Заступниця голови ОДА, доктор наук з державного управління, заслужений юрист України Світлана ОНИЩУК за своїми посадовими обов’язками відповідає передусім за процес децентралізації влади та реформу місцевого самоврядування на Івано-Франківщині. Тож ми попросили Світлану Василівну поділитись думками про ті глобальні зміни в житті прикарпатського суспільства, про здобутки, труднощі, проблеми й перспективи таких перетворень.

– Пані Світлано, в Україні цього року мають завершити реформування адміністративно-територіального устрою, розмежувати повноваження між державною та місцевою владою, а місцеві вибори мали би відбуватися на новій територіальній основі…

– Так. Давно очевидно, що функції органів державної влади та місцевого самоврядування мають бути розмежовані, тобто їхні повноваження не повинні дублюватися. Стрижнем реформи децентралізації влади є формування ефективного самоврядування на рівні громад та оптимізація системи територіальних органів виконавчої влади. Депутати й управлінці всіх рівнів активно працюють над планами формування територій громад областей, щоб люди були повноправними господарями на своїй землі.

– Як триває реформа децентралізації в нашому краї?

– Ми в числі успішних областей. На Прикарпатті має бути 13 ОТГ з високим рівнем спроможності, 47 – із середнім, громад із низьким рівнем не має бути, що дуже важливо. Нині є вже 41 ОТГ, з них 33 громади перебувають у прямих міжбюджетних відносинах з Кабміном. І саме вони показують високий ступінь самоврядування та дуже добру динаміку розвитку. Щомісяця проводимо виїзне засідання голів ОТГ в одній із об’єднаних громад. Бачимо розвиток громади до й після її утворення. Хочу звернути увагу, що держава надає субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (пропорційно кількості сільського населення громади). А це можливість відремонтувати вулиці, мости, закупити шкільні автобуси, пожежну та спеціальну рятувальну техніку, спеціалізовані транспортні засоби для лікувальних закладів та багато чого іншого для поліпшення якості життя. В ОДА щодня проходять відповідні наради як з виконавчими підрозділами, так і з представниками ОТГ. За останні чотири місяці ми спілкувалися з усіма керівниками і представниками ОТГ Прикарпаття, у грудні торік я виступала на сесії обласної ради, зустрічалася з депутатами всіх рівнів. Одним із головних моїх завдань було створити оновлений проєкт перспективного плану на основі спільних напрацювань з ОТГ.

– Як пройшов захист оновленого перспективного плану Івано-Франківської області в Міністерстві розвитку громад і територій? Які наступні кроки реформи?

– Ми презентували спільні з експертним середовищем напрацювання Івано-Франківської ОДА щодо внесення змін до перспективного плану формування територій громад області. Заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода і голова профільного Комітету Верховної Ради Віталій Безгін високо оцінили їх якість. Наш перспективний план входить до п’ятірки найкращих в Україні. Він ляже в основу нового адміністративно-територіального устрою. Очікується, що Верховна Рада України найближчим часом ухвалить проєкт закону №2653, який уповноважить уряд визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджувати території громад. А далі – проведення консультацій щодо формування територій нових районів і підготовка проєкту відповідного закону. Наприклад, якщо тепер наша область налічує 14 районів, 6 міст обласного підпорядкування, 516 сіл, то вже незабаром буде 62 об’єднаних територіальних громад.

– Чому виникло питання щодо Угринівської ОТГ?

– У Міністерстві розвитку громад і територій України нам лише рекомендували провести додаткові консультації через малу чисельність громади, за даними минулого всеукраїнського перепису. Сьогодні, за словами голови ОТГ, громада є достатньою за чисельністю і самодостатньою у фінансовому плані. Угринівська ОТГ утворилася в листопаді 2017 року, Кабмін визнав її спроможною, вона працює на прямих бюджетних відносинах. За окремими показниками виконання місцевих бюджетів 30 ОТГ області за 9 місяців 2019 року вона в лідерах. Разом з народною депутаткою Оленою Вінтоняк, що перебувала з робочим візитом в ОДА, ми побували в Угринові й Клузові, спілкувалися з головою Угринівської ОТГ Мирославом Вівчаренком і сільським головою Клузова Марією Іваницькою, з людьми та на власні очі побачили, як активно розвивається інфраструктура сіл: взірцевий благоустрій, відкрито амбулаторію сімейної медицини і поліцейську станцію. 27 січня на засіданні міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів області 32 члени робочої групи проголосували за включення Угринівської ОТГ у новий перспективний план.

– Чи трапляється форс-мажор?

– Часто за день до нас приїжджали представники до п’яти громад. Ми вислуховували їх, обговорювали переваги і недоліки того чи іншого об’єднання. Скажімо, у Верховинському районі створено Білоберізьку ОТГ. Після численних зустрічей, консультацій, обчислень, підрахунків для підсилення її спроможності запропонували приєднати до неї село Верхній Ясенів. Але наприкінці грудня звертаються представники громади з Верхнього Ясенева і повідомляють, що не хочуть приєднуватись до Білоберізької ОТГ, а хочуть залишитися у складі Верховинської об’єднаної територіальної громади. І тоді починаємо знову проводити нові обчислення-підрахунки-узгодження… Треба зазначити, що в Устеріках споруджують адміністративний будинок, в якому жителі навколишніх сіл зможуть отримати якісні адміністративні послуги. Коли обговорюємо і приймаємо рішення разом, є добрий результат. У будь-якому разі остаточне слово – за громадами.

– Як вирішується питання ОТГ в яремчанській зоні?

– Спершу ми зібрали представників Ворохти, Татарова, Микуличина, Поляниці – ці села належать до Яремчанської міської ради. Усі погодилися бути разом, запланували підписати меморандум, розробити спільний статут та створити одну об’єднану громаду. Згодом до нас надійшла низка звернень: Ворохта і Татарів захотіли створити одну громаду, Поляниця, Яблуниця і Бистриця – другу, залишилися Яремче з Микуличином. Але й Микуличин вирішив, що може сам створити ОТГ, хоча в законі чітко сказано, що ОТГ може створюватись на основі об’єднання суміжних територіальних громад сіл, селищ, міст (принаймні двох населених пунктів). Жителі Микуличина налаштовані були рішуче, перекривали дорогу, звертались до нас. Наші юристи пояснили, що, на жаль, не в компетенції ні обласної ради, ні ОДА дозволити громаді Микуличина створити ОТГ, це компетенція Верховної Ради. Тепер вони звертаються до народних депутатів з ініціативою внесення змін до закону, за яким одна громада зможе бути об’єднаною територіальною громадою. Коли ж припустити, що приймуть такий закон, це стане прецедентом і відпаде потреба в законі про добровільне об’єднання територіальних громад. Зазначу також, що в нас є ще декілька сіл, які хочуть створити такі ОТГ.

– Які складнощі виникають у роботі?

– Складність полягає в накресленні чіткої конфігурації оптимального об’єднання та врахуванні життєвих інтересів громад, які вибудовуються на засадах добровільності. У жодному разі не можна нікого приєднувати силою. Кожна громада має свої здобутки, переваги, проблеми, особливості. Разом з тим, потрібен час на адаптацію нового формату відносин між владою і громадою, а часу, як і ресурсів, катастрофічно бракує. З другого боку, нині очевидно, що потрібно доносити детальну інформацію про реформу децентралізації до відома широкого загалу громадян. Однак все ще відчувається брак належної комунікації між владою і людьми. І на тлі необізнаності політики часто маніпулюють громадською думкою, що не дає користі ні громаді, ні владі, а завдає шкоди.

– Чого слід очікувати у планах проведення реформи самоврядування найближчим часом?

– Децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування в Україні – серед державних пріоритетів. Днями ексголова Івано-Франківської ОДА, а тепер віце-прем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій Денис Шмигаль анонсував широкі публічні дискусії щодо підготовки пропозицій змін до Конституції в частині реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади і децентралізації владних повноважень. За його дорученням, ми почнемо проводити такі обговорення й дискусії вже незабаром, наразі узгоджуємо час і представництво фахівців з Мінрегіону. Мусимо ще не раз усі разом, спільно з представниками громад, ретельно обговорити реформу місцевого самоврядування: її людський потенціал, фінансові та майнові ресурси, спроможності й потреби громад у вирішенні накопичених проблем і в розвитку місцевої економіки. Такі соціальні діалоги дадуть цілісну картину реформи та її особливостей як у краї, так і в державі. Адже до квітня цього року в Україні планують затвердити адміністративно-територіальний устрій базового рівня, а до червня – субрегіонального. У третьому кварталі очікуємо на ухвалення нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та необхідних змін до Податкового та Бюджетного кодексів. А в четвертому – ухвалення актів, спрямованих на виконання цих законів.

– До Ваших обов’язків заступника голови ОДА належать і питання соціального захисту громадян. Які новації очікують на нас у цій сфері?

– Тепер влада намагається передати повноваження соціального захисту до компетенції ОТГ, адже, за логікою реформи децентралізації, скорочуватимуть районні державні адміністрації, а їхні повноваження переберуть об’єднані територіальні громади. Під цим оглядом дуже важливим залишається захист соціально незахищених верств населення. В області створено комітет з доступності і підписано меморандум про співпрацю між обласним центром зайнятості, громадською організацією «Слід» і радою роботодавців області про працевлаштування осіб з особливими потребами. Незабаром проведемо спільну конференцію за участю роботодавців. Плануємо також пілотний проєкт щодо зайнятості осіб з особливими потребами з ОЦЗ. Не маємо забувати і про забезпечення доступності об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Окреме важливе питання – діяльність підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, що потребують особливої уваги. Я відвідала підприємства УТОГ, УТОС, «Інін», «Наір» і приємно вражена якістю їхньої продукції і помірними цінами. Скажімо, діловий жіночий костюм підприємства УТОГ коштує 240 гривень…

А ще пильної уваги держави потребують родини і діти полеглих в АТО, добровольці. Незабаром маємо зібратись разом за круглим столом, щоб обговорити наболілі питання.