Україна сьогодні, 8 травня, уже п'ятий рік поспіль разом з усім світом офіційно відзначає День па́м'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками війни, який є і пам'ятною датою 74-ї річниці капітуляції нацистської Німеччини. В містах відбудуться урочисті заходи, церемонії покладання квітів. Також у кількох обласних центрах увечері проведуть акцію “Перша хвилина миру”, присвячену припиненню вогню 1945 року. Завтра, 9 травня, традиційно і урочисто відзначатимемо й День перемоги.
Нині в суспільстві роками тривають суперечки щодо відзначення цих двох дат - одні наполягають на тому, щоб відзначати День па́м'яті і примирення разом з усім світом 8 травня, інші ж - щоб традиційно, як це було усі понад 70 років, - День перемоги 9 травня. Інститут національної пам’яті України ще кілька років тому навіть вносив пропозицію: залишати 9 травня святковим, натомість неробочим і святковим зробити лише День пам’яті та примирення (8-го). Проте, на думку більшості українців, це рішення було би неправильним, адже воно ображає почуття як самих ветеранів війни та їх родин, так і мільйонів громадян.
Щодо 2019 року, то відповідно до календарного плану, який затвердив Кабмін України, День перемоги над нацизмом (9 травня) залишається вихідним, а 8 травня - робочим.
Проте, мабуть, правильним рішенням було би рівнозначне святкування обидвох цих дат. Адже, як відомо, у низці країн з 2005 року саме 8 травня відзначають проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День пам'яті та примирення, присвячений пам'яті жертв Другої світової війни. У відповідній резолюції організації, яку ухвалили 22 листопада 2004 року, пропонувалося державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відзначати один чи обидва святкові дні (8 і 9 травня) як день пам'яті всіх жертв Другої світової війни. У документі також наголошувалося, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, та було закликано держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами та загрозами.
Святкування дати 8 травня було обгрунтоване тим, що з нагоди капітуляції нацистської Німеччини саме 8.05.1945 року в багатьох містах Європи та США було проведено велелюдні святкування. Щодо СРСР, то навіть 9 травня до 1965 року тут відзначали не надто бурхливо.
Також, згідно історичним фактам, відомо, що у французькому Реймсі начальник оперативного управління Верховного головнокомандування армійських сил Німеччини (ОКВ) генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини 7 травня 1945-го, а Антигітлерівська коаліція його офіційно прийняла 8-го о 23.01 за берлінським часом, тоді як у Москві вже було за північ 9 травня. Сталін тоді вимагав повторного підписання акту капітуляції, але на своїх умовах. За його логікою, хто брав Берлін, той мав і приймати німецьку капітуляцію. І ось 8 травня 1945 року у передмісті Берліна був підписаний новий документ. Наступного дня 9 травня Сталін офіційно звернувся до радянського народу та оголосив день перемоги. Тому більшість країн світу відзначала День Перемоги над фашизмом 8 травня (офіційна назва свята – "День перемоги в Європі"), а країни колишнього СРСР – на день пізніше, 9-го. Причиною святкувати у колишньому Союзі перемогу в інший день було й те, що Сталін прагнув приватизувати велику спільну перемогу усіх народів Радянського Союзу та країн антигітлерівської коаліції й навіть війну офіційно було названо Великою вітчизняною, а не так, як нині - Другою світовою.
Відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка в Україні з 2015 року 8 травня теж стало святковим днем. Метою відзначення в унісон із більшістю європейських країн, як було сказано в указі, є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму», адже проти фашизму повстав увесь світ.
Таким чином, в Україні сьогодні, як данина історичній пам'яті про десятки мільйонів загублених життів, про трагічні події Другої світової згадують і 8-го, у День пам'яті та примирення, і 9 травня, у День перемоги над нацизмом. Також запропоновано використовувати термін "Друга світова війна" замість радянського "Велика вітчизняна війна", а символом пам’яті відтепер є червоний мак і під час вшанування пам'яті полеглих рекомендовано не використовувати радянську символіку.
