, хочеться, щоб фільм був патріотичний і ні в кого не виникало жодних сумнівів, за що й проти кого ми воюємо, а з другого – не хочеться скотитися в театральщину, і знову ж таки – в пропаганду.
Світлана Соловйова, продюсерка: «Унікальність фільму полягає в тому, що це історія, розказана самими бійцями батальйону «Донбас». Думаю, це найправдивіша інтерпретація з можливих. І якщо вам не байдуже те, що відбувається в Україні, ви маєте подивитися цей фільм».
В Івано-Франківську показ стрічки і зустріч із творчою групою відбувся 1 вереcня у кінотеатрі «Космос»…
* * *Принагідно – ще кілька слів про здобутки українського кінематографу. Фільм Додому» режисера Нарімана Алієва про кримського татарина, який разом зі своїм молодшим сином вирушає до окупованого Криму, щоб поховати старшого сина, котрий загинув на російсько-українській війні, стала претендентом від України на престижну премію «Оскар». Світова прем’єра «Додому» відбулася на Каннському кінофестивалі, також фільм показували в рамках фестивалів у Бухаресті, Нур-Султані та Одесі. На Одеському міжнародному кінофестивалі-2019 стрічка виборола головний приз – гран-прі. У широкий український прокат «Додому» вийде 7 листопада.