Іван Франко, розмірковуючи про українську публіцистику, закликав «огненним словом» захищати правду і справедливість. Причому – негайно, щоб «не розросталося зло». Це й робить «Галичина», дбаючи про ефективність своїх виступів.
Наша газета одна з перших стала на захист поранених фронтовиків. У статті «Обличчя війни з очима, що виймають душу» за 16 лютого вона розповідала про поневіряння українських захисників у військових медичних закладах, про неефективність роботи ВЛК і назагал грубе порушення прав людини на отримання лікарських послуг.
На конструктивну критику медіа, зокрема й «Галичини», в часі воєнного стану зреагував Кабінет міністрів. За повідомленням «Урядового порталу», 25 лютого прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів розширену нараду щодо вдосконалення роботи військових медичних закладів. Керівник уряду наголосив, що «військові мають отримувати належний та швидкий сервіс з відповідним рівнем обслуговування й повагою». Тому необхідно «прибрати зайву бюрократію з процесу проходження ВЛК». Урядовець слушно завважив, що «довідки мають «ходити» за військовими, а не навпаки».
Газета за 23 березня в публікації «Довга дорога до зцілення ран фронтовиків» інформувала своїх читачів про цю нараду, на якій експертна група спільно з представниками міністерств оборони, охорони здоров’я, цифрової трансформації та в справах ветеранів затвердили заходи на розв'язання проблем. У ній брали участь також окремі народні депутати.
Тримаючи на журналістському контролі обслуговування поранених фронтовиків у медичних закладах Міноборони, «Галичина», я як авторка названих статей відстежуємо подальші кроки на фронті четвертої влади. І є вже певні результати.
Після наради під головуванням Дениса Шмигаля група народних депутатів розробила та зареєструвала 30 березня у ВРУ законопроєкт №9158 «Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України щодо вдосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану». Над цим документом тепер працюють у профільному комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Залучені до його розгляду й інші парламентські комітети, зокрема з питань здоров'я нації, медичної допомоги й медичного страхування та з питань антикорупційної політики.
У пояснювальній записці до законопроєкту чітко визначено його мету, пов’язану з агресією російської федерації проти України. Це – забезпечення соціального захисту військовослужбовців, котрі отримали травму (каліцтво, поранення, контузію) під час ведення бойових дій або виконання обов’язків військової служби. Законотворці особливу увагу звертають на вдосконалення механізму фіксації отримання травми, скерування й лікування до військових та інших закладів охорони здоров’я і повернення після лікування. Нові новели закону покликані також удосконалити порядок реалізації висновків ВЛК щодо надання відпусток у зв’язку з хворобою та непридатності до військової служби. Власне, на ці й інші проблеми скаржилися поранені українські захисники, яких почули журналісти.
Народні обранці акцентують на п’ятьох важливих напрямах дії законопроєкту: це – прискорення впровадження електронної медичної інформаційної системи (МІС); запровадження електронних черг; використання електронного документообігу в процесах ВЛК; перегляд кількості комісій; сервісне обслуговування у військових закладах ВЛК.
Як запевняють автори, реалізація змін до закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. За словами народного депутата Федора Веніславського, є сподівання, що цей украй потрібний документ парламент схвалить до кінця квітня цього року.
