Не так давно ми вже розповідали, що в кардіохірургії Центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) Івано-Франківська змогли допомогти 95-літньому комбатантові УПА Степанові Петрашу, в котрого виникли проблеми з серцем, повернутися до повноцінного життя. Пацієнт потрапив до рук медиків з дуже низькою частотою пульсу – лише 30 – 35 ударів на хвилину, він буквально вмлівав. Адже коли серце повільно скорочується, то кров не доходить до мозку, й тоді людина втрачає свідомість. У чоловіка діагностували так звану атріо-вентрикулярну блокаду (по-іншому – «серцевий блок»). Та коли йому імплантували двокамерний електрокардіостимулятор (ЕКС), то він мовби вдруге народився.
Власне, така патологія, коли частота серцевих скорочень істотно нижчає й людині стає важко дихати, в неї набрякають ноги, вона відчуває запаморочення, навіть непритомніє, доволі поширена, надто ж серед осіб старшого й похилого віку. І багато-хто умудряється й далі жити з цим, підтримуючи сякий-такий рівень власної життєздатності завдяки пігулкам мікстурам, ін’єкціям. Правда, то не життя, а животіння. Тим часом існує порівняно простий метод, як позбутися цієї проблеми, як мовлять, раз і назавше, – вживити під шкіру штучний водій серцевого ритму – ЕКС.
– Кардіостимулятор – це пристрій, який моніторує серцевий ритм і згідно з потребою надсилає електричні імпульси, які пришвидшують скорочення серця, – розповідає лікар-кардіохірург ЦМКЛ Володимир ДВІРНИК. – Система електрокардіостимуляції складається з генератора пульсу (комп’ютерна мікросхема) й батареї, захищених корпусом з титанового сплаву, також серцевих електродів (електричних провідників), під’єднаних до генератора пульсу з одного боку, й серця, з другого, які передають електричні імпульси серця до ЕКС і, навпаки, штучно створені електричні імпульси – до нього.
Інакше кажучи, ЕКС – це свого роду маленький комп’ютер, який записує й аналізує електричну активність серця та відповідно реагує на неї. Його налаштовує (програмує) лікар. Літієва батарея, яка живить цей маленький механізм, забезпечує безперебійну роботу кардіостимулятора протягом порівняно тривалого часу – від 6 до 13 років.
Імплантація кардіостимулятора – це хірургічна процедура, яку проводять майже завжди під місцевим знеболенням і яка триває зазвичай від 50 хвилин до 2, 5 години. Найчастіше вживлюють його в передню бокову стінку грудної клітини. Зазвичай роблять розтин нижче ключиці, звідки забезпечують доступ до вен, через які під контролем ангіографічного комплексу (рентгенівський метод) заводять у серце електроди. Відтак за допомогою комп’ютера лікар оцінює параметри їхньої роботи. А після цього електроди під’єднують до ЕКС. У місці розрізу формують порожнину – так звану «кишеньку», куди поміщається кардіостимулятор...
Може, й надто натуралістичним вийшов мій опис цього оперативного втручання, але вдався до нього, аби читачі самі побачили, що нічого складного в тому немає. Додам також, що сучасні ЕКС тонкі, тому майже не помітні під шкірою. Після такої операції стандартний час перебування в нашому стаціонарі, коли лікар стежитиме за роботою кардіостимулятора й процесом загоєння рани від розтину на грудині, становить до п’яти діб.
Звісно, є обмеження, яких людині зі щойно виживленим ЕКС слід дотримуватися. Скажімо, протягом перших чотирьох тижнів після операції необхідно уникати різких активних рухів руками. По закінченні ж цього терміну вже можна буде повноцінно рухатись. Але все одно надалі навіть не варто братися за освоєння, скажімо, силових видів спорту (єдиноборства, бокс, вільна боротьба) чи захоплюватися мисливством тощо.
А-от любительське водіння автотранспорту дозволено через тиждень після операції, професійне ж – після місяця. Щоб не пошкодити імплантований кардіостимулятор, варто й уникати дії прямих сонячних променів на рубець, який утворюється на місці розтину, впродовж 10 місяців після операції.
Сучасні системи ЕКС містять фільтри, здатні послабити зовнішні електромагнітні сигнали, тому побутові пристрої ніяк не впливають на роботу кардіостимуляторів. Лише слід уникати дії сильного електромагнітного поля (магнітні рамки металошукачів в аеропортах, супермаркетах, високовольтних ліній електропередач і т. п.).
І ще доведеться регулярно, у визначені лікарем терміни, приходити на обстеження для контролю роботи кардіостимулятора і коригування медикаментозного лікування. Перевірка ж імплантованого пристрою після першого року по операції має проводитися раз у 10 місяців…
