Щоб медичний заклад був фаховий (з професійними лікарями, уважним ставленням до пацієнтів, сучасним обладнанням і потрібними ліками), йому не обов’язково бути обласним чи столичним. Саме таким є комунальне некомерційне підприємство (КНП) «Надвірнянська центральна районна лікарня». За останній рік команда закладу, без жодного перебільшення, як кажуть, гори перевернула. Придбано сучасне обладнання, прийшли нові фахівці, а головне – медичні працівники та пацієнти побачили, що принцип медичних гарантій запрацював. Розхідні матеріали для обстеження, ліки, які належать до національного переліку, вже є в закладі і хворі отримують їх безоплатно. Про нові будні колишньої «районки», плани та виклики запитуємо у заступника директора з медичної частини лікарні Івана МЕЛАНЮКА.

– Іване Миколайовичу, як почалося ваше ознайомлення з реформою «вторинки»?

– Надвірнянський район декілька років був дотаційним, виникали проблеми з фінансуванням бюджетних галузей, зокрема й медицини. Грошей на нормальне функціонування районної лікарні катастрофічно бракувало. Ми розуміли, що потрібно негайно шукати вихід.

Почали уважно вивчати умови для отримання фінансування за Програмою медичних гарантій Національної служби здоров’я України (НСЗУ), аналізувати, що треба зробити, щоб підписати договори. Завдання видавалося спочатку майже недосяжним, але наш головний лікар (нині директор КНП) Сергій Ємельянчук був налаштований рішуче. Треба було багато чого змінити, і ми почали змінювати.

– Як це відбувалося? Що саме змінювали?

– Проаналізували нашу матеріальну базу та наявність фахівців. Зрозуміли: якщо швидко доукомплектуємо штат та закупимо обладнання, то зможемо підписати договори на понад два десятки пакетів послуг із 27-ми.

Ми склали детальний список обладнання та звернулися по допомогу до голів райдержадміністрації та районної ради, керівників органів місцевого самоврядування, депутатів. Пояснили їм, що, вкладаючи три мільйони, отримаємо набагато більше і лікарня перестане бути «головним болем» для районного бюджету. Ситуація була кризова: бракувало коштів на зарплату й утримання лікарні, а ми просили виділити купу грошей на обладнання...

І громада нас підтримала. Спільними зусиллями районних ради і держадміністрації, керівників ОТГ та голів сільських рад зібрали суму, що дало можливість оголосити тендери і закупити потрібне обладнання.

Звісно, це був лише початок. Одночасно з цим ми шукали нових фахівців. Допомогло те, що готувалися стати госпітальним округом і отримали ліцензії на майже всі важливі спеціальності. Також провели оптимізацію штату, перепрофілювали чимало посад під нові потреби. Люди підвищували кваліфікацію, навчалися працювати на новому обладнанні.

У результаті ми отримали 20 пакетів із 21-го, на які робили заявки до НСЗУ. За цим показником посіли друге чи третє місце в Україні.

– Яке саме обладнання придбали? Які нові фахівці у вас з’явилися?

– Придбали діагностичне обладнання з цифровою фотофіксацією результатів обстеження: бронхоскоп, цистоскоп, колоноскоп, ректороманоскоп, гістероскоп, а також лапароскоп, лабораторне обладнання, монітори, кардіомонітори, дефібрилятори. А також уклали договір щодо оренди цифрового мамографа та комп’ютерного томографа.

За останні роки (завдяки підготовці до входження в госпітальний округ та до реформи «вторинки») ми ввели в штат торакального та судинного хірургів, комбустіолога, проктолога, гематолога, дитячого фтизіатра. Також знайшли ерготерапевтів та фізичних терапевтів. Знайти цих спеціалістів було дуже складно, тому запросили фахівців з інших місць (і люди прийшли, бо їм запропонували гідну зарплату та можливість професійного розвитку).

Для повноцінної роботи за програмою медичних гарантій потрібні були також психологи. І вони у нас були, адже недавно ми створили центр паліативної допомоги на базі однієї з міських лікарень. Деяких фахівців знайшли аж в обласних закладах – вони працюють у нас як сумісники.

– Які пакети для вас найважливіші?

– Усі важливі. Це й стаціонарна допомога без оперативних втручань, оперативні втручання, амбулаторна допомога, допомога під час пологів, і пакет для хворих, які потребують діалізної терапії, і шість пріоритетних пакетів з онкодіагностики, і замісна підтримувальна терапія…

На жаль, пандемія трохи сплутала наші плани. З 1 квітня ми мали б почати працювати за цими пакетами, але в березні до нас дістався коронавірус, і нашу лікарню (у якій було необхідне обладнання) включили до переліку закладів першої лінії боротьби з COVID-19. Із 16 березня ми почали працювати як інфекційний госпітальний центр, створили вісім лікарських бригад, терапевтичне, кардіологічне і неврологічне відділення стали інфекційними, розгорнули 171 ліжко для хворих з COVID-19.

Облаштували в приймальному відділенні «зелену» (чисту) і «червону» зони, розділили потоки пацієнтів як у стаціонарі, так і в консультативно-діагностичному центрі. Почали шукати апарати штучної вентиляції легень, щось купили, щось взяли в оренду, три апарати ШВЛ придбали за рахунок спонсорів. Отримали фінансування від Національної служби здоров’я із «коронавірусного пакету». Це дало змогу не лише розгорнути, а й утримувати ліжка для лікування пацієнтів з COVID-19.

– Чи пацієнти з коронавірусною інфекцією забезпечені всім необхідним?

– Так, пацієнтам із позитивним результатом на ПЛР-тест надаємо всі потрібні медикаменти. У реанімації забезпечуємо фактично всіх, незалежно від позитивного чи негативного результату.

– Чи повернулися до звичного режиму роботи перепрофільовані відділення?

– У звичний режим поки що повернулося лише неврологічне відділення. Воно працює як загальне терапевтичне, адже ніхто не скасовував серцево-судинні, бронхо-легеневі захворювання (без COVID-19), хвороби ШКТ, цукровий діабет тощо.

– Які переваги відчули ваші пацієнти після реформи «вторинки»?

– Їх чимало. Наприклад, з 1 квітня всі пологи забезпечуємо за рахунок лікувального закладу. Великий запит є на паліативну допомогу. Як я вже казав, ми організували таке відділення у селищі Ланчині. Там планували оптимізувати, переформатувати міську лікарню, і ми вирішили, що колектив і заклад потрібно зберегти. У 2018 році створили там хоспіс, куди скеровували самотніх пацієнтів після лікування в стаціонарі (наприклад, після інсульту). Спочатку було п’ять соціальних ліжок, потім десять. Рік тому ухвалили рішення створити центр паліативної допомоги. Нині у центрі 20 терапевтичних і 20 паліативних ліжок.

Завдяки перепрофілізації у закладі не скоротили жодного працівника. Крім лікування, працівники допомагають важкохворим пацієнтам у плані догляду та самообслуговування. Працювати у такому відділенні дуже важко, персонал має постійно навчатися, підвищувати кваліфікацію за різними напрямами… Звісно, наша лікарня аж ніяк не унікальна. Просто ми повірили в реформу і багато працюємо.

– Чи велике господарство лікарні?

– У нас 365 ліжок. У складі КНП – хірургічне відділення, травматологічне, урологічне, лор, очне, терапевтичне, неврологічне, кардіологічне, інфекційне, ВАІТ, диспансерне фтизіатричне, консультативно-діагностичний центр, центр нефрології та діалізу, центр терапевтичної та паліативної допомоги. В очному відділенні фахівці проводять операції із заміни кришталика, в урології молоді фахівці почали проводити малоінвазивні операції. Наші травматологи мають величезний досвід, застосовують передові технології (це відділення уже десять років допомагає потерпілим на «Буковелі»). Днями розпочали роботи з реорганізації приймального відділення. Хочемо облаштувати найсучасніше відділення невідкладної допомоги з апаратом комп’ютерної томографії та всім потрібним для діагностики.

– Якою бачите лікарню за кілька років?

– Потужною, багатофункціональною, динамічною… Нехай це буде не надто великий заклад, але потужний, оснащений за всіма профілями.

Сподіваюся, за кілька років ми вийдемо на рівень обласних закладів: швидка й точна діагностика, інтенсивне лікування. Головне в сучасних умовах – діяти швидко і професійно.