Хто й навіщо придумав сезонне переведення годинників?

В Україні в останню неділю березня (в ніч з 30-го на 31-ше) стрілки годинників вкотре переведуть на годину вперед, і ми перейдемо на літній час. А Євросоюз нещодавно прийняв рішення дозволити країнам євроспілки не переводити годинники. Можливо, таке рішення незабаром буде прийнято і у нас.

Сезонне переведення годинників відбувається двічі на рік з метою наблизити адміністративний час до сонячного. Та чи виправдано це і чи насправді воно впливає на економію електроенергії, що й стало причиною такого нововведення?

Звідки виникла ідея переходу на літній та зимовий час?

Першим вигадав сезонне переведення годинників ще у 1784 році Бенджамін Франклін, відомий американський політик, журналіст, учений і винахідник. Під час перебування на посаді американського посла в Парижі він в есе під назвою “Економічний проект” запропонував це нововведення, довівши його користь численними дослідженнями.

Франклін дуже любив ощадливість і якось зауважив, що навесні день стає довшим, сонце сходить рано, а люди в цей час ще сплять. Отже, для ефективності праці робітники можуть прокидатися трохи раніше і попрацювати зайву годину при світлі дня. Звичайно ж, якщо перевести стрілки годинника уперед.

Висновки про всі "плюси" своєї ідеї він зробив після того, як підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, а потім - скільки спалюють увечері свічок, поки не лягли спати. А також скільки електроенергії економитимуть фабрики і заводи, коли виробництво триватиме за денного світла. Отже, ідея вченого була виправдана потребою в економічній заощадливості.

З розвитком зв'язку і появою залізниць з'явилися й проблеми з прив'язкою сонячних координат до часу в населених пунктах різних часових поясів. Коли потяги вирушали в далеку дорогу, різниця між часом відправлення і часом прибуття на кінцеву зупинку за місцевими годинниками набувала суттєвої різниці. З'явилася потреба у синхронізації часу. Тож у 1883 р в США, а в 1884 р ще в 26 державах було введено універсальний координований час (UTC). Ця ідея належала канадському інженерові, колишньому залізничникові Сендфорду Флемінгу. Згідно з нею, земну кулю умовно розділили на 24 сектори, по 15 градусів у кожному. Кожен мав свій власний час. Після цих нововведень стало набагато легше розраховувати поправки у різниці показників годинників. Відхилення від прийнятого сонячного часу мало становити не більше півгодини.

Перехід на літній та зимовий час запропонував на початку минулого століття і лондонський підрядник Вільям Уіллетт. Правда, з іншою метою. Ідею він обгрунтував, як і Франклін, можливістю економити електроенергію. Спочатку її застосував британський уряд у 1916 році, а згодом підтримали понад 100 країн.

Є також факти, що останні 200 років деякі правителі європейських держав на свій розсуд і з певною вигодою переводили стрілки годинників навіть більше, ніж два рази на рік.

Вплив переведення годинників на людський організм

У багатьох країнах світу, як і в Україні, вже десятки років традиційно відбувається сезонне переведення годинників. В нашому суспільстві останнім часом йде суперечка, навіщо це робити, і навіть були наміри на урядовому рівні прийняти ухвалу про його відміну. Бо хоч і є якась економічна вигода для країни у вигляді економії електроенергії, проте багато людей скаржиться на те, що збиваються біологічні ритми в їхньому організмі, а тому важко адаптуватися до нового часу.

Споконвіку ритм життя людини прив'язували до сонячного часу. Середина дня була, коли сонце знаходилося в зеніті - це і був час, який називаємо «опівдні». З точки зору внутрішнього біологічного годинника активність живих істот напряму залежить від ступеня освітленості навколишнього простору. І це було закономірно й оптимально для людського організму. Наші предки без усіляких переведень годинників прокидалися з першими промінцями сонця, а лягали спати із заходом світила. Тому протягом року це підлаштування до сходу і заходу сонця відбувалося поступово і не збивало біологічні ритми людини.

Сезонне переведення часу справді впливає не економію електроенергії як у побуті, так і на виробництві. Але не так суттєво, як здається. А от на здоров'я людини воно впливає негативно. З точки зору медицини, примусова перебудова біологічних годин організму негативно позначається на сні та самопочутті людей і, як наслідок, на їх працездатності. Згідно зі статистикою, протягом перших тижнів після переходу на інший час відмічають виникнення у людей депресії, дратівливості, втомлюваності, а також сплеск інфарктів, інсультів, зростає число самогубств, аварій та нещасних випадків різного характеру. Бо порушується синхронізація систем життєдіяльності організму.

Через сумнівну економію ресурсів та наслідки негативного впливу на здоров'я людини багато країн згодом відмовилися від сезонного переведення годинників. Лише 29% всього світового простору досі практикує переведення часу.

ЄС дозволить країнам євроспілки не переводити годинники

Наразі це питання регулюється директивою ЄС, яка зобов'язує поки що всі 28 країн-членів Євросоюзу (з 2001 року) переходити на літній час в останню неділю березня, і на зимовий - в останню неділю жовтня. Але незабаром усе зміниться.

Влітку минулого року Європарламент підтримав ідею скасування обов'язкового переведення годинників на літній та зимовий час. З цією метою провели онлайн-голосування серед громадян країн-членів Євросоюзу. Переважна більшість учасників голосування, в якому брало участь 4,6 мільйона громадян, висловилися за скасування зміни часу. 80% опитаних висловили бажання жити за літнім часом, який, як довели дослідження, більш сприятливий для біологічних ритмів організму людини. Експертизи показали, що і економія електроенергії при переведенні годинників насправді дуже незначна.

Європейський союз уже цього року планує перейти на літній час і скасувати сезонне переведення годинників. Про це йдеться в оприлюдненому 12 вересня плані Єврокомісії. План передбачає, що переведення годинників скасують у всіх країнах союзу одночасно.

Останній обов’язковий перехід на літній час у Європейському союзі відбудеться в неділю, 31 березня 2019 року. Ця дата фактично є крайньою для країн ЄС щодо прийняття рішення про подальшу долю переведення годинників. Після цієї дати у ЄС сезонні переведення годинників планують скасувати. Держави-члени євроспілки, які захочуть назавжди повернутись до зимового часу, зможуть зробити це в останню неділю жовтня 2019-го. Також за країнами залишається право зберегти нинішню систему часових змін. Але вже до 2021 року буде прийняте остаточне рішення.

При цьому в Єврокомісії підкреслюють, що яким би не було рішення кожної країни, прийняте керуванням власними інтересами, воно має бути чітко скоординовано з іншими членами ЄС. Інакше це може завдати серйозних економічних збитків. Пропозицію Європейської комісії повинні ще погодити Європарламент та Рада ЄС.

А як буде в Україні?

В Україні переводити час на годину вперед почали ще 1981-го - разом із рештою республік СРСР.

У жовтні 2011 року після дискусій Верховна Рада ухвалила залишити літній час постійним. Проте після критики з боку експертів та громадян за кілька місяців рішення скасували.

Через рік пролунала пропозиція залишити в Україні лише "зимовий час". Тому перейти на "літній" вирішили востаннє, щоб не створювати різниці в годинах для гостей чемпіонату "Євро-2012" з європейських країн. Та після закінчення чемпіонату восени 2012-го українці знову перевели годинники на годину назад. Парламентарі пояснили, що Рада не мала часу розглянути законопроект про обчислення часу, оскільки тривала виборча кампанія.

Минулого року в українському уряді повідомили, що у питанні переведення чи непереведення часу орієнтуватимуться на Євросоюз, оскільки Україна взяла курс на євроінтеграцію. Отже, можливо, згодом і Україна долучиться до цієї ідеї...

оператор комп’ютерної верстки