Деферизація — один з обов’язкових процесів в очищенні води, яка постачається централізованою системою. Однак незадовільний стан водопровідних труб призводить до того, що певна кількість заліза таки потрапляє у воду. Неозброєним оком побачити його можна лише після тривалого відстоювання — дрібні часточки осядуть на дні посуду. Дізнатися про підвищений вміст феруму можна і за характерним «іржавим» нальотом на сантехніці. У будь-якому випадку знадобиться додаткова очистка води від заліза.
Навіщо видаляти ферум з води
Надлишок заліза у воді шкідливий для побутових та сантехнічних приладів. Навіть якщо для харчування використовується доочищена рідина, важливо захистити техніку. Залізо призводить до появи корозії, пошкоджує робочі елементи приладів, призводить до передчасного зносу змішувачів, зливних баків та душових лійок. Вживаючи воду з надлишком заліза можна зіштовхнутися з безліччю порушень в роботі організму:
- серцеві захворювання;
- злоякісні новоутворення;
- випадіння волосся;
- алергічні реакції;
- погіршення стану зубів;
- утворення каменів в нирках;
- отруєння.
Вони не виникають відразу, а пов’язані з накопичувальним ефектом — організм переробляє лише певну частину заліза. Решта накопичується у серці, нирках, підшлунковій залозі та печінці, спричиняє проблеми зі здоров’ям в майбутньому.
Особливості знезалізнення води
Вибір методу очищення води від заліза залежить від того, в якому вигляді воно в ній міститься:
- Бактеріальне — є живленням для певних бактерій. Для його усунення використовуються реагенти-окислювачі, які руйнують оболонку бактерій. Після цього воду достатньо пропустити через грубий та дрібний фільтри.
- Колоїдне — або органічне залізо. З метою усунення проводять озонацію води, у процесі чого ферум перетворюється на нерозчинний осад. Після рідину потрібно відстояти та пропустити через фільтр.
- Розчинне двовалентне — методом аерації, хлорування чи іонного обміну його окислюють до тривалентного, після чого фільтрують.
- Нерозчинне тривалентне — підлягає відстоюванню та фільтрації.
Методи, які потребують відстоювання, підходять лише для тих випадків, коли очистити від заліза потрібно небагато води. Якщо мова йде про систему водопостачання, з якої постійно надходить рідина — знадобиться спеціальний фільтр. Системи для знезалізнення води можуть бути двох видів — реагентні чи безреагентні. У перших використовуються спеціальні реагенти, які стимулюють окислення заліза та його випадання в нерозчинний осад. Такі фільтри відрізняються надійністю та довговічністю — промиваючи хімічні гранули зворотним потоком води можна очистити їх від осаду заліза та відновити їх робочі властивості. Безреагентні фільтраційні системи можуть бути аераційними — окислюють залізо шляхом взаємодії води з киснем, або каталітичними, які містять в собі сорбенти не реагентного типу. Вибір залежить від особистих уподобань та особливостей експлуатації.
