Несподіванкою для багатьох політиків та експертів стала заміна уряду Олексія Гончарука на уряд Дениса Шмигаля, який ще недавно працював головою Івано-Франківської облдержадміністрації. На думку Президента України Володимира Зеленського, уряд О. Гончарука не зміг впоратися із поставленими завданнями. Своєю чергою Гончарук, виступаючи перед парламентом після Президента, звернув увагу, що шість місяців – занадто маленький термін для оцінки уряду. В. Зеленський запропонував Верховній Раді призначити Д. Шмигаля прем’єр-міністром, висловивши сподівання, що його Кабінет міністрів працюватиме «для людей».

Наскільки було доречним перезавантаження уряду через пів року і які його перспективи під керівництвом Дениса Шмигаля, газета «Галичина» дізнавалася у провідних політологів України?

– Це повернення олігархату до влади. Конкретно збільшено квоти в уряді Коломойського, Ахметова і Авакова. Олігархи так і не були відсторонені від влади. Після Майдану їхній вплив на деякий час трохи було обмежено. А зараз вони повернулися. Влада панічно боїться Майдану, тому починаються зміни в правоохоронних органах і репресії. Думаю, план влади – урвати через продаж землі, через приватизацію тощо, а руїни країни продати Москві.

Це війна проти українців. Поки що в ній нелетальні методи. Але Янукович теж не одразу вбив людей на Майдані. На чому Москва і Коломойський впіймали Зеленського – це на страхові. Залякали і женуть, і женуть по кривій стежині зради. Новий уряд одразу сів у калюжу зі спробою подати суспільству зрадницьку ідею подачі води в Крим. Продати Україну і залишитися популярним не вийде. Думаю, все це наслідки Оманських переговорів і зради, яка там відбулася. Потім Шмигаль виправдовувався. Помітьте, нинішніх представників влади завжди «неправильно розуміють». Це бо вони намагаються одночасно зрадити Україну і залишитися популярними в українського народу.

– Якщо ми оцінюємо доречність відставки уряду, то треба розуміти: наш новий Президент нетерплячий, і він чекає від усіх своїх виконавців конкретних позитивних результатів. Довго чекати він не хоче і не буде. Це проявилося щодо уряду Гончарука, при тому, що Президент дуже позитивно ставився до самого Гончарука і захищав його від численних атак. І в принципі проблеми з урядом він зрозумів ще наприкінці минулого уроку. Але до середини лютого, думаю, була ідея перезавантажити уряд, не міняючи прем’єр-міністра. Точніше, використовували формулу зміцнення уряду за рахунок посилення Кабінету міністрів більш досвідченими політиками з досвідом роботи в державному управлінні. Проте історія другої половини лютого змінила позицію Президента, він пішов на повне перезавантаження уряду. Тут зіграли роль декілька чинників, про які він сказав у своїй промові. Зокрема, думаю, тут були і певні негативні емоції. Якщо в січні були критичні зауваження, потім незадоволення, то після історії з боргом із зарплати перед шахтарями це перейшло в серйозне роздратування. Уряд не виконав прямі настанови Президента, чим його підставив. Це урок для нового уряду, який має розуміти: якщо не буде конкретних результатів, позитивних тенденцій за пів року, тоді його буде перезавантажено. Є ще один ризик для нового уряду. Це глобальна економічна криза. Це, до речі, й одна з причин заміни уряду. Президент Володимир Зеленський, про це він натякнув у своїй промові у парламенті, був невпевнений, що уряд Гончарука, оскільки там було дуже багато недосвідчених міністрів, зможе ефективно відреагувати на виклики і ризики нової глобальної економічної кризи, яка насувається на світ, зокрема і на нас.

Все залежатиме від результатів роботи нового уряду. Буде позитивний результат, він залишиться, якщо ж ні, то повторить шлях уряду Гончарука. За перший термін президентства Кучми уряди змінювали щороку. Зеленський шукає ефективного виконавця. Прем’єр Шмигаль – темна конячка. Тому оцінювати перспективу цього уряду наразі не доречно. Його ще повністю не сформовано. У його складі, на мій погляд, є сильні фігури. Це не буде уряд теоретиків і романтиків, як уряд Гончарука. Він буде більш прагматичним.

А новому прем’єр-міністру Шмигалю з огляду на його перші заяви, зокрема про постачання води в Крим, я б радив пройти певний лікнеп. В політичних питаннях, в яких він відверто «плаває», зокрема щодо Криму і Донбасу, йому треба розібратися, вчитися і навіть пройти консультації у міністра закордонних справ.

– Уряд Гончарука не виправдав сподівань громадян. Експерти одразу критично ставилися до нього. В нього є низка справді дуже слабких кадрових призначень. Цей уряд заслуговував на критику, якої було дуже-дуже багато. Але те, що зробив Зеленський, – це чистий популізм, тому що він сам персонально відповідальний за формування цього уряду. А те, що відбулося – це піар, це перекладення відповідальності, це гра в доброго царя і поганих бояр. Це спроба перекласти на Гончарука те, за що була відповідальна Банкова з самого початку. Тому що вона не дала можливості Гончаруку самостійно формувати уряд, йому нав’язували деякі кандидатури, у тому числі ми пам’ятаємо призначення Авакова, який досі працює.

Щодо нового уряду, то можливо ситуація поліпшиться. Цього ми ще не знаємо насправді. Може Шмигаль себе добре зарекомендував на регіональному рівні, побачимо як це буде на національному. Про багатьох людей в Кабінеті міністрів ми нічого не знаємо, ми не розуміємо наскільки ефективно вони будуть працювати, корені деяких з них в минулому і в стосунках з Партією регіонів. Для чого було гарячкувати з відставкою старого і призначенням нового уряду, коли ключові посади не заповнені? Нема міністра економіки, АПК, енергетики, культури, освіти!

Відповідатиме за це, безумовно, Зеленський. Але призначення уряду я б розглядав у контексті зняття Рябошапки. Тобто ми побачили, хто зараз приймає рішення. Рішення «Слуги народу» підтримує ОПЗЖ і дві фракції, на які впливають Коломойський і Аваков.

І щодо нового уряду можна ще сказати, що саме обговорення кандидатур Тігіпка і Хорошковського на посаду прем’єр-міністра є дуже симптоматичним, оскільки це не просто люди з минулого, вони активно співпрацювали з Януковичем, брали участь у встановленні його авторитарного режиму. Тобто сам факт цього обговорення свідчить про багато чого.

Костянтин МАТВІЄНКО, політичний експерт:

– З точки зору цинічної політичної логіки уряд Гончарука потрібно було б звільняти тоді, коли б він набрався більшого негативу у суспільстві. Тоді б його можна було скинути, як той баласт із потопаючого корабля і сформувати новий уряд, визнавши, що молоді люди не виправдали сподівань, відповідно сформувати уряд фахівців. Але уряд відправили у відставку тоді, коли об’єктивної, серйозної потреби ще не було. Також недоформували уряд Шмигаля… Серйозні люди, яких вони хотіли залучити до роботи в уряді, публічно відмовилися від цієї сумнівної честі. Таким чином уже починає формуватися певний негатив до цього уряду у професійних середовищах.

Виглядає, що Зеленський надзвичайно чутливий до громадської думки, він відчув, що цей уряд може негативно вплинути на його рейтинг. Але ліки, які він застосував від цієї хвороби виявилися зовсім не ліками, а в кращому разі плацебо. Зміна Богдана на Єрмака, думаю, потягла за собою зміну Гончарука на Шмигаля.

Судячи з перших заяв нового прем’єра, перспективи не кращі в його уряду, ніж в уряду Гончарука, відтак і у перезавантаженні сенсу не було. Як в уряді Гончарука, так і в уряді Шмигаля закладено структурну ваду. Скажімо, міністерство енергетики і екології у нас зроблено за німецьким прикладом. Тільки німці це зробили з точки зору того, що екологія диктує енергетиці, а у нас з точністю до навпаки – енергетика диктує екології. Боюся, що вони нам у Карпатах набудують купу малих ТЕС.

Також вони розділили міністерство економіки і сільського господарства та зробили штучне утворення – міністерство тимчасово окупованих територій. Зрозуміло, що в нього не може бути якихось виконавчих функцій в країні. Є низка суперечливих речей у структурі. А щодо кадрів, то я не переконаний, що вони компетентніші і відповідальніші, ніж їхні попередники. Боюся, що ці урядовці робитимуть ще більше дурниць, а позаяк уряд новий, то їх чіплятимуть не на нього, а на Президента. Тому в них не кращі перспективи, ніж в уряду Гончарука. А якщо вони таки «дотиснуть» ринок землі, – а щодо основних надходжень валюти, то перше місце посідає у нас аграрна продукція, – якщо відбудеться зміна аграрних відносин у селі, то можуть виникнути серйозні проблеми з виконанням бюджету. Хотів би бачити радісні перспективи нового уряду, але, чесно кажучи, їх не видно.

Ігор ЛОСЄВ, політолог:

– По-перше, не було ніякого уряду Гончарука, був перший уряд Зеленського, тепер другий уряд Зеленського. А щодо Гончаруків і Шмигалів, то це немає жодного значення. У будь-якому разі керує процесом Зеленський, і лише персонально він за все відповідатиме.

І те, що Шмигаль розпочав своє правління, напевно виконуючи волю Зеленського, із заяви про фактичне визнання належності Криму Росії (Бо постачання туди води означає таке визнання) не просто так. Не випадково лідер кримських татар, голова Меджлісу Рефат Чубаров назвав заяву Шмигаля капітулянтською. Можна скільки завгодно заперечувати те, що Зеленський веде Україну шляхом гібридної капітуляції перед російським «міром», але це ми бачимо не лише на рівні заяв, а й на рівні кроків. Всі ці гуманістичні, демагогічні прикриття на кшталт, що в Криму наші люди живуть. Річ у тім, що населенню Криму води цілком вистачає на побутові потреби. Води не вистачає для російських збройних сил, для російських колонізаторів, яких туди штучно завозять, щоб максимально русифікувати півострів і вигнати звідти попереднє кримсько-татарське населення. Звідки таке бажання у Шмигаля напувати водою окупантів, що він готовий навіть, як він сказав, постачати воду в Крим хоч цистернами, хоч каністрами, хоч бутлями? Агресори дуже потерпають без води, населенню її вистачає. Зеленський просто показав, яку насправді мету має його політика і куди він веде Україну. І якщо у нас ще є зеленолюбні невігласи, то невдовзі вони все усвідомлять, коли, як писав Тарас Григорович, про Україну «...в огні її, окраденую, збудять...» Але тоді вже буде запізно.