Депутати хочуть просунути законопроєкт, через який українці не зможуть самостійно розпоряджатися нерухомістю

Новий "рієлторський" законопроєкт №3618 "Про рієлторську діяльність в Україні", який порушує права громадян і має корупційні ознаки, нещодавно було внесено на розгляд до Верховної Ради. Про це з обуренням заявили рієлтори та громадські активісти на прес-конференції в Укрінформі, де й відбулося обговорення ймовірних негативних наслідків цього закону для суспільства.

Документ визначає, що будь-які операції з нерухомістю - продаж і купівля, винаймання і здавання житла чи будь-якого приміщення в оренду - громадяни не зможуть проводити самостійно. Тобто, за законом, це можна буде зробити лише через посередника - ріелтора.

Чим це загрожує для простих українців? Передусім - зростанням цін на нерухомість, адже усім відомо, які відсотки за свої послуги вимагають ріелтори та юристи, котрі з ними співпрацюють. По-друге, громадяни не зможуть самі розпоряджатися своїм майном, хоча воно у них і приватизоване, і інколи ними самими збудоване чи отримане в спадок. По-третє, у нашій країні, де процвітають корупція і злочинність, не завжди можна потрапити до порядного і законослухняного посередника-ріелтора, котрий усе зробив би відповідно до чинного законодавства. Як свідчать реальні факти, в Україні часто відбуваються незаконні оборудки з нерухомістю.

А президент Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України Юрій Піта зазначив ще таке: "Справа навіть не в тому, що закон змушує звертатися до рієлтора й укладати з ним договір, щоб продати своє майно або здати його в оренду, він змушує вносити інформацію в якийсь реєстр і без цього неможливо розпоряджатися своїм майном, нотаріуси не зможуть посвідчити договір на відчуження об’єкту. Це неприпустимо".

Він також звернув увагу на небезпеку створення монопольної організації з необмеженими правами і повноваженнями, яка зможе регулювати ринок нерухомості. Адже, за його словами, законопроєктом не визначено, яким чином створюватиметься така організація, хто в ній братиме участь і керуватиме нею.

"Ми розуміємо, як це працюватиме. Будуть створені кишенькові громадські організації, їх може бути безмежна кількість, бо вимог до них немає – головне, щоб назва містила "нерухомість", "брокер", "рієлтор", і це вже буде та організація, яка керуватиме такою серйозною галуззю, як ринок нерухомості", - наголосив Піта.

"Тотально корумпованим" назвав цей законопроєкт народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань запобігання корупції Верховної Ради Ярослав Юрчишин. Він вважає, що фактично цей закон позбавляє права громадян користуватися своїм майном, адже змушує користуватися послугами рієлтора не як гравця ринку, а як монопольної структури.

"Створюється монополія в обхід бюджету, і це дуже часто траплялося перед черговими виборами. Незрозуміла схема формування органу самоврядування, коли утворять безліч фейкових асоціацій, громадських утворень, які самі встановлюватимуть правила, процедури, практично формуючи весь процес взаємин між громадянином і рієлтором", - зазначив Юрчишин.

Голова неурядової організації "Інститут законодавчих ідей" Тетяна Хутор вважає, що це є класичний законопроєкт з корупційними ризиками, за яким можна писати методологію проведення антикорупційної експертизи. За її словами, це і порушення права власності й вільно розпоряджатися своїм майном, що є порушенням Конституції, і створення монополіста-регулятора на ринку.

"Громадська організація, яка не контролюється жодним державним органом, отримує такі повноваження, яких не мають навіть деякі державні органи. Повноваження цієї громадської організації встановлюються самою громадською організацією, що є правовим нонсенсом. І нарешті – можливість створення чергової "прокладки" з реєстрації договорів. І запобіжники, які могли б бути в законопроєкті, не визначені", - наголосила Хутор.

Економіст Центру економічної стратегії Богдан Прохоров назвав чотири загрози монополізації ринку нерухомості: можливе захоплення зацікавленими ділками регулятора-громадської організації через непрописані механізми його створення, адміністрування реєстрів і баз даних, регулювання вартості послуг рієлторів і недопущення на ринок незручних гравців.

"Список обов'язків суб’єктів рієлтерської діяльності буде формуватися саморегулюючими організаціями і за порушення цього переліку, і за зловживання цими правами може призупинятися дія ліцензії, а ініціювати це може будь-яка особа, а скарги можуть бути конфіденційними. Таким чином, якщо буде незручний гравець, його можна закидати скаргами, і органи саморегулювання приймуть рішення, що такого рієлтора варто позбавити ліцензії", - зазначив Прохоров.

Організатори заходу нагадали, що народні депутати внесли законопроєкт на розгляд до Верховної Ради України 9 червня, а 26 червня він уже був рекомендований Комітетом з питань економічного розвитку для прийняття за основу в першому читанні.

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало експертизу на наявність корупційних ризиків у законопроєкті "Про рієлторську діяльність в Україні". Своєю чергою аналітичний центр "Інститут законодавчих ідей" здійснив першу антикорупційну експертизу законопроєкту, яка містить висновки щодо наявності корупційних ризиків.

За матеріалами інтернетвидань.