Із 8 по 12 січня тривав в обласному центрі Прикарпаття ХІ Міжнародний фестиваль "Коляда на Майзлях". Окрім українських виконавців колядок, у ньому взяли участь ентузіасти хорового різдвяного співу з Іспанії, Польщі, Румунії, Канади. Заснований ще 2009-го фестиваль давно вилився за межі міста, регіону, держави, як написав на своїй сторінці у фейсбуку міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. «Коляда стала об’єднувати серця українців усього світу, – зазначив він. – Мрію, що одного року в нашому місті заспіває хор із Кубані. Ми зробимо для цього все можливе».
Ми попросили одного з ініціаторів і засновників «Коляди на «Майзлях» – відомого диригента, кандидата мистецтвознавства і заслуженого діяча мистецтв України, регента церковного хору в церкві на «Майзлях» Ігоря Дем’янця поділитися враженнями про різнопланові виміри Різдвяного фестивалю, його перебіг, особливості та майбутнє.
– Пане Ігорю, «Коляда на «Майзлях» – уже знакове явище в українській музичній культурі? Які напрями фестивалю могли би виокремити?
– Коли ми готуємось до фестивалю, то завжди розважуємо, чим можемо захопити та вразити нашу публіку і що можемо нового, повчального й цікавого їй запропонувати. Звісно, якщо порівнювати, то перші фестивалі мали на меті охопити якомога більше хорових колективів спершу на Прикарпатті, а згодом – в Україні з акцентом їхніх виступів на осерді Різдва – давній українській традиції співаної молитви – колядки і щедрівки. Сьогодні цей акцент зберігається, але тепер у тому контексті хочемо показати багате розмаїття хорового співу загалом – як українського, так і інших народів. І не лише академічного, а й фольклорного.
У тому ключі цьогорічна «Коляда на «Майзлях» теж утішила новими відкриттями: вперше фестиваль відвідав народний аматорський фольклорний гурт «Коралі» з Полтавщини з дуже цікавим автентичним співом, з особливими мелодикою, інтонуванням, дикцією. Вразили виступи оригінального етногурту «Курбаси» зі Львова з пластом старовинної музики і фольклорний театр-студія «Гердан» з Чернівців.
Але то лише один напрям фестивалю. Другий – професійне виконання коляди. І наші краяни мали змогу почути взірці цього у виступах державної заслуженої хорової капели «Трембіта» зі Львова, Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди, академічного хору ансамблю пісні і танцю «Поділля» з Хмельницького, відомого івано-франківського колективу «Гармонія Нобіле». Загалом кожен концертний день вирізнявся різноплановими виступами хорових колективів.
– Перший день фестивалю запам’ятався гармонійним поєднанням хорового народного й академічного співу. Зокрема класичними колядками милувала слух наша землячка Ірина Житинська, яка тепер є солісткою Вроцлавської опери у Польщі. А також викликала захоплення вдала інсценізація різдвяної історії акторами драмтеатру Івано-Франківська на тлі творів, які виконав інструментальний ансамбль «Cuattro Corde» Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк…
– Уже на відкритті фестивалю ми мовби поєднали традиційну коляду з професійним європейським мистецтвом. Разом з подіями народження Спасителя, які вдало і проникливо передали наші актори, це увиразнило свято коляди. Й додало особливої чарівності й зворушення у переживанні глядачами глибшого виміру Різдва як піднесеного й радісного духовного свята християн. Зрештою, ми також хотіли показати колективи церкви Христа Царя отців василіян на «Майзлях» як господарів, засновників і щорічних учасників цього фестивального дійства. А за основу спільного розважання взяли євангелістський текст від святого Луки про народження Ісуса Христа. З другого боку, нас обмежував часовий вимір фестивалю у три дні, пов’язаний з церковним календарним роком.
– Розкажіть про екуменічний вимір «Коляди на «Майзлях».
– Цього року долучилася до спільної коляди низка хорових колективів інших конфесій. Зокрема вперше виступив митрополичий хор Свято-Троїцького кафедрального собору Православної церкви України, створенню якої ми раділи рік тому. Також уперше взяли участь у фестивалі африканський хор Святої Терези римо-католиків з Івано-Франківського костелу Царя Христа на «Гірці», утворений зі студентів нашого медичного університету. Вразив своїм чарівним співом дитячий хор «Есколанія Вальде Лос Каїдос» зі столиці Іспанії Мадрида, учасники якого навчаються й виховуються в одному з потужних центрів духовного співу Іспанії, який ведуть монахи бернардинці. До речі, у цьому хоровому колективі є двоє львів’ян: одна дівчина працює, а хлопчик – навчається. Ще виступили народний вокально-інструментальний ансамбль «П’ятий океан» з Церкви християн віри євангельської й один їхній невеличкий естрадно-хоровий гурт.
– Які інші цікаві українські і закордонні колективи, нові відкриття й особливості «Коляди…» Ви хотіли би ще відзначити?
– Оргкомітет за традицією запросив українські колективи міст-партнерів Івано-Франківська, зокрема вокальний ансамбль «Мелодія» з міста Попасної на Луганщині і фольклорний ансамбль «Первоцвіт» з Волновахи на Донеччині. Також з особливо цікавими колядками виступив вокальний ансамбль «Співаночки» обласного музичного коледжу з Кривого Рогу. Вразив усіх і вокальний секстет «Мен-саунд» з Києва своєю модерною джазовою імпровізацією колядки. До речі, після виступу вони залишились і зазначили, що такого чару коляди вони ще не переживали. Окремо скажу про велику кількість потужних хорових колективів з-за кордону. А саме: камерний чоловічий хор партесного співу «Партес» та репрезентативний чоловічий хор Об’єднання українців у Польщі «Журавлі», вокально-інструментальний ансамбль «Флоралія» Національного університету мистецтв ім. Джорджа Енеску з міста Ясси (Румунія). З-за океану вперше до нас завітав хор церкви Святого Миколая з Торонто (Канада) з великою програмою, яку вони готували пів року. Особливо вразили слухачів виконання торонтським хором старої колядки англійською, якій 400 років. Також окремо відзначу їхні вельми оригінальні колядки, щедрівки й духовні пісні, написані сучасними українськими композиторами, котрі зросли в Канаді. Завдяки міському голові Івано-Франківська Р. Марцінківу ми змогли показати багатство хорового співу і на сцені Вічевого майдану в обласному центрі. Крім цього, виступи транслювали у прямому ефірі на ОТБ «Галичина».
– Хто найбільше і ґрунтовно спричинився до підтримки й організації фестивалю? Які відомі творчі постаті взяли участь у його промоції?
– Торік ми почали підготовку за пів року до його початку. До таких масштабних заходів залучається дуже багато людей, організацій і владних структур. Завдяки благословенню й участі архієпископа й митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та активній підтримці міського голови Руслана Марцінківа оргкомітет почав проводити спільні зустрічі з місцевою й обласною владою. Зокрема співпрацювали з управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА в особі керівника управління Володимира Федорака, командою мера і департаментом культури Івано-Франківська в особі керівника Надії Загурської, яка відповідала і за зовнішні зв’язки з творчими колективами закордоння, також окрема подяка настоятелеві монастиря о. Йосафатові Хаймику, який гостинно прийняв такий огром колективів. А підтвердженням соборності цього заходу стала урочиста хода парафіян різних храмів із чотирьох сторін Івано-Франківська до його середмістя 11 січня та виконання спільної коляди. За закликом мера міста до християн, аби кожна родина виготовила свою вифлеємську зірку, до ходи долучилося велике їх число, тож акція «Вифлеємська зірка в Івано-Франківську» за кількістю її учасників встановила національний рекорд. Сподіваємося, що це стане ще однією доброю традицією, яка додаватиме привабливості нашому містові. Добрими помічниками стали також обласна філармонія, яка залучила до коляди свої професійні колективи, національний обласний муздрамтеатр ім. І. Франка, актори якого взяли участь у «Коляді на «Майзлях», та відомий художник Володимир Плазинський, який розробляв дизайн афіші і буклети, що додало шарму фестивалю.
Ми також запросили окрему групу почесних гостей з числа культурно-мистецьких кіл: заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Циклінського, якого означують як патріарха хорового мистецтва Галичини, диригента відомого львівського хору «Гомін» Руслана Ляшенка, співголову Організації українців у Баварії Олега Сеніва, журналістку Національного радіо Світлану Артеменко, яка висвітлювала перебіг заходу в прямих ефірах, та інших цікавих постатей культури й мистецтва. Кожен зокрема і всі разом долучилися до промоції «Коляди на «Майзлях» як в Україні, так і за кордоном. І, схоже, наші сподівання про Івано-Франківськ як осердя коляди в Україні справджуються.
– Коли завершується знакова подія, в її організаторів завжди з’являються думки, що можна було би провести ще краще захід. Отож поділіться задумами і планами щодо наступного фестивалю.
– Безперечно, наше велике хорове товариство завжди перебуває у творчому пошуку і це активно обговорюємо вже сьогодні. До цього долучаються наші друзі однодумці з Церкви і влади. Можливо, змінимо формат заходу та його реалізацію, ідей є багато, наразі потрібен час для їхнього обміркування. Ми вже маємо велику кількість колективів з Івано-Франківська, області, України з-за кордону, які хочуть взяти участь у наступному фестивалі. Соборна коляда зібрала велику кількість людей в єдиному потужному молитовному співочому пориві, який витворив незабутню духовну атмосферу. Зберегти й примножити багатство традиції української коляди, сприяти щирому зацікавленню нею дітей і молоді – головні завдання фестивалю. Віримо, що світла радість нинішньої «Коляди на «Майзлях», яку пережили наші краяни, наступними роками стане ще потужнішою і зростатиме число поціновувачів хорового співу Прикарпаття й України.
