Передислокацією в Середземне море найбільшої у світі атомної субмарини США вкотре підтвердили, що готуються до «великого зіткнення». Підводний крейсер ВМС США – Rhode Island увійшов до Середземного моря на початку листопада. Цей корабель, оснащений 24 міжконтинентальними балістичними ракетами Trident, ще називають «Вершником апокаліпсису». За різними даними, на його борту може перебувати до 200 ядерних боєголовок. І його ракети здатні вражати цілі на відстані до 18 тисяч кілометрів, долітаючи туди зі швидкістю 23 тисячі км/год, що свідчить про їхню недосяжність для звичайних систем ППО.
За словами Джона Креддока, командира американської оперативної групи 69, до складу якої входить цей корабель, такий візит зміцнює «тверду відданість Вашингтона підтримці своїх союзників у Європі». На Заході вважають це сигналом для рф, що кремлю варто відмовитися від імовірної ядерної ескалації в Україні. І такий крок Пентагона цілком можна розцінювати, як хід у відповідь на передислокацію з Північного Льодовитого океану на Камчатку російського підводного крейсера «Князь Олег» із 16 ядерними «Булавами» на борту, про що «Галичина» повідомляла у випуску за 13 жовтня.
Втім, хоч як, а «війна в Україні може виявитися лише невеличкою розминкою перед початком великої війни», – заявив адмірал ВМС Чарльз Річард, глава Стратегічного командування США на симпозіумі Ліги підводних човнів, передає The Wall Street Journal. Отож, каже він, нинішній геополітичний момент диктує те, що Пентагон має бути максимально готовий до масштабного зіткнення з ворожими до Заходу силами. Але, як вважає сер Чарльз, якщо раніше американська армія «вміла рухатися швидко, то тепер втратила це мистецтво».
Адмірал констатував, звісно, що Америка зберігає перевагу в підводних човнах – «можливо, єдина справжня асиметрична перевага, яку ми ще маємо». При цьому ВМС США необхідно починати виробництво нових субмарин, щоб не втратити цю силу. Ч. Річард назвав хорошим початком будівництво трьох швидкохідних підводних човнів класу «Вірджинія» впродовж цього року.
Та водночас він підкреслив, що США, на його думку, програли гіперзвукову гонку Китаєві й росії, і це заслуговує на обговорення в Конгресі. За його словами, те, що торік КНР випробувала гіперзвукову ракету, яка пролетіла величезну відстань, мало викликати у Вашингтоні більше тривоги, ніж викликало. «Не мине багато часу, як ми піддамося таким випробуванням, яких не відчували давно», – припустив Ч. Річард, кажучи про ймовірність участі США в новому великому збройному зіткненні на планеті в недалекому майбутньому, і закликав американську армію надолужувати згаяне в підготовці до глобального протистояння.
Звісно, США вже «надолужують прогаяне» – готуються до великої війни, принаймні більшої, ніж та, що нині точиться на українських землях. Про це свідчить зокрема й низка військових маневрів, які збройні сили різних країн НАТО з участю Пентагона провели цього року поблизу кордонів з Білоруссю та Україною. Скажімо, недавно в Литві, а точніше: в районі Пабраде (на північний схід від Вільнюса, буквально за 10 км від кордону з Білоруссю) закінчилися навчання Iron Wolf-2022 (II) (перший етап цих маневрів відбувся ще у травні).
Інформація щодо легенди навчань, складу сил та їхніх напрямів вкрай обмежена. Відомо лише, що союзники по Альянсу відпрацьовували дії механізованих з’єднань як у лісах, так і в умовах міської забудови, що до маневрів було залучено, як повідомив український військовий портал Defence Express, близько 3,5 тисячі бійців та 700 одиниць техніки і що в них, окрім місцевих збройних сил, взяли участь і бойові підрозділи ще восьми європейських держав, у тому числі Німеччини, Великої Британії та Норвегії, і самих США.
Паралельно з цими навчаннями у Польщі, в районі Жешува, який став важливим логістичним хабом для передачі озброєння Україні від її західних партнерів, тривали наприкінці жовтня й маневри під кодовою назвою Puma. У них брали участь, окрім армії Польщі, ще й військовики зі Словаччини, Чехії, Угорщини, а також бойові підрозділи з Великої Британії і США. Завдання цих маневрів узагалі не розголошували. А про їхній масштаб можна судити з повідомлень міноборони Польщі про пересування значної кількості військової техніки уночі з 22 на 23 жовтня на полігон у Новій Дембі та про масований марш об’єднаної мілітарної потуги через сам Жешув задля відпрацювання руху бойової техніки й живої сили в умовах щільної міської забудови.
Маневри з цією назвою вже також проходили цього року в Польщі, навіть двічі – в березні, а потім ще й наприкінці травня. А після них у Познані на військовій базі ім. Генерала Тадеуша Костюшка «осів» на постійній основі п’ятий корпус військ США – не лише бойові підрозділи оперативного реагування, а й штаб цієї військової частини, що загалом здійснює координацію і маневрів сил НАТО зокрема, і їхніх переміщень-дислокацій загалом. До речі, це перша мілітарна дислокація-«прописка» США в Польщі.
Зміцнили свої позиції американці і в Румунії, коли ще наприкінці липня розгорнули (причому несподівано не лише для українців чи московитів, як визнали закордонні військові експерти, а й для самих румунів) бойову групу (4700 вояків) однієї із бригад 101-ї штурмової дивізії повітряно-десантних військ США. І розташували її на відомій авіабазі «Міхаіл Коелнічану» поряд з кордоном України. Відтоді й досі її бійці спільно з румунськими військовиками проводять безперервні маневри, імітуючи бої ЗСУ з рашистами. Американська преса назвала ці навчання чітким сигналом як москві, так і союзникам США по НАТО, що американська армія поряд…
До речі, 101-ша дивізія – одна з найкращих елітних американських військових частин. Вона брала участь у наймасштабнішому в історії воєн десантуванні – під час висадки союзницьких військ у Нормандії 6 липня 1944 року. Її сучасні бійці з бойовим позивним «орли, які кричать» – це загалом легка піхота. Але мають на озброєнні, як наголосив заступник командира дивізії бригадний генерал Джон Любас, й «унікальні засоби для здійснення повітряних атак». Вони готові захищати кожен квадратний метр «території НАТО, і можуть піти в бій уже найближчої ночі», як зазначив в інтерв’ю каналові CBS News командир бойової групи 2-ї бригади полковник Едвін Маттаідесс.
Словом, так чи інакше, як пишуть європейські оглядачі, а США вже готові до «наступної фази збройного конфлікту в Україні». Втім, самі американці визнають, що, по-перше, їхніх сил, дислокованих на східному фланзі НАТО, ще наразі замало для ефективної оборони «земель Альянсу», а по-друге, якби їх було і значно більше, їхнє втручання в конфлікт в Україні навряд чи буде вирішальним, точніше, навряд чи їх вистачить надовго. Адже на континенті, мовляв, немає необхідних ресурсів для ведення затяжних бойових дій, не налагоджено постачання боєприпасів, не вирішено інших питань військової логістики…
Зате зокрема в Польщі й Румунії вже зосереджено чимало пускових установок Mk 41 для крилатих ракет «Томагавк», які можуть нести ядерні боєголовки. Про їхнє розміщення на територіях цих країн міжнародні медіа повідомляли ще 2019-го. Тож можемо сподіватися, що одного сукупного залпу тих потужностей буде достатньо, щоб поставити рашистів на коліна. А якщо заговорять й пускові установки «Вершника апокаліпсису», то й поготів.
