Маю двох знайомих, один з яких уже «досвідчений» пенсіонер, а другий лише готується до виходу на «заслужений відпочинок». Обоє інваліди. Старший має серйозні проблеми з опорно-руховим апаратом, його визнано інвалідом безстроково. Молодший мусить щомісяця купувати необхідні для нормального життя ліки. І коштує це нині немало.

Власне, на цю тему наштовхнула розмова зі старшим пенсіонером: він дивувався, чому коли інвалід виходить на пенсію, держава не призначає йому додатково до пенсії за інвалідністю ще й пенсію за віком? Адже, за логікою, пенсію за інвалідністю призначають як допомогу на лікування та підтримання здоров’я. Втім, при досягненні пенсійного віку та сама держава «дає право вибирати», та лише одну пенсію. Ту, котра більша. Але ж інвалід до цього часу не одужав, потребує значних коштів на лікування. Втім, як виглядає, у цій ситуації держава умиває руки та залишає сам на сам інвалідів, зрештою, як і інших пенсіонерів, з їхніми проблемами…

Днями стали відомі цікаві дані щодо пенсійного забезпечення в Україні, котрі також породжують чимало запитань.

На 1 жовтня 2020 року загальна кількість пенсіонерів у нашій країні становить 11 219 396 осіб. Середній розмір пенсійної виплати – 3 410,60 гривні. Про це повідомили на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

Відповідно до наведених ПФУ даних, виплати отримують: пенсії за віком – 8 430 100 осіб (середня пенсія – 3 430,28 грн), за інвалідністю – 1 425 705 осіб (середня пенсія – 2 641,97 грн), у зв’язку з втратою годувальника – 517 744 особи (середня пенсія – 3 018,11 грн), за вислугу років – 216 084 особи (середня пенсія –3 094,50 грн), соціальні пенсії – 74 093 особи (середня пенсія – 1 729,19 грн, до речі, якщо уряд не внесе зміни до відповідної постанови, то чимало з таких пенсіонерів втратять право на таку виплату), довічне грошове утримання суддів – 3 487 осіб, середня пенсія – 52 420,25 грн.

Крім того, пенсії військовослужбовців отримували 552 183 особи, середній розмір їхнього забезпечення – 5 502,55 грн.

Неважко порахувати, що розмір довічного грошового утримання судді в 15 разів більший за розмір середньої пенсійної виплати в країні. І ще один важливий момент: середня пенсія суддів порівняно з 1 липня зросла на 1 248,48 грн, у той час як середня пенсія звичайних громадян – на 17,06 грн. Сума, на яку збільшився розмір середніх суддівських пенсій, мало чим відрізняється від того, на що мають прожити протягом місяця «соціальні» пенсіонери.

Загалом пенсії понад 10 тисяч гривень на 1 жовтня 2020 року отримували 335 655 українців. Це становить лише 3% загального числа пенсіонерів.

Принагідно також нагадаємо, що судді найкраще подбали про себе. Ця гілка влади останнім часом не раз доводила, що може і буде жити добре, незважаючи ні на що. Бо саме судді першими оскаржили у Конституційному Суді окремі положення урядової постанови №392 і закону № 553-IX про зміни до Держбюджету щодо карантинних обмежень. Нагадаємо, ці обмеження передбачали, що на період карантину заробітні плати державних чиновників, керівників державних підприємств та банків, членів наглядових рад та суддів не повинні перевищувати 10 мінімальних заробітних плат (або 47 тисяч гривень). Тоді КС дійшов висновку, що не можна обмежувати розмір заробітних плат суддів змінами до Державного бюджету.

Також нагадаємо, що це рішення ухвалив той самий Конституційний Суд, котрий наприкінці року через скасування окремих положень законодавства про діяльність антикорупційних органів в Україні фактично поставив країну на межу фінансового колапсу. Бо це стало однією з головних причин того, чому міжнародні фінансові донори нашої країни – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Євросоюз – поставили на паузу співпрацю з Україною.

Припускаємо, що судова гілка влади саме тому має зазначені преференції, що добре працює. Однак, напевно, це не так. Адже саме проблеми із доброчесністю суддів та судової системи загалом називають іноземні інвестори першими в списку перешкод для вкладення грошей в Україну. Навіть раніше, ніж сумнозвісну корупцію. Тож, як бачимо, той, хто приносить країні серйозні проблеми, може не лише розраховувати на високі зарплати, а й на гідні пенсії. Байдуже, що більшості українців такі навіть і не снились.

Після цієї інформації якось уже й не випадає запитувати: чому інваліди перестають такими бути в сенсі пенсійного забезпечення, досягши пенсійного віку. Адже і їхні виплати можна хитро назвати «довічним державним утриманням» чи ще якось. Та чи повірить хтось у те, що таке можливо?

До речі, назвемо ще кілька цифр: на кінець жовтня, за повідомленням Пенсійного фонду, його дефіцит (тобто перевищення видатків над доходами) становить понад 17 млрд гривень. А лише на суддівські пенсії на рік витрачаємо близько 2,2 мільярда. Як кажуть, є над чим поміркувати.