Газові тарифні гойдалки

Нині, коли українські політики та найвищі державні чиновники більше переймаються своїм політичним майбутнім, позачерговими виборами, формуванням партійних структур та передвиборчих штабів, складається враження, що питання ціни газу для населення перестало їх цікавити. Бо ще кілька місяців тому, коли на зниженні ціни для побутових споживачів можна було отримати позитивний для себе резонанс, глава Кабміну Володимир Гройсман влаштував ціле шоу із гриманням кулаками по столу та вимогами до «Нафтогазу України» знизити ціну на 300 гривень за тисячу кубометрів. Відтак, коли стало відомо, що відповідно до урядових рішень щодо нової формули розрахунку ціни на газ для населення вже наступного місяця після зниження ціна зросте на 400 гривень, – ніхто кулаками не вимахує. Воно й зрозуміло, бо електоральних балів на цьому не заробиш, скоріше навпаки, а до виборів залишається критично мало часу для того, аби розкрутити власні політичні проекти. Найперше - для нинішнього чільника уряду. Додайте до цього й те, що в засобах масової інформації з’являється абсолютно суперечлива інформація і громадянам важко зрозуміти, коли і що зростає в ціні, коли знижується і як з усім цим жити.

Отже, ми вирішили трохи детальніше пояснити ситуацію з цінами на газ для населення.

Найперше. Після травневого зниження ціни на газ, про яке ми уже згадували, він коштував останнього весняного місяця 5990 гривень за тисячу кубів – це ціна без податку на додану вартість та вартості транспортування. Остаточна ціна блакитного палива для громадян становила 8247 гривень за тисячу кубів. Однак важливо й те, що вона ще й змінюється залежно від області.

Річ у тім, що, за інформацією Асоціації газового ринку України, різниця в цінах виникатиме за рахунок неоднакових тарифів на транспортування, встановлених за рішенням державного регулятора – Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Ціна транспортування залежатиме від замовленої потужності. А крім того, споживачі також оплачуватимуть своєрідну абонплату за транспортування газотранспортною системою (цим займається «Укртрансгаз», котрий і отримуватиме ці кошти) – 157,19 грн за тисячу кубометрів плюс ПДВ.

Однак повернемось до ціни на газ. У червні він коштуватиме побутовим споживачам майже на 38 копійок за кубометр дорожче, ніж у травні, або 8 627 грн за тисячу кубів. Разом з тим, у червні «Нафтогаз України» знизив ціну на газ для промислових споживачів майже на 8 відсотків. Нинішня ж формула розрахунку його вартості для населення передбачає, що ціна газу для побутових споживачів прямо залежить від його вартості для промисловості у попередньому місяці. Тому вже в липні нас чекає чергове зниження ціни на газ навіть нижче за травневий рівень – приблизно на вісім відсотків.

Не важко порахувати, що у травні, за актуальним нині курсом долара, газ для населення коштував українцям 306 доларів США за тисячу кубометрів. У червні ця ціна зросте до 320 доларів.

Чому наводимо ці розрахунки? Річ у тім, що, за інформацією видання «delo.ua», в Європі триває стрімке падіння ціни на газ через надлишки у сховищах після відносно теплої зими та збільшення виробництва зрідженого газу. Зокрема станом на середину травня наводять дані на головному європейському газовому хабі TTF у Голландії, коли оптові угоди на постачання газу укладали за ціною у 160 доларів за тисячу кубометрів. А у Великобританії ціни вже тоді опустились навіть до 140-150 доларів. Причому, аналітики стверджують, ця тенденція може тривати й надалі через значне збільшення виробництва зрідженого газу.

Але в Україні ціни вперто не хочуть опускатися нижче позначки у 300 доларів. Зрозуміло, що порівнювати оптові ціни на європейському ринку та роздрібні в Україні не коректно. Але навіть за такої ситуації, коли, як стверджують урядовці, ми закуповуємо газ у Європі, чи не занадто багато коштують українцям ці всі транспортні та розподільчі газові накрутки? Фактично ще 100 відсотків ціни.

Безумовно, новому урядові буде над чим попрацювати, бо схоже, що нинішній, попри те, що Верховна Рада відмовилась відправляти його у відставку, сам вирішив у справи в країні більше не втручатися.

Редактор відділу газети “Галичина”