Держбюджет-2022. Перемоги і пастки, або Що ж пропонує українським громадам головний фінансовий документ країни на наступний рік

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Отож, за яким кошторисом житимуть українці у 2022 році? Згідно з документом, доходи Держбюджету-2022 визначено в сумі понад 1,3 трлн грн, що на 117,2 млрд грн більше від планованих на 2021-й, а видатки – на рівні майже 1,5 трлн (більше на 61,1 млрд грн), йдеться на офіційному сайті глави держави. Граничний обсяг дефіциту Держбюджету встановлено в розмірі 188,8 млрд грн (3,5 відсотків ВВП). Також закон передбачає поетапне зростання розміру прожиткового мінімуму на 8,2 відсотка. Скажімо, для працездатних осіб з 1 січня 2022 року він становитиме 2481 грн, з 1 липня – 2600, з 1 грудня – 2684 грн. Крім цього, у документі передбачено підвищення мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року до 6700 грн.

Що ж несе основний фінансовий документ для регіонів і чи передбачено в ньому належну державну підтримку розвитку територіальних громад? Як розповів «Галичині» виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, експерт з бюджетних питань Юрій Стефанчук, формування Держбюджету передбачає проведення аналізу всіх показників життєдіяльності країни та несе за собою зміни до Бюджетного, Податкового кодексів України і відповідних підзаконних актів Кабінету Міністрів України. І саме в цих документах було закладено ризики для розвитку місцевого самоврядування. З урахуванням того, що у процесі реформи децентралізації територіальні громади отримали повноваження забезпечувати надання послуг в сферах освіти, медицини, соціального захисту, культури, спорту утримання дорожньої інфраструктури тощо, тобто всього, що стосується комфортних потреб та життя людини, тому важливо, аби в головному фінансовому документі країни було враховано недоліки реформи децентралізації. Експерти Асоціації міст України доклали чимало зусиль, щоб громади почули в бюджетному процесі та врахували їхні пропозиції.

Що ж вдалося громадам відстояти у Держбюджеті-2022?

«Передусім ми домоглися того, – розповідає Ю. Стефанчук, – що 20 жовтня парламент зняв з розгляду урядовий законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №6062 від 15 вересня 2021 року. Для громад – це збереження бюджету розвитку, залишки освітньої субвенції залишаються в місцевих бюджетах, а також 100 відсотків коштів від викупу земельних ділянок комунальної власності теж зостанеться у громадах. Нагадаю, що у проєкті Бюджетного кодексу було передбачено вилучення в громад до Держбюджету 70 відсотків цього ресурсу. Хочу подякувати народним депутатам від Івано-Франківської області, що дослухалися до думки громад і посприяли в тому, що такий законопроєкт не було ухвалено.

30 листопада Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Податковий кодекс України є одним із трьох основних законів, що входять в бюджетний пакет 2022 року. Прийнятий закон враховує важливі зауваження та пропозиції Асоціації міст України, зокрема це стосується поновлення індексації нормативної грошової оцінки земель, що забезпечить додатково для громад Івано-Франківської області понад 35 млн. грн. надходжень плати за землю. До речі, з 2022 року цю ініціативу буде застосовано для земель населених пунктів, а з 2023-го і для сільськогосподарських угідь.

Варто наголосити, що для громад збільшено у 2022 році до 64 відсотків частку ПДФО, яку зараховують до загального фонду місцевих бюджетів за рахунок зменшення доходів Держбюджету, а не з обласних бюджетів, що важливо. Для громад Прикарпаття – це додатково приблизно 370 млн. грн. Появилася нова дотація на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за енергоносії та комунальні послуги, які споживають установи, організації, підприємства, що на утриманні місцевих бюджетів. На рівні країни ця сума становить 1,5 млрд грн. Також частково враховано пропозиції АМУ щодо збільшення освітньої субвенції та коштів на реалізацію Програми державних гарантій медичного обслуговування населення, але тут виникає постійна дискусія, оскільки немає чіткого розмежування повноважень між державою і громадами. Щодо освіти і медицини держава делегувала повноваження місцевому самоврядуванню, тому відповідно до чинного законодавства мала й делегувати ресурси на їх виконання. Проте щороку ці сфери недофінансовують. Тож муніципалітети змушені зменшувати розвиткові програми, а кошти спрямовувати у школи, ФАПи, амбулаторії та лікарні.

Також хочу звернути увагу на щорічне зменшення обсягу додаткової дотації на здійснення переданих з Держбюджету видатків з утримання закладів освіти й охорони здоров’я. Якщо, скажімо, 2019-го Івано-Франківщина отримала 674 млн. грн., то на 2022 рік заплановано 131 млн. З огляду на постійне підвищення цін на енергоносії громади потрапляють у фінансову пастку, що було добре видно на початку нинішнього опалюваного сезону, коли оголосили надзвичайну ситуацію в країні, бо місцеві бюджети не мали коштів на газ, ціна на який зросла вп’ятеро й вище.

Для місцевих скарбниць наступного року постане чимало викликів і не пов’язаних із прийняттям Держбюджету, проте на них варто звернути увагу, скільки вони несуть фінансові загрози для громад. Мова – про постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка передбачає зменшення окремих коефіцієнтів, що враховують цільове призначення земельної ділянки, зокрема коефіцієнти для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій та основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств, пов’язаних із користуванням надрами. Для громад Прикарпаття така ініціатива несе втрати на понад 40 млн. грн. Також звертаю увагу на постанову Кабінету Міністрів від 10 липня 2019 р. №822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників і установ освіти і науки», яка вступає в дію наступного року. Згідно з нею, найменший розмір посадового окладу педагогів має становити 3,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак у Держбюджеті-2022 ці кошти не закладено»...

Ю. Стефанчук підкреслив, що реформа місцевого самоврядування передбачила відповідальність громад за створення комфортних умов та надання якісних послуг у всіх сферах життя, але при прийнятті бюджетного пакету законів на 2022 рік не враховано в повному обсязі коштів на забезпечення їхніх повноважень. Очевидно, що реформа децентралізації не завершена і відтягування розмежування повноважень між державою та громадами неодмінно матиме наслідки. На переконання пана Юрія, спроможні громади формують сильну країну, і реформа децентралізації це довела, тому громади очікують від уряду і парламенту зрозумілих та системних рішень.

Редактор відділу газети “Галичина”