Сили оборони України зруйнували початкові наміри ворога у війні, яку країна-агресор розпочала 24 лютого. Кампанія була спрямована на проведення повітряно-десантних і механізованих операцій із захоплення великих українських міст, але з того нічого не вийшло. Надалі путінська армія продовжить спроби просунутися на різних напрямках, але навряд чи досягне успіху. Війна, найвірогідніше, перейде у глухий кут і може тривати тижні або місяці. Про це йдеться в матеріалі аналітичного центру в США – Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW).
«Обґрунтованими діями РФ з огляду на цю ситуацію могло би бути завершення цієї кампанії, ухвалення можливої тривалої оперативної паузи та розробка нового плану... Натомість росіяни й далі «підживлюють» невеликими групами підкріплень свої зусилля на підтримку кампанії, що зазнала невдачі. Ми вважаємо, що це нічого не дасть», – кажуть аналітики.
Вони наголошують, що «остаточне падіння Маріуполя» на Донеччині навряд чи вивільнить достатньо бойової сили країни-агресора, щоб різко змінити результат на свою користь. «Якби росіяни взяли Маріуполь швидко із порівняно невеликими втратами, вони, ймовірно, змогли би перекинути достатньо підрозділів на захід, у бік Запоріжжя й Дніпра, щоб погрожувати цим містам. Проте облога Маріуполя, що затягнулася, серйозно послаблює російські сили на цьому напрямку та забирає у них час, ініціативу й бойову міць», – констатують в ISW.
Водночас на півдні, вважають американські військові аналітики, «РФ зосередила сили на наступі на Кривий Ріг, ймовірно, щоб ізолювати його, а потім взяти Запоріжжя та Дніпро із заходу. Але навряд чи вони зможуть захопити якесь із цих міст у найближчі тижні. Кривий Ріг – місто з населенням понад 600 000 людей, дуже укріплене. Запоріжжя й Дніпро теж великі. Російські військові щосили намагалися взяти Маріуполь, – місто, яке менше, ніж будь-яке з них, – кинувши проти нього більшу бойову міць, ніж та, з якою вони просуваються нині до Кривого Рогу. Тож російське просування й на цьому напрямку, ймовірно, захлинеться, як це трапилося з усіма іншими його наступами на великі міста».
Тим часом у Маріуполі й не думають «остаточно падати». Попри те, що в середньому за добу загарбники скидають на місто від 50 до 100 авіабомб. І що внаслідок цих варварських дій російської вояччини загинули вже десятки тисяч мирних жителів і зруйновано близько 80 відсотків житлового фонду.
«Захисники Маріуполя б’ються не на межі, а вже за межею людських можливостей. «Азовці», морські піхотинці, Національна гвардія України, прикордонники й багато інших підрозділів творять чудеса. Фактично 3000 бійців прикували зараз до себе 14-тисячне російське угруповання. Вони скували своїми діями понад 10 відсотків окупаційних сил Росії в Україні. Це справжні герої на рівні 300 спартанців або козаків, які прикривали козацьку армію у битві під Берестечком», – наголосив засновник батальйону «Азов» Андрій Білецький у своєму відеозверненні, в якому закликав керівників ЗСУ й держави провести військову операцію зі зняття блокади з міста і врятувати українських героїв, які стримують російську армію. «Маріуполю потрібні не бадьорі брифінги або оптимістичні картинки у фейсбуці чи інстаграмі, а реальна допомога», – заявив він, зазначивши, що вся армія готова йти на допомогу маріупольцям.
Що ж думають про це в генштабі ЗСУ, наразі невідомо. Лише інколи лунають несміливі голоси різних радників про те, що наразі нічого вдіяти неможливо. У Маріуполі, який стояв першим у переліку українських міст як один з напрямків головних ударів ворога, тепер у розпалі гуманітарна катастрофа. Але трагедія цього міста стала символом нескореності української нації.