Цьогорічні вибори до органів місцевого самоврядування стали особливими, оскільки проходили на основі нового адміністративно-територіального устрою, відкривши нову сторінку в літописі місцевого самоврядування України, яка, сподіваємось, буде вільною від спадку тоталітарної комуністичної системи. Це дає змогу говорити про завершення першого етапу децентралізації – формування базового та субрегіонального рівнів, оскільки утворено 62 територіальні громади та 6 районів на Прикарпатті.

Також вибори вперше відбувалися за новою виборчою системою – пропорційною з відкритими списками. На Прикарпатті обрано 62 голів ТГ, депутатів цих громад, депутатський корпус шести нових районів і обласної ради.

Як голосувало Прикарпаття? Якими є попередні підсумки виборів? Як рухатимуться громади протягом найближчих п’яти років і чим відрізнятиметься їхнє життя від попереднього формату? Ці питання, схоже, в контексті місцевих виборів найбільше цікавлять наших читачів.

За словами голови Комітету виборців України в Івано-Франківській області Максима Лисюка, виборча кампанія на Прикарпатті пройшла загалом спокійно і не була брудною. Прикметно, що організація не фіксувала багато прикладів чорного піару. Хоча є поодинокі факти поширення недостовірної інформації стосовно деяких кандидатів у соціальних мережах. На думку експерта, переважно партії змагалися між собою не програмами, а гаслами і лозунгами, що не інформують, як розвиватимуться громади. Нерідко кандидати концентрували свою увагу на проблемах, які вирішують не на місцях, а на державному рівні.

За паралельними підрахунками голосів в обласних штабах партій, до Івано-Франківської обласної ради проходять шість партій: «Свобода», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «За майбутнє», «Слуга народу» і «Платформа громад». А до Івано-Франківської міської ради – тільки три партії: «Свобода», «Європейська солідарність» і «Батьківщина».

За попередніми підрахунками голосів, в Івано-Франківську на посаду міського голови переобрано «свободівця» Руслана Марцінківа, чільником Коломиї став представник «Самопомочі» Богдан Станіславський, у Калуші здобув перемогу член «Свободи» Андрій Найда, в Яремчі – «батьківщинівець» Андрій Мироняк, у Болехові – Іван Яцинин, який балотувався шляхом самовисування, в Бурштині переміг Василь Андрієшин від «Європейської солідарності», в Галичі – «батьківщинівець» Олег Кантор, а в Надвірній – чинний нардеп від «Слуги народу» Зіновій Андрійович, у Рогатинській територіальній громаді керуватиме Сергій Насалик (самовисування), у Тисменицькій – Тетяна Градюк («Європейська солідарність»), у Тлумацькій – Ігор Петрук (ВО «Батьківщина»), в Долинській – Іван Дирів (ВО «Свобода»), у Городенківській – Богдан Кобилянський («Платформа громад»), у Снятинській – Анатолій Шумко (ВО «Батьківщина»), у Косівській – Юрій Плосконос (ВО «Свобода»)…

Вичерпніше про це – в матеріалі "Стали відомі всі новообрані голови прикарпатських ОТГ"

Доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології ПНУ ім. В. Стефаника Василь Климончук розповів про особливості та попередні результати чергових місцевих виборів в області: «Вибори до органів місцевого самоврядування проводилися в умовах нових викликів, а саме: зміни Виборчого кодексу, завершення процесу децентралізації, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19... Однією з особливостей виборчої кампанії я назвав би низьку явку виборців, що було властиво всім регіонам України, – це приблизно 32–53 відсотки. Івано-Франківщина – на шостому місці за електоральною активністю. Варто звернути увагу, що низька явка виборців була притаманна і попереднім виборчим кампаніям. Серед причин цього, очевидно, і внутрішній емоційний стан виборців, які вкотре почувалися ошуканими, розчарованими і не виявили бажання брати участь у виборах.

Попри низьку явку виборців можемо спостерігати високу електоральну підтримку політичної сили ВО «Свобода» на обласному рівні та особливо в місті Івано-Франківську. Таке феноменальне явище має пояснення. Наша область єдина в Україні, де головою обласної ради і міським головою обласного центру є «свободівці». За ними стоять представники депутатського корпусу, які сприяли позитивному сприйняттю політичної сили виборцями Прикарпаття. Можна за взірець взаємодії зі своїм виборцем (як виборча технологія) взяти форми співпраці міського голови і його команди з жителями Івано-Франківська та правильну комунікацію з населеними пунктами, які приєдналися до Івано-Франківської громади. Також це праця протягом п’яти років депутатів від «Свободи» на своїх округах, що важливо для досягнення успіху. Звичайно, така комунікація була можливою при залученні бюджетних коштів, використанні послуг ЗМІ, про вартість яких зараз ведуться дискусії.

Ще один важливий чинник успіху – висока активність і мобільність самого міського голови, який через перманентні теле- і радіоефіри був присутній в інформаційному просторі міста та постійно спілкувався з громадою під час різних заходів. Імідж доброго господарника, турботливого керівника підтверджували і самі вчинки міського голови. Вміння визнати помилки, адекватно реагувати на зауваження і критику вибудували особливу комунікацію, яка сприяла досягненню позитивного результату під час виборів».

Політолог також вважає важливим чинником успіху «Свободи» і політичну ситуацію в країні. Зокрема недовершені реформи, соціальна напруга через зниження рівня життя, а особливо ідеологічна складова, яка стосується національної ідентичності, об’єднали виборців Прикарпаття саме довкола «Свободи».

Усе ж, на думку політичного експерта, маючи монобільшість в Івано-Франківській територіальній громаді, «Свобода» може опинитися перед деякою спокусою, яка виражатиметься через прийняття певних рішень, розподілу коштів, впливати на відповідне політичне поле громади та області. Це все може відбитися позитивно, або ж, навпаки, негативно на майбутньому цієї політичної сили та її присутності в українському політикумі. Маючи великі повноваження, важливо розподілити їх для ефективного розвитку громади та створення комфортних умов для неї. В іншому разі її може спіткати гірка доля «Слуги народу» – падіння рейтингу, застеріг В. Климончук. За його словами, низька підтримка «слуг» на Прикарпатті, особливо до Івано-Франківської ОТГ, теж має пояснення. Передовсім це падіння рейтингу Президента й самої політичної сили на державному рівні. Відсутність чіткої стратегії розвитку, постійні політичні скандали, пов’язані з парламентарями, і головне – невиконання передвиборчих обіцянок, сприяли такій тенденції. Недостатня комунікація представників від політичної сили, народних депутатів із місцевими виборцями також негативно вплинула на результат «слуг» на цих виборах.

Особливих сюрпризів під час виборчої кампанії не було. Крім низької явки – через карантин виборці не хотіли наражатися на небезпеку, можна сказати і про складність при заповненні бюлетенів, яких було аж чотири. Все ж сюрпризами можна вважати перемогу нових людей у Долинській, Калуській, Тлумацькій та ще кількох територіальних громадах. Певною несподіванкою є і те, що до Івано-Франківської міської ради прохідні тільки три політичні сили.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук наголосив, що варто звернути увагу на важливість сильного місцевого самоврядування із чіткими обов’язками та повноваженнями, оскільки нам точно не потрібна реформа без ресурсів і відповідальності.

За шість років децентралізації утворені ОТГ продемонстрували ефективність і послідовність у виконанні повноважень та роботі з коштами. Варто зазначити, що основним податком для громад є 60 відсотків ПДФО, і наступного року громади його отримають, оскільки 12 жовтня Президент України підписав Закон №907-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (законопроєкт №3614 від 9.06.2020), що передбачає закріплення за бюджетами громад цього податку. Загалом на Прикарпатті ця сума становитиме понад 3 млрд грн.

Важливо й те, звернув увагу Юрій Стефанчук, що цей закон передбачає переведення на прямі міжбюджетні відносини всіх новостворених громад з 1 січня 2021 року. Документ розробили експерти Асоціації міст України спільно з групою народних депутатів, зокрема Зіновієм Андрійовичем, Віталієм Безгіном та іншими. Питання розподілу ресурсів та повноважень між територіальними громадами та районним рівнем є важливим, оскільки маємо розуміти, хто за що відповідає, – жителям громад точно не потрібне дублювання повноважень. Кожна людина повинна знати, хто несе повноту відповідальності за прийняті рішення, тому варто парламентарям 3 листопада прийняти законопроєкт 3651-д, який передбачає реорганізацію районного рівня влади та передачу громадам повноважень, а також бюджетних установ.

Експерт нагадав, що Кабінет Міністрів схвалив проєкт Державного бюджету на 2021 рік і спрямував його на розгляд Верховної Ради, а цей документ стане основою роботи громад наступного року. Ми проаналізували урядовий пакет бюджетних законопроєктів (№4000, 4100, 4101), для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій в Івано-Франківській області передбачено в проєкті 1,3 млрд грн базової дотації та із 3 бюджетів (Івано-Франківського, Ямницького та Поляницького) вилучатимуть у Державний бюджет 88,2 млн грн реверсної дотації.

В освітній сфері на 2021 рік заплановано 4,4 млрд грн освітньої субвенції для громад нашої області, що більше, ніж нинішнього року, проте тут лише частково враховано підвищення мінімальної заробітної плати до 6 500 гривень. Як показує аналіз минулих років, додаткової дотації з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з Держбюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я не вистачатиме, тому в Держбюджеті на наступний рік доцільно передбачати відповідний розподіл цієї дотації між бюджетами місцевого самоврядування напряму, що дасть змогу побачити реальні потреби.

З початку нинішнього року триває дискусія щодо зарахування частини (13,44%) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування, у 2021-му є загроза втратити ці кошти, а це понад 200 млн грн, акцентував Ю. Стефанчук.

Також експерт зазначив, що в проєкті Держбюджету появилась субвенція на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг, якої раніше не було. Сума цього ресурсу становить 489,849 млн грн для всіх муніципалітетів України. А ще у громад появляється нове джерело наповнення бюджету – землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, які передадуть з державної власності в комунальну.