2020 року сесія зовнішнього незалежного оцінювання стартуватиме 21 травня тестом з математики та фінішує 15 червня тестом з хімії, а додаткова сесія пройде 25 червня – 17 липня. Реєстрація учасників «бойового» ЗНО розпочнеться 3 лютого і завершиться 24 березня. Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдан Томенчук у коментарі для газети «Галичина» зазначив, що організація всіх процесів пройде злагоджено, проте перед системою постало чимало викликів, котрі потребують нагального вирішення.
Традиційно на ЗНО виносять 11 навчальних дисциплін. 2020 року графік проведення такий: математика – 21 травня, українська мова і література – 26 травня, фізика – 28 травня, іспанська, німецька, французька мови – 1 червня, англійська мова – 2 червня, історія України – 4 червня, біологія – 9 червня, географія – 11 червня, хімія – 15 червня. Кожен учасник може скласти тести не більше як з чотирьох предметів.
Випускникам загальноосвітніх шкіл, а також учням закладів професійно-технічної та вищої освіти, які 2020 року завершать здобуття повної загальної середньої освіти, результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів буде зараховано як результати державної підсумкової атестації. Для таких учасників обов’язковими є тести з української мови та літератури, математики або історії України та один предмет на вибір з переліку.
Директор ІФРЦОЯО Богдан Томенчук каже, що система впорається з усіма завданнями, проте є виклики, про які мовчати вже не сила. Зокрема він має на увазі низьку заробітну плату працівників регіональних центрів оцінювання якості освіти.
– Усі попередні успіхи зовнішнього оцінювання ґрунтувалися не останньою чергою на творчому ентузіазмі працівників регіональних центрів, – наголошує Б. Томенчук. – Я вже давно жартую, що кожен наш нинішній героїзм назавтра стає нашим обов’язком. Наприклад, наш центр – 18 осіб – торік організував майже 150 тисяч тестувань і опрацював приблизно таку ж кількість бланків завдань. Все якісно і при тому в стислі строки. Ентузіазм завжди безоплатний, а професіоналізм мав би коштувати гроші, як у всьому світі. Наші люди цей огром роботи роблять за смішні зарплати. І ми можемо тільки аплодувати відвазі наших зверхників, котрі вірять, що ми можемо свої зобов’язання робити безрозмірними. Але глечик до пори до часу воду носить. І якщо п’ятеро-шестеро людей з центру підуть туди, де їх приймуть з розпростертими обіймами на значно вищі зарплати, то можна буде ставити жирний хрест на всіх намірах освітянських вождів. У всій системі ЗНО працює 300 осіб – це значно менше, ніж депутатів у Верховній Раді. Ми розуміємо, що говорити про нашу заробітну плату в розмірі 100 000 – то ілюзія, але принаймні вдвоє її, нікчемну, можна підвищити, відмовившись від контрпродуктивної ідеї тестувати навіть тих, хто не хоче вступати до ВНЗ, тобто можна обійтися тими грошима, які сьогодні виділяють на організацію ЗНО. Наголошую: адекватних замін поза межами центру не існує, тут працюють люди з глибокими специфічними знаннями. Це не шантаж, і я говорю про це далеко не вперше. Будь-яку справу роблять люди, й аби вони робили її не будь-як, то, очевидно, за їхній професіоналізм треба адекватно платити.
