Уже традиційно на початку року у Держпродспоживслужбі зібрали журналістів, аби підсумувати роботу за 2018-й та розповісти про те, що збираються робити далі. І поінформував журналістів про це начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Роман Гурський, який зазначив: «Держпродспоживслужба – це є досить об’ємна структура, на яку покладено дуже багато функцій…» За його словами, одним із основних структурних підрозділів служби є управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Бо благополучна епізоотична ситуація означає також і те, що підприємства та підприємці можуть вільно виробляти, переробляти, реалізовувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках свою продукцію без обмежень.

Загалом епізоотичну ситуацію в області фахівці вважають контрольованою і благополучною. Івано-Франківщина перебуває у четвірці областей, на території яких торік не зафіксували випадків захворювання свиней на африканську чуму. А це – дуже серйозне захворювання, яке істотно впливає на економіку нашої держави загалом.

Щодо сказу, то його зафіксували у 22 випадках. Причиною зниження більш як наполовину таких фактів торік у Держпродспоживслужбі називають імунізацію диких тварин, коли спеціальні препарати розкидали за допомогою авіації, а також – цілеспрямоване зменшення чисельності червоних лисиць – головного джерела хвороби. Крім того, було зафіксовано кілька випадків лептоспірозу. Для профілактики поширення інфекційних захворювань тварин застосовували вакцинацію та моніторили ситуацію з допомогою лабораторних досліджень, котрих провели понад 770 тисяч.

На ринки області завдяки контролю служби не потрапили 24,6 тонн недоброякісної продукції. Було досліджено 175 зразків овочів, фруктів та зерна і виявлено один випадок перевищення у столових буряках вмісту нітратів (їх направили на корм тваринам).

Як повідомив Роман Гурський, у рамках регіональної цільової програми «Дітям Прикарпаття – якісне харчування» фахівці служби дослідили харчові продукти у 244 школах та в сотні садочків. У результаті в 49 випадках було зупинено використання 571 кг продуктів, дев’яти закладам було змінено постачальників, а самі постачальники змінили виробників масла, сиру та овочів.

«13 листів, - розповів Роман Йосипович, - ми направили своїм колегам у інші області для того, щоб вони могли провести позапланові перевірки. Здебільшого це стосувалося масла. Тому що ми собі поставили таку мету, щоб наші діти їли якісні харчові продукти. Це пов’язано з проведенням тендерів. Ви всюди чуєте, що ми маємо обирати тільки «найдешевшого постачальника». Але я не думаю, що такий завжди пропонуватиме доброякісну продукцію, задовольнятиме ті норми та виконуватиме ті вимоги, які в Міністерстві охорони здоров’я розробили для наших дітей».

Це масштабна робота. І найбільше вона зачепила саме такий продукт, як масло. Нині це одне із найбільш болючих питань. Робота з виявлення фальсифікованих продуктів в Україні триває. Справа в тому, що законодавчо дозволено використовувати для виробництва молочних продуктів пальмову олію. Разом з тим передбачено, що масло виробляється лише з тваринних жирів – з молока. І якщо у виробництві використано бодай дещицю пальмової олії, то цей продукт уже називається «спред». Його можна споживати і реалізовувати. Але потрібно на упаковці чітко вказати, що це спред. Бо споживачі мають право знати, що саме вони купують.

Що продукція, вироблена на Прикарпатті, безпечна і користується попитом у світі, свідчить і те, що торік в області перебували інспектори ЄС, Сінгапуру, Японії, які вивчали систему державного контролю при виробництві продукції птахівництва, яєчного порошку, гусячої печінки та м’яса і надали позитивні висновки. 24 січня у області знову чекають на місію інспекторів з ЄС. Загалом же з нашої області 21 підприємство експортує тваринницьку продукцію, 15 – неїстівні продукти тваринного походження та 13 – зерно і продукти його переробки. Шість підприємств експортують до ЄС сухофрукти, печиво, круасани, чай, олію і навіть квітковий пилок. Натомість завозять до області з-за кордону молодняк курей, гусей, індиків, свиней, живу і морожену рибу, кормові добавки, сухе молоко та шкури.

«Протягом минулого року в області зареєстровано шість спалахів групових харчових отруєнь. Чотири – в організованих закладах (ресторан «Витрибеньки» в Івано-Франківську, готель «Водоспад» та «Хоргватс» у м. Яремчі, «Вілла Парламент» в с. Яблуниці) і два випадки у побуті. У тих випадках постраждала 61 особа, серед яких – 34 дитини. Основні порушення, встановлені після епідеміологічних розслідувань та позапланових перевірок фахівців служби, це – недотримання технології приготування їжі, антисанітарія у харчоблоках, відсутність медичних оглядів працівників. В результаті перевірок п’ятьох посадових осіб було оштрафовано на 104 тис. грн.

Торік при проведенні оздоровчої кампанії було обстежено 150 закладів оздоровлення дітей. Нестандартні проби виявлено на 42 об’єктах (26 % з перевірених). «Це була проведено таку превентивну роботу, коли дітей практично не було у цих закладах. І результатом є те, що в організованих закладах ми потім не реєстрували жодного випадку спалаху харчових отруєнь», – вважає Р. Гурський.

Цікаво, що торік фахівці Держпродспоживслужби обстежили усі 39 водопроводів, де відбирали проби на мікробіологічні та санітарно-хімічні показники. В результаті було виявлено 9 нестандартних проб (23 %). Керівникам цих об’єктів направили листи для вжиття необхідних заходів. І вже повторні проби показали, що ці листи мали свій ефект.

Порушували під час прес-конференції і таке болюче для області останнім часом питання, як обробка полів та шкода, яку вона за неправильного проведення може заподіяти людям.

«Ми зробили методичні рекомендації та направили їх підприємствам, які обробляють землю, головам ОТГ, сільських рад. Там ми всім чітко і зрозуміло в одній книжці виписали, що повинне робити підприємство, коли хоче провести той чи інший агротехнічний захід. – розповів Роман Йосипович. – Написали також, що повинен зробити сільський голова, голова ОТГ, районна держадміністрація, щоб убезпечити людей від загрози забруднення територій, забруднення повітря чи води. Ми також проводили різні наради, на яких просили: «Почуйте одні одних». Бо цілком реально проводити агротехнічний захід у безвітряну погоду, в ранкові чи пізні періоди дня, повідомляти людей. Ми розписали, яким має бути повідомлення. Там необхідно вказувати, яким засобом проводиться обробка, який антидот при цьому засобі треба використовувати. Сільський голова має повідомити населення на своїй території про те, що буде таке окроплення, бо хтось має алергію, а хтось – бджоли. Але якщо ми будемо чути один одного – у нас все буде добре».

Щодо фітосанітарної безпеки, то на території області реєструються такі шкідники та захворювання, як західний кукурудзяний жук, бактеріальне в’янення кукурудзи, американський білий метелик, рак картоплі, амброзія полинолиста, золотиста картопляна нематода. На площі, на яких їх виявлено, накладено карантинні обмеження, а їхні власники отримали рекомендації щодо необхідних агротехнічних заходів.

Стосовно ж захисту прав споживачів, то за інформацією фахівців служби, протягом 2018-го до відповідного управління звернулось 327 заявників. Наразі розглянуто 296 звернень, з яких 98 – задоволено, 167 – надано письмові роз’яснення та 31 – перебувають на етапі розгляду. Як результат - споживачам повернуто 150 тис. грн. за неякісні товари та послуги. За заявами споживачів держінспектори провели 203 позапланові перевірки, а 72-м суб’єктам господарювання видано приписи про усунення недоліків.

Протягом року перевірено 414 підприємств торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг і у 157 випадках (38%) було виявлено різні порушення.

До речі, якщо раніше управління захисту прав споживачів було розташоване лише в обласному центрі, то тепер у кожному місті чи районі, де є підрозділи Держпродспоживслужби, створено консультаційні центри. Тож відтак не потрібно із заявою, приміром, з Рогатина, їхати до Івано-Франківська, а все можна зробити на місцях.

Йшла мова також і про результати ринкового нагляду за нехарчовою продукцією та порушеннями у сфері реклами, питання співпраці з ОТГ, правильності формування тарифів на житлово-комунальні послуги.

Цікавим для споживачів буде і те, що, як повідомив керівник ГУ Держпродспоживслужби в області, фахівці відомства опрацювали нові методики у лабораторних дослідженнях. Зокрема, йдеться і про дослідження на наявність африканської чуми свиней. Воно потребувало серйозних затрат і має жорсткі вимоги, але нині у випадку загибелі свиней зразки уже не потрібно возити до Києва. Також лабораторії освоєно методику визначення рослинних жирів у маслі. Це сучасний метод полімеразної ланцюгової реакції, який не дозволяє нікому опротестувати його об’єктивність. А ще розроблено і цьогоріч буде впроваджено дослідження сосисок за структурою. Тож як щодо масла, так і щодо сосисок нові методики мають намір застосувати у 2019 році під час реалізації програми «Дітям Прикарпаття – якісне харчування».

Насамкінець фахівці Держпродспоживслужби наголосили, що споживачам потрібно навчитись відстоювати свої права й за необхідності обов’язково звертатись до них. Бо лише таке звернення може бути підставою для перевірки того чи іншого виробника. Причому не лише виробника товарів чи надавача послуг, а також і щодо правильності нарахування плати за комунальні послуги. Що особливо актуально нині – після появи сумнівних платіжок від газопостачальників. Цікаво, що попри те, що у сусідніх Львівській та Хмельницькій областях подібні скарги були, жоден із прикарпатців на дивні цифри у платіжках останнім часом не скаржився. А коли споживач подбає сам про захист своїх прав, то може розраховувати і на допомогу від Держпродспоживслужби.