Важливим етапом розвитку не лише політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу стала діяльність народних рад на території краю в рамках Української національної революції 1917–1923 рр. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 р. Гуцульська Народна рада в Ясіні, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР. Апогеєм національних змагань українців Закарпатської Гуцульщини стало проголошення на початку 1919 р. в цьому містечку Гуцульської республіки, керівники якої вважали її складовою ЗУНР.
Це констатувала Міжнародна наукова конференція «Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду української національної революції», що, як «Галичина» анонсувала, відбулася в селищі Ясіні на Рахівщині Закарпатської області. Гості форуму відзначали загалом високий науковий рівень доповідей, виголошених у процесі роботи чотирьох пленарних засідань. Учасники конференції наголошували на необхідності продовження вивчення початків етнонаціональної самоідентифікації українців Закарпаття, зовнішніх і внутрішніх чинників самовизначення Закарпаття в 1918–1919 рр., становлення і функціонування органів української влади на Закарпатській Гуцульщині періоду Української національної революції, питань співпраці Гуцульської республіки та ЗУНР, життя й діяльності визначних постатей Гуцульської народної ради і республіки, збереження їхніх карбів в пам’яті української нації.
Однак поряд із важливими досягненнями у сфері дослідження подій Української національної революції на Закарпатті сторічної давнини, існують певні проблеми, що потребують розв’язання, тому делегати форуму рекомендували громадськості, представникам влади, краєзнавцям вирішити питання щодо перенесення тлінних останків воїнів Гуцульської народної оборони та Української Галицької армії, які загинули у січні 1919 р. під час боїв поблизу міста Сигета (Румунія) та поховані в його околиці, до Ясіні – столиці Гуцульської республіки; оголосити 2019-й на Закарпатті роком президента Гуцульської республіки Степана Клочурака та перепоховати його тлінні останки на його малій батьківщині в с. Чорній Тисі на Рахівщині.
Конференція рекомендувала науковцям, краєзнавцям, представникам влади підготувати звернення до Міністерства освіти і науки про внесення у навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів: з історії України – уроку-пам’яті (у січні) про вшанування Гуцульської республіки; з української літератури – вивчення як обов’язкового твору роману Уласа Самчука «Гори говорять»; організувати в навчальних закладах краю музейні світлиці на пам’ять про 100-річчя української державності на Закарпатській Гуцульщині. А також ухвалила за доцільне популяризувати дослідження з вивчення Гуцульської республіки, загалом усі джерелознавчі та історіографічні здобутки з вивчення Української національної революції на Закарпатті, закликала потенційних меценатів до видання/перевидання художніх творів про Гуцульську республіку.
В ухвалі форуму також ідеться про необхідність звернутися до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування щодо надання належних коштів для розвитку українських громад Румунії, Словаччини, Чехії, Угорщини та інших держав Карпатського регіону, для популяризації української духовної культури в діаспорі, для висвітлення результатів вивчення подій Української національної революції на Закарпатті сторічної минувшини в газетній і журнальній періодиці української діаспори Румунії, Словаччині, Чехії, Угорщині та інших держав Карпатського регіону. Прописано в документі й рішення продовжити відзначення 100-річчя Гуцульської республіки у 2019 р. через проведення «Січневої коляди» та «Вербового колеса» в Ясіні на Рахівщині як цікавих атракційних локацій з популяризації та вшанування повсякденного життя, матеріальної і духовної культури українців-гуцулів на території краю, подій Української національної революції на Закарпатті.
