У Верховній Раді представили законопроєкт про Державний бюджет на наступний рік. І цьогорічний розгляд головного кошторису країни багато в чому відрізняється від традиційної для України практики його презентації.

Але спочатку назвемо основні параметри Держбюджету-2020. Мінімальну зарплату в ньому закладено на рівні 4723 гривні. Середній курс валют – 28,2 гривні за долар. Доходи бюджету передбачено в сумі 1079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду – 962,7 млрд, а видатки – на рівні 1170 млрд. Дефіцит бюджету в 2020-му – 2,09 відсотка. Видатки на сферу національної безпеки й оборони у проєкті кошторису країни передбачено на рівні 245,8 млрд грн, що на 33,8 млрд більше, ніж цього року. Також 47,6 млрд грн запропоновано на субсидії домогосподарствам для оплати житлово-комунальних послуг. На дороги наступного року передбачено витратити 74,4 млрд.

Втім, найперше привернуло увагу те, що на тлі доволі амбітних планів уряду щодо економічного зростання проєкт головного фінансового документа країни на наступний рік можна скоріше назвати консервативним. Хоча цьому є й об’єктивне пояснення – надто мало часу минуло після формування нового уряду, аби очікувати якихось радикальних змін. Наразі навіть програми діяльності уряду ми ще не бачили. Її обіцяють оприлюднити у період між першим та другим читаннями закону про Держбюджет. А відтак – внести необхідні зміни до нього.

Про це ж говорила і міністерка фінансів Оксана Маркарова, представляючи законопроєкт у Верховній Раді: «Хочу звернути вашу увагу, що ми представляємо проєкт бюджету до першого читання до того, як уряд представляє свою програму дій, і до того, як ви її затвердите. Ми робимо це тому, що норми Конституції і Бюджетного кодексу для нас є обов’язковими для виконання, тому що ми до 15 вересня зобов’язані надати вам цей документ і розпочати дискусію з парламентом».

Тож документ, який наразі мають можливість обговорювати народні депутати та експерти, базується на макроекономічному прогнозі, ухваленому в травні 2019 року, і перегляд цього макропрогнозу ще попереду. Наразі ж заплановане зростання ВВП у законопроєкті передбачено на рівні 3,3 відсотка. Однак уряд від своїх планів не відмовляється. «Ми задекларували амбітну мету – зростання у 5-7 відсотків щороку, це дуже амбітна мета і вона досяжна», – заявила О. Маркарова.

Ще одна не особливо радісна особливість головного кошторису країни – необхідність величезних виплат за державними боргами. На ці потреби піде майже третина Державного бюджету на 2020 рік. За словами міністерки фінансів, річ у тому, що після 2015-го, після реструктуризації заборгованого, в України було кілька років, коли нам не треба було повертати борги. На жаль, 2019-го борги нас знову наздогнали. Виплати за державним боргом наступного року становитимуть близько 438,1 млрд грн.

«Але те, що ми повністю «забюджетували» і виконаємо свої зобов’язання, дозволить нам на кінець 2020 року знизити наш борг до ВВП до 46,7 відсотка. Це робить нашу економіку стійкішою, а нас – більш готовими до наступних років і дозволить нам більше коштів у майбутньому виділяти на розвиток», – вважає О. Маркарова.

Ще однією особливістю цьогорічного законопроєкту про Держбюджет є те, що, на відміну від попередніх років, уряд уперше за довгий час не буде вносити до нього зміни до Податкового кодексу. Тож пропозиції щодо доходів і видатків країни базуються лише на чинних ставках податків.

Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкти про легалізацію грального бізнесу та видобуток бурштину до другого читання проєкту закону про Державний бюджет-2020, то це, за словами міністерки, може дати додатковий ресурс на освіту, охорону здоров'я та інші важливі сфери.

З’явилась у проєкті Держбюджету на наступний рік і нова стаття стосовно коштів, які мають бути розподілені Радою національної безпеки і оборони України.

Нарешті, напевно, варто окремо відзначити те, що вперше за багато років план доходів від приватизації перестав бути лазівкою для прихованого збільшення дефіциту бюджету. Раніше щороку у цей рядок доходів прописували понад десять мільярдів гривень, проте щоразу рівень виконання цих планів був мізерним (скажімо, відповідно до Держбюджету на 2019-й, доходи від приватизації мали становити 17 млрд грн.). У новому ж проєкті Мінфін скоротив план надходження до бюджету доходів від приватизації, заклавши на 2020-й п’ять мільярдів гривень доходів за цією статтею.

Глава уряду Олексій Гончарук під час презентації законопроєкту також підкреслив, що на розгляд парламенту подано лише, сказати б, попередній варіант закону про бюджет на 2020 рік. Протягом двох тижнів буде подано програму діяльності уряду, яку має бути враховано між першим і другим читаннями під час голосування за кошторис країни.

«Тому не дивуйтеся, що цей бюджет поки що не враховує більшість тих ідей, з якими виходила команда Президента на вибори», – сказав Гончарук. Прем’єр запевнив, що документ буде доопрацьовано до 2 листопада. «В цьому проєкті бюджету ви вже побачите зменшення дефіциту, ви побачите, що і цей уряд, і команда Президента мають намір зменшувати борг, який держава на сьогодні має. Ми прагнемо на певному етапі вийти в бездефіцитний бюджет, коли наші видатки дорівнюватимуть нашим доходам», – підкреслив прем’єр.

За його словами, друга важлива складова бюджетної політики – обсяг доходів, тобто обсяг грошей відносно ВВП, які держава фактично збирає з суспільства, з економіки і перерозподіляє. Цей показник буде зменшуватися. «Це означає, що ми прагнемо, щоб держави в економіці ставало менше», –наголосив О. Гончарук.

Важливими, як на наш погляд, є зміни у підходах до підтримки аграріїв. Особливо з огляду на майбутнє запровадження обігу землі. «Ми змінили підхід у державній підтримці агросектору. Замість дотування великих підприємств ми сфокусуємося на тому, щоб у разі ухвалення земельної реформи компенсувати відсоткову ставку для фермерів по кредитах, щоб вони могли дозволити собі мати доступний ресурс, мати не гірші умови для купівлі земельних ділянок. Для цього потрібно, щоб парламент прийняв низку законів. Але вже зараз маємо тренд, що держава з підтримки великих підприємств має перейти на підтримку фермерів», – заявив він.

За словами прем’єр-міністра, мова наразі у головному кошторисі країни йде про те, щоб ефективніше витрачати кожну копійку платників податків. «Цей уряд не має наміру підвищувати податки, щоб нарощувати доходи. Це неправильний шлях. Податки потрібно поступово зменшувати, але робити їх рівними для всіх. Тому що неправильно, коли податки високі, але платить їх незначна частина бізнесу. Це несправедлива система, і будемо прагнути відійти від цього», – підкреслив Гончарук.

Тепер кілька слів щодо пріоритетних сфер фінансування, окрім згаданої уже оборони. Йдеться про пенсії, медицину, освіту, культуру. Зокрема в законопроєкті передбачено 172,6 млрд гривень на фінансування Пенсійного фонду. А на охорону здоров'я планують витратити 108 млрд (на 9,8 млрд більше, ніж нинішнього року). Розмір медичної субвенції становитиме 14,6 млрд грн, на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації лікарських засобів закладено 72,1 млрд грн. 6,6 млрд виділять на централізоване придбання медикаментів і медичних виробів, 700 млн – на лікування українців за кордоном.

За словами О. Маркарової, і освітня субвенція, і підтримка Нової української школи, інклюзивної освіти є заплановані, зафінансовані. Наразі ключове завдання – підвищення ефективності цих витрат. Загалом на освіту буде виділено 136,4 млрд грн, а це на 7,7 млрд більше, ніж у 2019-му. Вперше в проєкті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн грн.

«Розвиток культури і інформаційної сфери. Підтримка національного суспільного телебачення передбачена в повному обсязі, відповідно до вимог закону. 2 млрд грн у 2020-му ми передбачаємо для національного суспільного телебачення, 1,3 млрд – на підтримку кінематографу», – сказала пані Маркарова.

Активними та актуальними залишаються і програми щодо фонду енергоефективності, і так звані теплі кредити. На розвиток енергетичної незалежності заклали 2 млрд. Що ж стосується актуальної для багатьох родин державної підтримки для сплати за житлово-комунальні послуги, то принципи призначення та розподілу субсидій не змінюються. Змінюються кошти, виділені для реалізації програми. «Після того, як програма діяльності уряду буде схвалена, можуть бути певні зміни. Ми визначаємо, як надати максимальну кількість грошей тим, хто найбільше в них має потребу», –зазначив О. Гончарук.

Загалом на субсидії закладено 47,6 млрд грн – це десь на вісім мільярдів менше, ніж цього року. Втім, зменшення цих видатків у бюджеті урядовці пояснюють зростанням зарплат, з одного боку, а також зниженням цін на комунальні послуги, зокрема на газ, який зимою «з’їдає» чи не найбільше коштів, – з другого боку.

Перед поданням законопроєкту про Держбюджет на наступний рік під час дискусій чимало говорили про невідповідність офіційного прожиткового мінімуму його реальній величині. Про це, до речі, веде мову вже не перший уряд, затверджуючи водночас рік у рік цей мінімум на рівні, який за визнанням самих же урядовців, ніяк не дозволяє людині вижити.

Не уникнули цього і нові урядовці. Щоправда, у документі з’явилося «багатообіцяюче» положення: «Кабінету Міністрів України здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривні з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення».

Разом з тим у самому законопроєкті визначено, що прожитковий мінімум на особу в розрахунку на місяць становитиме: з 1 січня 2020 року – 2027 грн, з 1 липня – 2118, з 1 грудня – 2189 гривень. Подано також показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення. Наведемо дані лише щодо однієї із цих груп. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначено у таких розмірах: з 1 січня 2020-го – 1638 грн, з 1 липня – 1712, з 1 грудня – 1769 гривень. Принагідно нагадаємо, що з огляду на ті цифри встановлюють і мінімальну пенсію в Україні. А запитання, чи можна прожити на 1638 гривень, уже давно перейшло із розряду риторичних до розряду знущальних. Найперше над тими людьми, котрі уже не можуть працювати, але і на ті кошти, що їм гарантує держава на старості, жити також не можуть.

Також наразі непереконливими виглядають пояснення урядовців щодо скорочення видатків на субсидії. Так, погоджуємося, мінімальні зарплати потроху зростають, ціни на газ потихеньку знижуються, але ж залишається подорожчання електроенергії, а отже, й води. Та й пенсії (а саме пенсіонери є основними одержувачами субсидій) не зростають такими темпами, щоб можна було відмовитись від державної допомоги на сплату комунальних послуг.

«Після оприлюднення проєкту бюджету на 2020 рік в ЗМІ поширюється інформація про зменшення витрат на субсидії, що призведе до скорочення кількості одержувачів. Хочу запевнити, що ця інформація не відповідає дійсності і є результатом неправильної інтерпретації фактів. Скорочення витрат не призведе до скорочення одержувачів», – написала на своїй сторінці в Facebook міністр соціальної політики Юлія Соколовська.

За її словами, якщо порівнювати з цифрами, внесеними до бюджету на цей рік (55,1 млрд грн), то закладені 47,6 млрд грн – це справді менше. Але це скорочення викликане винятково економічними чинниками – за рахунок індексації пенсій, а також збільшення рівнів мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму.

Наразі опрацьовують питання про внесення змін для посилення ефективності цієї програми і доступності для громадян, що важливо перед початком опалювального періоду. А слова міністерки можна розшифрувати і так, що призначення субсидій та інших соцвиплат ще перевірять на правомірність.

Не можна також не сказати кілька слів і про державний борг. Бо беруть кошти чиновники від нашого імені, а віддавати їх доводиться за рахунок кожного українця. Нинішня ситуація, коли з усіх отриманих доходів Державного бюджету майже кожна третя гривня піде на погашення боргів, викликає обурення. Адже це більше, ніж на оборону. Мало того, якщо сумувати видатки на оборону, освіту та медицину, то разом це буде лише на 50 мільярдів гривень більше, ніж ми маємо віддати за борги.

Єдине, що тішить у цій ситуації – протягом кількох останніх років ці витрати зменшуються. Скажімо, на завершення 2017-го розмір державного і гарантованого державою боргу становив 72 відсотки ВВП, на завершення 2018-го – 63 відсотки. Передбачають, що коли все буде відбуватись відповідно до планів уряду, то на завершення 2020 року ця цифра становитиме 54 відсотки валового внутрішнього продукту країни. Хоча для розуміння її зазначимо, що навіть за таких умов такий розмір боргу означає, що понад півроку країна має працювати лише на погашення його. Можна собі уявити, якими були би справи в Україні, якби кошти, необхідні на погашення боргу, йшли на потреби громадян. Однак, як казав колись Леонід Кравчук, котрий нині чомусь став мало не головним експертом з розвитку країни, «маємо те, що маємо».