Феміді готують обрізання. Причому – подвійне

Парадокс у тому, що незадоволені судовою реформою часів правління Порошенка служителі Феміди здебільшого не підтримали його на виборах. Та нова влада завдала їм свого удару. Поки що під нього потрапили тільки судді Верховного суду (ВС). Та в «низах» побоюються, що надалі «милостиве» око нинішнього Президента може спинитися й на них. Зрештою, це припущення. А конкретика полягає в тому, що згідно з новим Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», прийнятим Верховною Радою вже у другому читанні, кількість членів ВС скорочується на 100, а зарплата тих, хто далі звершуватиме «верховне» правосуддя у країні, має зменшитися на третину.

Як розповіли авторові цих рядків, посилаючись на виступ чиновника з Офісу Президента на зібранні суддів, підставою для таких змін стало те, що Президентові доповіли: зарплата деяких членів ВС становить ні багато ні мало – аж 400 тисяч гривень. Це, очевидно, його обурило, а наступна інформація тільки підсилила той праведний гнів. Бо згідно з нею, третину справ, які доходять до ВС, не доводять тут до логічного завершення, а відправляють на нові розгляди в низові суди. Виходить, що зарплату беруть, а роботу виконують інші.

Міркую, що в суспільстві такі зміни сприйняли схвально. Як морально – мовляв, вистачить уже «жирувати». Так і матеріально: це ж економія бюджету. Помножимо 400 тисяч гривень зарплати на 100 суддів і вийде 40 мільйонів на місяць, котрі можна спрямувати на інші потреби. Скажімо, саме така сума може компенсувати збитки нашій області, завдані протягом року наслідками пожеж, спричинених запалюванням сухої рослинності.

Та річ у тім, що на час підготовки цього матеріалу згаданий закон ще не набув чинності, бо не підписаний Президентом. Подейкують, що його, так би мовити, нерішучість у цьому разі викликана незадоволенням Ради Європи та Євросоюзу, котра побачила в цих змінах якесь ущемлення незалежності правосуддя.

Та якщо говорити про «ущемлення», то деякою мірою так і є, але стосується воно інтересів пересічних громадян, котрим доводиться мати справу з судами. Йдеться про те, що в результаті судової реформи часів Порошенка в судах виникла серйозна кадрова криза, через що затягувалися терміни розгляду проваджень та справ, а деякі (зокрема цивільні) взагалі не розглядали через відсутність суддів. Та з часом «реформатори» начебто усвідомили проблему, і з’явилися підстави сподіватися, що в державі взялися за її врегулювання, про що повідомляла й наша газета. Було вже відібрано кандидатів на посади суддів у місцевих судах, котрих мали затвердити після проходження відповідних конкурсів, які проводить Вища кваліфікаційна комісія (ВКК). Та питання в тому, що у законі передбачено, так би мовити, її перезапуск. Інакше кажучи – переобрання. І вдамся до інформації, отриманої з компетентних джерел. Йдеться про те, що на зібранні суддів голова цієї комісії начебто заявив, що вже востаннє виступає перед ними в такій іпостасі. Так, ВКК оголосила про проведення відповідних конкурсів, але далі справу має провадити вже новий склад комісії, котру, до речі, мають обирати з участю міжнародних експертів. Коли це станеться – важко сказати. Наскільки ми зрозуміли, де-факто колишня ВКК вже відійшла від справ, а нова, поки Президент не підпише закон, просто не може з’явитися.

Коротко кажучи, реформа начебто йде, а проблеми у людей залишаються…

Поки матеріал готували до друку, В. Зеленський попри, так би мовити, занепокоєння згаданих міжнародних структур все ж таки підписав цей закон.