Недавно у черзі почув розмову: мовляв, як таке може бути – гривня дорожчає щодо долара, а ціни не знижуються? Тим часом, коли долар зростає, це відразу ж позначається на цінах, які, здавалося б, зовсім не залежать від обмінного курсу національної валюти. «Жінка на базарі яйця домашні продає, – розповідала одна з учасниць розмови, – ціна висока, я її питаю: «Чому так дорого?». А вона мені: «Та ви ж бачили, як долар зріс…»

Обуренню учасників тієї імпровізованої дискусії не було меж. Хоча якщо розібратись у ситуації, тут немає ніякої суперечності. І хоча мені також не дуже подобається те, що ціни на ринках часом піднімають, враховуючи курс гривні до долара, але це, як видається, правильна поведінка. Бо здешевлення гривні призводить до ланцюгової реакції в усій економіці через ціни на енергоносії, податки і т. ін. І зрештою, за всі товари нам доводиться платити більше.

Тим часом нині, коли долар дешевшає, це не є причиною для зниження цін. За винятком окремих сегментів ринку. Скажімо, пального, яке закуповують за кордоном і сплачують податки залежно від курсу гривні. Чи тієї ж імпортної техніки (менша ціна долара плюс менше у гривнях ввізне мито). Але це за умови, що ввозять цей товар легально і сплачують усі належні податки. Коли ж, як це часто буває, імпорт «сірий» а ціни високі, то, звичайно, у цьому разі мова йде лише про захланність, скажімо так, «підприємців».

Між іншим, ця начебто цілком побутова розмова є предметом для дослідження економістів, котрі бачать як плюси, так і мінуси у зміцненні курсу гривні. Наприклад, заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб у розмові з журналістом «РБК-Україна» також торкався цієї теми. За його словами, «є поняття інерції: психологічно знизити ціни завжди складніше, ніж підняти їх. Але якщо ринок конкурентний, це сприяє зниженню цін. Ми бачимо, що курсовий ефект частково переноситься на уповільнення інфляції, часто це відбувається з певним лагом (йдеться про відтермінування у часі. – О. Б.)».

Найперше, як вважають фахівці, зміцнення гривні позитивно позначилося на динаміці інфляції.

«Люди фіксують в розумі те, що дорожчає найбільше. Якщо дивитися на розбивку індексу споживчих цін, то деякі товари з імпортною складовою подешевшали. Наприклад, бензин у річному вимірі подешевшав більш ніж на вісім відсотків. Побутова техніка і обладнання подешевшали на кілька відсотків. Ціни на одяг і взуття, де переважно імпортна складова, за рік не змінилися», – розповів заступник голови НБУ.

Втім, зрозуміло, що інфляція залежить не лише від курсу гривні і монетарної політики НБУ. Хоча і від цього також. Наразі, за словами експертів, інфляційні очікування поступово знижуються. НБУ стверджує, що за підсумками 9 місяців цього року інфляція в річному вимірі сповільнилася до 7,5 відсотка. Прогнозують, що до кінця року цей показник знизиться ще до 6,3 відсотка. Річ найперше в тому, що останнього кварталу цього року не очікують зростання комунальних тарифів для населення, на відміну від того, як це відбувалося торік.

Що стосується позитивних впливів зміцнення гривні на економіку країни, то серед іншого називають і зменшення зовнішнього боргу, причому істотне. Про це розповів голова Рахункової палати Валерій Пацкан на засіданні Комітету Верховної Ради з питань бюджету, на якому розглядали проєкт Держбюджету на 2020 рік.

«Укріплення гривні має два боки медалі. Позитив: за 8 місяців цього року загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу зменшився на 101,3 млрд грн. Укріплення гривні спричинило зменшення боргу на 144,3 млрд грн при перевищенні запозичень над погашенням боргу на 43 млрд гривень», - підкреслив він.

Разом з тим бюджет також недоотримав значну суму платежів. За інформацією В. Пацкана, «на жаль, ми змушені констатувати, що за 9 місяців цього року, за оцінкою Рахункової палати, зміцнення гривні призвело до недоотримання 20,7 млрд грн доходів Державного бюджету. І це не дивно. Адже 40 відсотків обсягу доходів Держбюджету обраховуються з використанням курсу гривні до долара США чи євро».

Також зміцнення гривні вплинуло і на співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту, інвесторів і ринок праці.

«Внаслідок зміцнення гривні на кінець року співвідношення держборгу до ВВП буде меншим 55%, – стверджує заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. – У країні, де воно перевищувало 80%. Так, міцна гривня частково зменшує доходи бюджету. Та водночас уявіть собі інвестора, який дивиться на країну з держборгом до ВВП 60%, і на інвестора, який дивиться на країну з держборгом 50%. І як це транслюється в його очікування відсоткової ставки за запозиченнями цієї країни»

Ще один позитивний ефект – конкурентність українських виробників з точки зору залучення робочої сили.

«У нас номінальна зарплата зростає майже на 20% у річному вимірі, і гривня зміцнилася на 13%. Це означає, що порівняно з тією ж Польщею, де зростання зарплат було не дуже високим, люди стали отримувати майже на 30% більше. Різниця в доходах звужується, і це важливий фактор для ринку праці», – сказав заступник голови НБУ.

Проілюструвати цей показник дуже просто. Навіть за умови, якщо протягом року зарплата якогось працівника залишалась незмінною, і, скажімо, становила 8 тисяч гривень. То за чинним курсом долара у березні (27,2 грн. за дол.) це становило 294,12 долара, а уже на початку жовтня (24,2 грн. за дол.) – понад 350 доларів.

Якщо ж протягом цього часу ваша заробітна плата ще й зростала, то доларове підвищення буде ще більш вражаючим.

Щоправда, від зміцнення національної валюти страждають експортери. Їхній дохід, який залежить від курсу іноземної валюти, зменшується, а витрати, пораховані за тим самим курсом, зростають. Бо ж навіть за інших незмінних умов (ціна продажу продукції, виробничі витрати) їм доводиться більше платити своїм працівникам (бо ж українське законодавство не передбачає виплату зарплати у доларах). Втім, як стверджують експерти, ситуацію, наприклад, в агросекторі рятує збільшення врожаю, котре відбувається переважно за рахунок більшої продуктивності. Тому експортери хоч і втрачають на кожній тонні проданого зерна, та можуть надолужити свої прибутки за рахунок збільшення кількості проданої продукції.

Повертаючись до дискусії, про яку розповів на початку, зауважимо, що бабуся, котра продає домашні яйця дорожче через те, що зріс курс долара, права. Бо, навіть не знаючи законів економіки (хоча у цьому разі варто, напевно, більше казати про закономірності), відчуває, що скоро їй за все доведеться платити більше. Бо зростання курсу для неї означатиме і можливе подорожчання комунальних платежів, і здорожчання товарів (бо в їхній вартості є бензин, який безпосередньо реагує на курс долара), й інші непередбачувані витрати.

Разом з тим, коли курс гривні зміцнюється, найперше немає певності чи це надовго, а з другого боку, знаємо про психологію, коли підвищувати ціну легко, а знижувати – проблемно. Крім того, не можна відкидати і того, що мінливий український валютний ринок може змінитись за одну мить, і вчорашнє зростання заробітків у доларовому вираженні може відкотитись до попередніх показників. Саме тому можемо зрозуміти і позицію продавців, котрі не поспішають знижувати ціну, попри зростання гривні. Та й наші «доларові» зростання заробітної плати вмить «з’їдають» нинішні нагальні потреби. А без певного «запасу міцності» робота, котра дає змогу лише заплатити за найнеобхідніше, перетворюється на різновид сучасного рабства, коли працюєш лише за комуналку та їжу. Так і живемо…