В івано-франківській галереї «Бастіон» відкрилася перша персональна виставка Аліси ШИМАНСЬКОЇ «Живе життя», на якій представлені вибрані роботи, створені не просто за останній рік, а за перший рік творчості.
Шлях Аліси Шиманської у живопис – стрімкий і несподіваний для самої художниці. Лікар-гінеколог за фахом, залюблена у свою професію – зустрічати однією з перших маленьке нове життя – вона якоїсь миті відчула несподіваний творчий порив і почала малювати свою першу картину – тендітну балерину. Як творила – не пам’ятає сама, наче випала з часу, наче хтось інший водив її рукою, створюючи неповторний образ.
Захоплена цією роботою, вона малює свою другу картину – червону троянду, яка отримує приз цьогорічного міжнародного конкурсу «Golden Time» у Канаді. На цьому конкурсі ще дві її роботи здобули найвищі нагороди.
Такий стрімкий злет зобов’язує: Аліса, яку в школі вчителька малювання переконала, що в дівчинки немає художник здібностей, починає брати уроки у Володимира Прокопишина – художника і наставника, який прагне створити художню школу, яка б не нав’язувала і не критикувала, а м’яко розкривала б творчі здібності. Вибір такого вчителя для початкуючої художниці став знаковим і більш ніж вдалим. За рік створено декілька десятків робіт. А наполегливість і завзяття винагороджуються становленням власної індивідуальної манери, неповторністю кольорової палітри та вдалими композиційними знахідками.
Аліса Шиманська не обмежується однією вибраною темою: вона пристрасно і щиро підкорює різні жанри – натюрморт, пейзаж, портрет, флористику – створюючи неповторний світ любові до життя, до найменшої його краплини і пелюстки та до людей, як вищого прояву Божого промислу.
Художниця каже, що кожна робота надихає її на нові ідеї, стає поштовхом для нових візій – і створення картин порівнює з щемливими і неповторними митями народження дитини.
Пояснюючи таке несподіване відкриття у собі пристрасті до малювання, художниця з любов’ю та вдячністю згадує свого дідуся Івана Боднарука – випускника Краківської академії мистецтв, відомого архітектора Прикарпаття, одного з авторів пам’ятника Тарасові Шевченку в селі Шепарівцях на Коломийщині, що й дотепер вважається одним з найкращих монументів Великому Кобзареві на Прикарпатті, «батька гуцульської архітектури», автора етнічної будівлі ресторану «Гуцульщина» в Яремче та колишнього кінотеатру «Трембіта», що в міському парку ім. Шевченка в Івано-Франківську – вочевидь, це і його гени прокинулися в онучці однієї прекрасної миті.
Відкриття виставки перетворилося на душевне свято, привітати Алісу Шиманську з мистецьким дебютом прийшли члени її великої і талановитої родини, серед яких також багато відомих музикантів та акторів, друзі та колеги-медики, які від щирого серця бажали їй натхнення та успіхів у цій новій царині. Сама ж художниця закликає всіх вірити у свої найсокровенніші мрії, ніколи їх не зраджувати, а наполегливо йти до мети, бо обов’язково настане день, коли мрії почнуть здійснюватися.
