Перемогу республіканця 78-річного Дональда Трампа на виборах президента США, який вже обіймав цю посаду в 2017–2021 рр., по-різному сприймають в Україні. Дехто вважає, що Трамп зможе, як і обіцяв, швидко закінчити війну в Україні й що він діятиме рішучіше, ніж Байден. Натомість інші мають побоювання, що нова влада США може примушувати офіційний Київ до домовленостей з рф, схиляти його до поступок кремлю. Чого ж чекати Україні від другого президентства Трампа? Своїми думками про це поділилися відомі українські політологи.

– Ситуація зараз принципово інша для росії, ніж була під час першої каденції Трампа. Україна чітко показала всьому світові, що московію можна і треба бити, а сама рф «знюхалася» з головними ворогами США – Іраном і Північною Кореєю. Незалежна Україна – це потужний актив і для Європи, і для США. Важко прорахувати, як саме діятиме Трамп. Можливо, він ще й сам не визначився. Але для масштабної зміни позиції щодо України йому довелося б конфліктувати з усією Європою, з європейськими союзниками США, які відчувають загрозу від росії. І це в момент гострої конкуренції з іншими ворогами США. Тому можливі різні варіанти. Можливо, США за Трампа нарешті посприяють конфіскації російських активів, і Україна за ці кошти купуватиме зброю в тих же США. А, можливо, частину фінансової підтримки України Трамп схоче перекласти на Європу.

– Очевидно, для України є два базових сценарії – і хороший, і поганий в контексті приходу до влади в Америці республіканців загалом і перемоги Трампа на президентських виборах. Розпочнемо з хорошого сценарію, який полягає в тому, що Трамп навряд чи захоче зазнати поразки в зовнішній політиці, а перемога путіна в Україні – це, очевидно, була б поразка Америки. Це всі розуміють, і Трамп на чолі єдиної сучасної супердержави, очевидно, це розуміє краще за всіх. І особливо, звісно, в контексті попередніх невдач США, вимушеної евакуації з Іраку, з Афганістану. Втрата позиції щодо України була б дуже сильним іміджевим ударом, після якого про вплив Америки на європейському континенті й загалом у світі можна буде говорити з великою долею скептицизму й сарказму. Навряд чи Трамп захоче це допустити, тому хороший сценарій полягає в тому, що він допоможе Україні досягнути максимального результату в цій війні.

На сьогодні, якщо ми говоримо про війну як про активні бойові дії, цей хороший результат полягає в тому, що путін не захопить нові території, а Україну не буде примушено йти на територіальні поступки. Це непоганий варіант, який, вочевидь, зараз дуже непокоїть росію. Там дуже обережно поставилися до обрання Трампа, а їхні останні заяви вказують на те, що вони бояться посилення позицій США і підтримки України. Якщо путін не погодиться на план Трампа, в якому Україна зберегла би свою незалежність і здатність чинити опір агресору, то цілком імовірно, що Америка збільшить допомогу і зробить кроки пов’язані або з НАТО, або з іншою формою підтримки. Словом, збільшуватиме шанси України на здобуття воєнної переваги та успіхів у бойових діях.

А поганий сценарій полягає в тому, що для Трампа питання України буде настільки другорядним, що він вирішить на певний час пожертвувати її інтересами й в той чи інший спосіб дозволить путіну досягнути його тактичних цілей у війні, тобто вийти на кордони Донецької області й вести далі політику з позиції сили щодо України та Європи. Наскільки ймовірним є такий сценарій наразі судити важко. Що може стати пріоритетом для Трампа, на тлі якого українські справи будуть неважливими, сказати складно. Це може бути, умовно кажучи, якийсь «чорний лебідь», якась несподівана проблема у внутрішній політиці США, економічні потрясіння, стихійні лиха, загострення політичних конфліктів…

У такому разі Трамп може піти на якісь певні кулуарні домовленості з путіним за рахунок українських інтересів. І ми матимемо ту ж ситуацію, що й зараз – війну на виснаження – але з меншим ресурсом, ніж той, що маємо на цей момент. Це не означає для нас негайну, машинальну поразку. Адже, найімовірніше, американську підтримку спробують компенсувати наші європейські партнери, але це означатиме, що ми беремо участь у війні на виснаження, яке наставатиме в нас, схоже, швидше ніж у росії.

– Перемога Дональда Трампа на президентських виборах в США викликала неоднозначну реакцію в Україні. Хтось у шоці й розпачі, а дехто в паніці. Побоювання, що Трамп або здасть Україну путіну, або примусить нас до несправедливого миру, поширені серед українців. Проте є і діаметрально протилежна реакція – спокійного і навіть позитивного ставлення до перемоги Трампа. У представників цієї групи домінують два мотиви: надія на те, що Трамп зможе, як і обіцяв, швидко закінчити війну в Україні й діятиме рішучіше, ніж Байден.

Але, як це не парадоксально, серед пересічних і не заполітизованих українців президентські вибори в США та їх результати не викликали особливого ажіотажу. Це з подивом відзначають закордонні журналісти. Я таку реакцію вважаю достатньо природною і закономірною. Увага більшості українців зосереджена зараз на повсякденних проблемах, пов’язаних з війною. Війна зробила нас фаталістами. І багато хто думає дуже прагматично: щоб там не сталося в США, нам своє робити або на фронті, або в тилу, і виживати, хто як зможе.

Фактично, у ставленні більшості українців до перемоги Трампа на виборах в США домінують не політичні, ціннісні чи особистісні мотиви, а опосередковано проявляється різне ставлення до перспектив війни між росією і Україною, умов та форми її завершення.

Та все ж, саме президентство Трампа буде впливати і на хід війни між росією і Україною надалі, і ще більше – на потенційно можливий переговорний процес про її завершення. Тому вкрай актуальним є питання, яке так активно обговорюють: чого чекати Україні від другого президентства Трампа?

Сформулюю свої думки з цього приводу, виходячи з публічних заяв самого Трампа та представників його команди, а також інтересів і позицій воюючих сторін.

Трамп є прихильником швидкого завершення війни між росією та Україною. Більше того, у своєму післявиборчому виступі Трамп заявив про прагнення завершити всі війни у світі. І це не випадково. За деякими даними, Трамп мріє про отримання Нобелівської премії миру. Він вважає, що свого часу президент Обама отримав таку премію незаслужено і прагне довести, що саме він буде найвеличнішим миротворцем у світі.

Тому з високою ймовірністю Трамп уже найближчим часом ініціює переговори щодо завершення війни між росією та Україною. Виходячи з висловлювань та публікацій представників команди Трампа, очікують, що він пропонуватиме припинення військових дій по лінії фронту зі створенням демілітаризованих зон уздовж лінії фронту і, можливо, вздовж російсько-українського кордону. Для того, щоб путін погодився на припинення війни проти України, Трамп заявить про те, що Україну не прийматимуть до НАТО.

Президентові Зеленському і багатьом українцям такі пропозиції, звісно, не сподобаються, але навряд чи від них можна буде категорично відмовитись, інакше Трамп може припинити військову допомогу для України. Тому доведеться погоджуватись на мирні переговори і вже в їх процесі відстоювати свої інтереси.

Головна проблема для Трампа в процесі досягнення мирної угоди виникне з росією. Вже очевидно, за першою реакцією кремля та МЗС рф на перемогу Трампа, що росія буде дотримуватись дуже жорсткої і агресивної позиції на можливих мирних переговорах і вимагатиме миру на російських умовах шляхом великих односторонніх поступок від України. І це буде неприйнятним для України. Але це не влаштує і Трампа. Мир на російських умовах виглядатиме як поразка США. Про це говоритимуть у США. І це сприйматимуть як слабкість США, зокрема й противниками Сполучених Штатів. І це матиме вкрай негативні наслідки для США в різних міжнародних ситуаціях – від Тайваню до Близького Сходу. Трамп не любить програвати. І навряд чи він погодиться на мир, у якому він виглядатиме слабаком і лузером.

Тому через деякий час мирні переговори можуть зайти у глухий кут. І Трамп та його переговорники опиняться перед питанням: що робити далі, як реагувати на таку жорстку позицію росії? Найімовірніший сценарій – Трамп спробує посилити тиск на росію. Для цього може бути демонстративно збільшена військова підтримка України, або може бути надано дозвіл на використання західної далекобійної зброї для ударів по території рф. Паралельно Трамп намагатиметься розконсервувати американські родовища нафти та газу та вплинути на зниження ціни на нафту та газ на глобальних ринках. В результаті такої ситуації у відносинах між США і росією може виникнути нове загострення. Але при цьому Трамп робитиме нові спроби домовитися з росією, схиляючи кремль до більш компромісних варіантів завершення війни в Україні.

З високою ймовірністю Трамп збереже військову підтримку України. Але не заради допомоги нашій країні. Питання щодо військової допомоги Україні буде інструментом тиску США у переговорному процесі і на Україну, і на росію. Якщо Україна відмовлятиметься від мирної угоди на умовах Трампа, то США можуть погрожувати припиненням військової допомоги Україні. А якщо від мирного компромісу відмовлятиметься Путін, то США погрожуватимуть Кремлю посиленням військової допомоги Україні. Однак формат допомоги України з боку США може бути змінено. Військова допомога Україні надаватимуть у кредит – у форматі ленд-лізу. Також велика вірогідність, що буде припинено фінансову (бюджетну) допомогу Україні. Безплатно Трамп не буде допомагати Україні. Він, як справжній бізнесмен, завжди рахує гроші.

Отже, можна очікувати досить швидкого ініціювання мирних переговорів з боку Трампа, але не варто очікувати так само швидкого та успішного їх завершення. Також треба враховувати, що путін, хоч і може погодитися на мирні переговори, але не припинить військові дії проти України і прагнутиме захоплення тих територій, на які претендує росія (вся територія Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей).

Найімовірніший сценарій на найближчі півроку: паралельний розвиток двох процесів – продовження війни з одночасним веденням переговорів щодо її завершення. Імовірність досягнення угоди про завершення війни в Україні істотно зросте, але немає однозначної впевненості в тому, що її буде досягнуто. Навряд чи вдасться досягти мирної угоди раніше за весну 2025 року. Суперечності між Україною та росією надто великі, і з більшості питань компроміс малоймовірний. Навіть домовленість лише про припинення вогню вимагатиме узгодження цілої низки складних технічних і політичних питань, зокрема про демілітаризовані зони, про процедуру припинення вогню та контроль за його дотриманням, а також про те, хто здійснюватиме контроль над припиненням вогню, та дотриманням статусу демілітаризованих зон. Цілком імовірно, що для цієї ролі спробують залучити ООН. Але це також потребуватиме узгодження та затвердження складних організаційних і фінансових питань щодо створення та забезпечення роботи миротворчої місії ООН. А на це потрібний час і більш широкі компроміси (вже на рівні ради безпеки ООН).

І тому 24 години, які Трамп відводить на завершення війни між росією і Україною, поступово перетворяться на 24 тижні, а то і на більш тривалий термін. А втім, Трамп виконає зараз дуже важливу функцію – він стане каталізатором міжнародно-політичних процесів навколо України, підштовхне їх до істотного, хоча й суперечливого прискорення. З’явиться хоча б потенційний шанс на те, щоб вирватись (у той чи інший спосіб) з болота безкінечної війни на виснаження…