«Цей день, що його створив Господь, радіймо і веселімся в нім» (Пс. 117:24).
Високопреподобні і всечесні отці! Дорогі брати і сестри у Христі!
У ці радісні дні, коли радіють усі творіння, з особливим почуттям духовної радості вітаю Вас з празником Святої Пасхи невмирущим привітанням «ХРИСТОС ВОСКРЕС!». Тож щирими молитвами подякуймо Господеві за те, що сподобив нас дочекатися цьогорічних Великодніх свят і бути учасниками Пасхальних богослужінь, хоч і в надзвичайних умовах обмежень – посиленні карантинних заходів у зв’язку з глобальною пандемією коронавірусу. Мине час і небувале досі в історії людства явище – вірус COVID-19 зникне і ми подолаємо смертельну пандемію, під час якої відкрився справжній стан віри кожного із нас – чи залишились ми людьми, керуючись християнськими чеснотами добра, любові, милосердя, чи гідно здали наш тест на вірність Воскреслому Христові, Який у цей величний день – день перемоги над смертю, адже у ці дні ми співаємо «смертю смерть подолав…», закликає людство йти за Ним кажучи: «Я є воскресіння життя. Хто вірує в Мене, той хоч би вмер, житиме. І всякий, хто вірує в Мене, не вмре во віки» (Ів. 11:25-26). Тож ідімо за Ним, щоби стати співучасниками і свідками Божої перемоги.
Яке значення має для нас, християн, воскресіння Спасителя? Син Божий помер на Хресті, щоби Своєю смертю спасти людські душі, Він воскрес, щоби Своїм воскресінням дати людству невмирущий доказ Божої сили, доказ існування Бога як Творця всесвіту. Воскресіння Христа стало свідоцтвом Його Божественної науки, яку Його учні-апостоли понесли у світ і поширили по всій нашій планеті. Його воскресіння – найважливіша підвалина нашої віри, бо, за словами апостола Павла: «Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!» (1Кор. 15:14). Віра є необхідною чеснотою в житті кожного християнина, бо вона походить від Бога та підтримує душу людини в часі найважчих випробувань. Сам Господь наш Ісус Христос наголошував на важливості віри такими словами: «Усе, чого ви у молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам» (Мк. 11:24) та «…хто не вірує в Сина, той життя не побачить і гнів Божий зостанеться на ньому» (Ів. 3:36). Воскресіння Христове є фундаментом Христової Церкви і ми, українці, повинні пам’ятати, що Христос направду є підвалиною життя всіх християн, особливі традиції і спадщина яких освячені воскреслим Христом, присутністю і проповіддю Його апостола Андрія Первозваного на землях нашої рідної України.
Тож коли у Воскресінні Христовому – надія християн на загальне воскресіння з мертвих і «життя майбутнього віку», то в ньому – й надія українського народу на своє національне воскресіння. Адже саме завдяки вірі у безсмертя український народ зберіг себе в Україні та за її межами і попри багатовікове поневолення ніс на Голгофу свій хрест і терпіння, оновився й досягнув самостійного релігійного та державного життя. У дні цього величного свята ми часто чуємо вітання «Христос Воскрес – воскресла Україна». Так, до українського народу прийшов день воскресіння, коли з-під руїн та «запечатаного каміння» Україна воскресла й усміхнулась заплакана матір і, як співається у пісні, «...забудеться самотня давняя година, і оживе добра слава, слава України».
Цього року українці перебувають в очікуванні пам’ятного ювілею – 30-річчя проголошення незалежності України. Але як в Єрусалимі в день воскресіння Спасителя вороги казали, що Христос не воскрес, що Його тіло викрадено із гробу, так і вороги воскреслої України поширюють посеред народу зневіру і занепад духу. Тому в часи сьогодення нам так потрібні здорове оновлення душі і серця українського, непохитної віри у наше призначення на землі. І де б ми не жили – на рідній землі чи були розсіяні по світах – спільно виборюймо новий день для себе і для неньки-України. Щиро дякуймо Богові за вислухані молитви та виявлення Його всещедрого милосердя, завдяки якому ось уже третій Великдень ми святкуємо із врученим Вселенським Патріархом Варфоломієм Томосом – патріаршою та синодальною грамотою про надання автокефалії та створення Помісної Православної Церкви України й визнання Її поміж інших 14-ти помісних православних церков.
Дорогі у Христі, шлях становлення єдиної Православної Церкви України лише розпочався і ми повинні самі будувати свою Церкву і державу, та пам’ятаймо, що у гніві й ненависті люди роблять багато помилок, а перемагають ті, у кого є любов і єдність. Адже «Бог не дав нам духа страху, а дав нам духа сили любові й розсудливості» (2Тим.1:7), тож пам’ятаймо, що Господь з нами і наші щирі молитви та сильна віра нині, у час найважчих іспитів, коли нашій державі і Церкві Христовій кинуто виклик і різними способами нав’язуються насильницька пропаганда та жахлива війна на Донбасі, коли вороги прагнуть знову поневолити наш народ, мусимо зміцнити віру в те, що рука Воскреслого Христа простягнена до кожної людини і до кожного народу і що Спаситель нині, так само спокійно, як було це багато століть тому, говорить: «Не лякайтесь… Я перебуватиму з вами повсякчас, аж до кінця віку» (Мф. 28:10-20).
У молитві й надії на світле майбутнє нашої Церкви і народу сердечно вітаю Вас – отці, брати і сестри – зі світлим празником Воскресіння Христового. Молитовно бажаю, щоби дні ваші проходили в мирі, здоров’ї та добробуті. Нехай радість і любов будуть з нами в усі дні нашого життя! Бажаю усім радісних великодніх почувань та веселих свят!
Радіймо і веселімось, бо ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС!
