На черговому засіданні ГО «Коло старійшин Івано-Франківської області» її активісти проаналізували й порівняли, яку частку своїх бюджетів громади витрачають на допомогу українській армії. Отримана від них інформація засвідчила, що безперечним лідером щодо виділення коштів на цю мету за підсумками 2023-го серед ТГ стала Івано-Франківська.
Відповідна частка її видатків із бюджету в сумі 4 млрд 638 тис. грн становила близько 20 відсотків (окрім 320 млн грн на матеріальну підтримку української армії, виплачено соціальної допомоги на лікування й реабілітацію поранених воїнів та сім’ям загиблих наших захисників на 300 млн). Тоді як частка видатків із бюджету цієї громади 2022 р. на фінансування потреб ЗСУ – 0,41 відсотка (14 млн грн у грошовому виразі), за словами очільника Кола старійшин області й заступника голови обласної «Просвіти» Євгена Романишина, була чи не найменшою серед ТГ області. Але, на його думку, якраз вчасне оприлюднення зібраної Колом старійшин інформації про реальну картину з виділенням громадами коштів для допомоги військовикам сприяло значному збільшенню обсягів її надання в другому півріччі 2023-го не лише цією ТГ, а й низкою інших. З бюджету Коломийської міської громади, який становив 1 млрд 65 млн грн, на потреби армії витратили 119 млн 314 тис., а ще 38 млн – на аналогічні соціальні допомоги. Втім, Калуська МТГ із бюджету в сумі 987 млн 178 тис. грн виділила на ЗСУ лише 19,5 млн.
Що ж до фінансових показників підтримки армії, передбачених у цьогорічних бюджетах громад, то пан Євген висловив занепокоєння тим, що більшість ТГ запланувала її обсяги нижчі, ніж були торік (а тим часом ситуація на фронті для наших військ погіршується через нестачу озброєння й боєприпасів). Навіть Івано-Франківська МТГ зменшила частку коштів на допомогу армії у видатках свого бюджету до 13% (527 млн грн), Коломийська – до 6,7% (67 млн). Тільки Калуська громада збільшила частку витрат зі свого бюджету в сумі 907,5 млн грн з торішнього показника 1,7% до 3,5%, хоча й це, як вважає Є. Романишин, дуже мало. Вищий за калушан показник частки витрат за відповідною статтею бюджету – 4,6% (8 млн грн) запланувала Поляницька сільська рада ТГ (на її території, як відомо, розташований гірськолижний відпочинковий комплекс «Буковель»), хоча, збільшивши обсяг свого бюджету порівняно з торішнім аж у півтора раза, цей показник вона чомусь різко знизила. А найменшу серед міських і селищних рад частку коштів, призначених на допомогу ЗСУ, заклали в бюджетах-2024 Косівська міська та Ворохтянська й Ланчинська селищні ради – відповідно 1,2% (4 млн грн), 1% (1,2 млн), та 1,3% (1 млн грн).
Важлива складова допомоги армії – забезпечення її квадрокоптерами. У цю справу особливо вагомий внесок зробили торік Івано-Франківська, Коломийська та Болехівська міські ради ТГ – придбали дронів відповідно на 30,3, 23,3 та 3,3 млн грн. Калуська міська та Ямницька сільська ради закупили їх на суму 3,1 млн кожна. Водночас 24 громади (44% від усієї кількості ТГ в області) не виділили на те ні гривні.
Певна річ, фінансові можливості громад різні, як і з різними проблемами стикаються органи місцевого самоврядування та державної виконавчої влади: наприклад, чи з ремонтом об’єктів інфраструктури в населених пунктах ще можна зачекати, чи ні. Але, на думку Кола старійшин області, й нинішнього року орієнтиром має бути не менш як 20% відрахувань з місцевих бюджетів на українську армію. Громади, насамперед міські, мали би прагнути досягти саме такого рівня – його і вказали громадські активісти у своєму зверненні до голови ОВА Світлани Онищук, у якому акцентують на ще не використаних резервах збільшення обсягів допомоги ЗСУ за рахунок коштів місцевих бюджетів. Адже якщо, скажімо, Івано-Франківська міськрада спрямувала на потреби армії 97 відсотків із 328 млн грн «військового» податку, що надійшов торік до її бюджету, Калуська із 64,4 млн – 82, то Коломийська з 583 млн – лише 20,4 відсотка. Найменше – чотири відсотки – переказала на допомогу військовикам із торішніх надходжень цього податку (15,9 млн грн) до її бюджету Долинська міська рада ТГ.
Одним із резервів збільшення матеріальної підтримки ЗСУ члени Кола старійшин вважають скорочення штатів працівників територіальних громад. Це дало б відчутну економію бюджетних коштів, які можна би спрямувати на потреби армії. Проте на інформаційні запити громадської організації про заплановане на 2024 рік їхнє скорочення отримано відповіді лише із трьох ТГ. Отже, як видається, більшість міських рад не мають наміру вдаватися до такого заходу, звісно ж, непопулярного, але цілком виправданого в умовах воєнного стану потребою економії бюджетних коштів.
Громадська організація вирішила звернутися не лише до голів ТГ, а й до керівників районних та обласної держадміністрацій, щоб вони надали їй для відповідного аналізу, узагальнення й оприлюднення інформацію про чисельність працівників у радах і закладах територіальних громад та про суми нарахованих їм заробітної плати і премій за 2021–2023 рр. Також ГО «Коло старійшин Івано-Франківської області» повторно надіслала звернення до голови Верховної Ради Р. Стефанчука, народних депутатів від нашої області щодо потреби прискорити розгляд у другому читанні та ухвалення законопроєкту про обіг зброї в Україні. Адже у першому читанні його розглянули на сесійному засіданні парламенту ще 23 лютого 2022 р., буквально за 16 годин до повномасштабного російського вторгнення, проте нині, в час великої війни рашистської орди проти українців, хтось, вочевидь, гальмує ухвалення цього законопроєкту, важливого з погляду можливостей участі й цивільних громадян у збройному спротиві загарбникам нашої землі.
Під час обговорення на засіданні Кола старійшин області питань його порядку денного поділилися своїми міркуваннями й пропозиціями заступник голови цієї громадської організації Ярослав Лесюк (він уже давно очолює Раду старійшин Надвірнянщини), її відповідальний секретар Володимир Ротару, голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович, громадські активісти Василь Жураківський, Тарас Гунда та інші. Було обрано делегатів на установчі збори Всеукраїнського Кола старійшин.
І вже маємо інформацію, що в Києві 16 лютого відбулися перші загальні збори представницького органу громадськості «Коло старійшин України» як джерела мудрості народу з функціями Народного Сенату. В цих зборах взяли участь 64 представники з більшості областей України. Визначено керівні та виконавчі органи Кола старійшин України, затверджено концепцію та першочергові напрями її діяльності для користі українського народу. Івано-Франківщина матиме сім Старійшин України – це найбільша представницька квота серед областей нашої держави. Коло старійшин України (Громадський сенат) ухвалило звернення до сенатів демократичних країн світу. В ньому йдеться про те, що «громадськість України шляхом делегування (рівнозначно виборам) найкращих представників професійних еліт створила свій суспільний орган – Громадський сенат з українською історичною назвою «Коло старійшин України», що не суперечить Конституції України й чинному законодавству».
