Гіперплазія простати (аденома простати). Особливості та причини патології

Доброякісне розростання  тканин або гіперплазія простати не вважається онкологічною хворобою, але суттєво впливає на функціональні можливості передміхурової залози. Через її збільшення у розмірах порушується виділення важливого «секрету» - рідини, яка розріджує сперматозоїди, робить їх більше рухливими та здатними запліднити яйцеклітину. Тому гіперплазія суттєво погіршує можливості запліднення, порушує випорожнення сечового міхура.

Причиною розвитку аденоми передміхурової залози зазвичай стають гормональні зміни, які відбуваються в організмі чоловіка після 50-60 років. У зрілому віці чоловік необґрунтовано менше уваги приділяє статевому життю. Через тривалу відсутність еякуляції може спостерігатись надмірне накопичення секрету простати, який не буде відходити з організму.

Симптоми гіперплазії простати

Розростання простати у об’ємі впливає не тільки на репродуктивні функції, але й здійснює тиск на сечовий міхур. Саме тому виділяють наступні характерні симптоми хвороби:

  • часті позиви до випорожнення сечового міхура, особливо у нічний період (ніктурія);
  • потік сечі стає млявим, що ускладнює сечовипускання;
  • болісні відчуття при сечовипусканні;
  • поява домішок крові у сечі, рідина стає каламутною, неоднорідною за кольором.

Патологічний процес проходить через декілька стадій, при цьому симптоматичні прояви стають більш інтенсивними, а об’єми розростання – більшими. Це підкреслює важливість своєчасного звернення до лікаря та розробки ефективного лікувального плану.

Лікування аденоми простати

При виявленні гіперплазії простати необхідне хірургічне втручання. Чоловіки бояться його, тому що думають про суттєве травмування статевих органів та втрату можливості вести повноцінне інтимне життя. Однак сучасні технології дозволяють провести трансуретральну резекцію аденоми. Це означає, що уражені тканини будуть видалені через природний отвір уретри. Жодних розтинів на тілі та ніякої втрати крові.

Процедура дозволяє зберегти передміхурову залозу та з часом відновити її функціональні можливості. Трансуретральна резекція передбачає введення місцевої або загальної анестезії, проникнення до отвору уретри за допомогою спеціального приладу та виявлення гіперплазованої тканини. Після цього лікар акуратно видаляє патологічні ділянки.

Реабілітаційний період передбачає дотримання рекомендацій лікаря. Через кілька років можливе повернення до повноцінного інтимного життя, якщо всіма силами намагатись це зробити. На тілі після процедури не лишається неестетичних шрамів або рубців, що є ще однією перевагою саме цього методу хірургічного втручання.

Джерело: сайт bilyak.com.ua