Інтелектуальний клуб творчих особистостей (ІКТО) «Галицькі кмітливці», який недавно зустрів свій 20-річний ювілей, називають не лише на Прикарпатті, а й в Україні успішним проєктом – прикладом того, як поєднання зусиль зацікавлених організацій слугує відчутному пожвавленню науково-технічної творчості в регіоні. Вона ж є однією з передумов і складовою економічного розвитку. А нині активність винахідницької спільноти краю дає вагомі результати у вигляді численних інноваційних розробок для захисників нашої держави.
Авторами цих інновацій є науковці ІФНТУНГ, ІФНМУ, ПНУ ім. В. Стефаника, самодіяльні умільці, як-от Іван Деренько з Глибівки на Богородчанщині, котрий виготовив для фронту вже понад три тисячі унікальних своєю багатофункціональністю саперних лопаток власної конструкції й отримав на дві їхні корисні моделі патенти України, – про ці й інші напрацювання прикарпатців у час розв’язаної московією проти України повномасштабної війни писала «Галичина».
Отож, підсумовуючи на фініші 2022-го пройдений ІКТО 20-річний шлях, члени цього клубу, які традиційно зібралися на його засідання в ОУНБ ім. І. Франка, наголошували на великому значенні діяльності «Галицьких кмітливців» для популяризації здобутків учених, інженерів та майстрів-«самородків» у сфері науково-технічної творчості, як і для залучення в ряди Інтелект-клубу нових здібних перспективних членів, поповнення ними загалом винахідницької спільноти області. Зрештою, сам процес спілкування, обміну досвідом та свіжими ідеями між дійсними членами ІКТО слугує отриманню ними дієвих імпульсів для ефективної творчої праці. На засіданнях клубу присутні ознайомлюються з винаходами наших краян та науковими школами, знайомляться з новаторами науки і виробництва, представниками творчих династій. Тут вчені презентують свої монографії, умільці організовують майстер-класи для молоді.
Про найвагоміші результати діяльності клубу за останній час та його перспективи у новому році говорили голови обласних організацій Товариства вихідників і раціоналізаторів – Богдан Середюк, Спілки наукових і інженерних об’єднань України – Лідія Шляхтич та директорка головної книгозбірні краю Людмила Бабій. Власне, всі троє і зініціювали два десятки років тому й заснували клуб «Галицькі кмітливці» – спільне дитя трьох цих організацій. Професор ІФНТУНГ Віктор Петренко вбачає в функціонуванні ІКТО красномовний вияв ефективного інтелектокористування. Себто клуб навчає тих же читачів бібліотеки, як вони можуть і повинні з користю для себе, суспільства й держави використовувати відкриті для практичного освоєння інтелектуальні напрацювання інших людей. Адже такий колективний інтелект – це потуга всієї держави. Завідувач кафедри хімії, професор ПНУ ім. В. Стефаника Іван Миронюк поінформував про їхні експериментальні дослідження, які, по суті, означають вихід на найпередовіші рубежі світового науково-технічного прогресу – йдеться про пошук таких невичерпних джерел енергії для людства, як сонячне випромінювання, розкладання води на водень і молекулярний кисень. На думку завідувача кафедри отоларингології і хірургії голови та шиї, професора ІФНМУ, автора першого в нашій області наукового відкриття в медицині Василя Поповича, ІКТО в особі його керівників і найавторитетніших галицьких кмітливців, зокрема очільника прикарпатських винахідників і раціоналізаторів Б. Середюка, своєю діяльністю сприяє формуванню особистостей науково-технічної інтелігенції краю.
На сьогодні клуб об’єднує близько 60 осіб. Присутні на засіданні ІКТО раді були поспілкуватися і з його патріархами – Миколою Кардащуком та Василем Гречаником, котрі у виступах особливо підкреслили те, що Інтелект-клуб згуртовує навколо себе науково-технічну еліту Прикарпаття, націлює її на активну участь у розробці нових технологій і реалізації інноваційних рішень задля здійснення стратегічних завдань економічного і соціального розвитку області.
Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка підготувала й видала вже три випуски довідкового видання «Інтелект-клуб: роки діяльності». Перший побачив світ 2011-го, другий – 2017 року, і саме за цю книжку ОУНБ вперше в історії бібліотечної справи на Прикарпатті отримала свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Третій випуск видання приурочено до 20-річчя ІКТО. Тут подано короткі біографічні відомості про нових (за період 2017-го – перше півріччя 2022-го) дійсних членів клубу, розповіді про творчі зустрічі, книжкові виставки, про авторський фонд заслуженого раціоналізатора України Б. Середюка та вміщено спогади, відгуки, роздуми представників інтелектуальної еліти краю про роль «Галицьких кмітливців» у популяризації руху винахідників і раціоналізаторів на Прикарпатті.
Один з авторів усіх трьох випусків видання – все той же невгамовний попри вже досить поважний вік Б. Середюк. Він презентував на цьому засіданні клубу незадовго до грудневого дня своїх уродин XIII щорічний каталог найвагоміших винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій галицьких кмітливців «Інтелектуальний продукт вчених, винахідників і раціоналізаторів Прикарпаття». Зі слів автора, здобутки новаторів науки і виробництва спрямовані передовсім на прискорення перемоги України над ворогом.
Також Б. Середюк представив присутнім свою збірку віршів «А що там далі…» (з циклу «Поезії воєнних днів»). Вона, як написано в анотації, «є продовженням авторських роздумів і глибинного осмислення духовності та проблематики трагічного сьогодення, пошуку зв’язків минувшини із сучасністю…». Так, пан Богдан, який уже третину століття очолює ОО ТВР України, понад 20 років поєднує працю в цій царині з поетичною творчістю. Наведу кінцівку вірша «Як Фенікс із попелу…» з його нової збірки:
Ні, не марні жертви й найдорожчі втрати,
Недаремно ллється кров синів свята –
Згине вража сила, бо прийде розплата
Й постане тріумфом вічного життя!..
А ще один невеличкий вірш Б. Середюка процитую повністю:
Ой не зупиниться той вражий кат! –
Хоч вуха має, слухати не хоче.
Все ж новий епос пише наш Солдат –
Свободи захисник і Перемоги зодчий!
Живи, Україно, прекрасна і сильна.
Та тільки не «там» ти щастя знайшла –
Синівською кров’ю зросила земельку,
Щоб світ захистити від москаля.
З поетом вів діалог про його творчість і нову збірку модератор презентації – голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка, літературний критик та есеїст Євген Баран. Низка творів у цій уже 17-й числом поетичній книжечці Б. Середюка присвячена його рідному селу, вони вирізняються щирою безпосередністю авторського письма: «Так, як сонце ласкаве п’є ранкову росу, любить житель Саджави і леліє красу!».
Гості з цього села на Богородчанщині – народний аматорський вокальний колектив «Горлиця» під орудою Петра Середюка – подарували своєму землякові і всім присутнім у бібліотечній залі серед інших ліричну пісню, яка так і називається – «Саджавський романс», а всього в їхньому репертуарі є вже понад півтора десятка пісень на тексти Б. Середюка. У збірці чимало поетичних присвят – тому ж П. Середюку, згаданим вище М. Кардащуку, В. Гречанику, І. Дереньку, Л. Шляхтич, Л. Бабій та іншим прикарпатцям, котрі, на думку автора, «величні ділами» своїми.
Письменник і краєзнавець Василь Бабій та заступник директора департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури ОДА Володимир Попович відзначили це притаманне Б. Середюку досить рідкісне поєднання двох видів творчості – у сферах науково-технічній і поетичній. А Л. Шляхтич вважає, що у Богдана Івановича інтерес і бажання спробувати свої сили й у віршуванні з’явилися ще коли він почав писати етюди про галицьких кмітливців, яких видав загалом три томи. Тож не обмежувався лише прозовими біографічними нарисами: маючи цікавий пізнавальний матеріал про декого з новаторів, створював і поетичні замальовки.
Отож побажаймо Богданові Середюку доброго здоров’я і подальшої творчої наснаги на 77-му році його життя і ще многая й благая літ! А загалом засновникам та членам Інтелектуального клубу творчих особистостей «Галицькі кмітливці», який ступив у третє десятиліття свого існування, – нових вагомих ужинків на ниві науково-технічної творчості як важливої компоненти розвитку прикарпатської господарки!