Протягом буквально кількох днів початку лютого у банківській сфері відбулося відразу кілька суттєвих змін, які, на наше переконання, значною мірою вплинуть на клієнтів банків та на їхню поведінку.

Попри той тривалий період протягом кількох попередніх років, котрий журналісти назвали «банкопадом», коли з ринку було виведено фактично половину банківських установ країни, а найбільша з них з приватної стала державною, поступово довіра до банків в українців відновлюється. Зрештою, думаємо, річ тут ще й у тому, що для багатьох із них реальної альтернативи банківським депозитам, які принаймні дозволяють зберегти свої кошти від інфляційних втрат, наразі в Україні немає. Облігації внутрішньої державної позики хоч і не обкладають податками, на відміну від доходів від депозитів, але потребують участі посередників та значних коштів. Фондовий ринок, який у багатьох країнах дає змогу залучати кошти громадян у реальну економіку, у нас наразі залишається в зародковому стані. В тому числі через недосконалість законодавства та проблеми із правосуддям. Тому за великим рахунком у банків з простим доступом до їхніх відділень та чіткими правилами наразі немає альтернативи.

Втім, чи залишаться банки такими ж привабливими для клієнтів у найближчому майбутньому – велике питання. Річ у тому, що не так давно відбулась подія, яку уже встигли назвати кінцем банківської таємниці.

Нагадаємо, що відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність», банківська таємниця – це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та відносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. До неї відносять такі відомості та інформацію: про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, та здійснені ним угоди; про фінансово-економічний стан клієнтів; про системи охорони банку та клієнтів; про організаційно-правову структуру юридичної особи – клієнта, її керівників, напрями діяльності; стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проєкту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; щодо звітності банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; про коди банків для захисту інформації.

Раніше банк мав право надавати таку інформацію іншим банкам чи НБУ в обсягах, необхідних для надання кредитів і банківських гарантів. Втім, ця інформація не могла бути поширена за межі банківської системи. Зрештою, попри численні скандали із тими чи іншими витоками інформації з різних установ, з продажем баз даних, про розголошення банківської таємниці чути не доводилось. Але все може змінитись уже дуже скоро. Річ у тому, що Нацбанк вніс зміни до своїх постанов щодо розкриття банківської таємниці. Тож відтепер банки зможуть надавати відповідну інформацію щодо своїх клієнтів без рішення суду, а лише за запитом правоохоронців. Зрозуміло, що підстави для такого рішення головного банку країни з його ж пояснень виглядають вагомо. Бо йдеться про те, щоб узгодити банківські нормативні документи із законом про конфіскацію незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або, як його ще називають, законом про незаконне збагачення.

Право отримувати на письмовий запит без рішення суду інформацію, що становить банківську таємницю, одержали наразі Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Нацполіція, Національне антикорупційне бюро, Антимонопольний комітет та прокуратура.

Звичайно, ми всі, як законослухняні громадяни країни, можемо себе заспокоїти тим, що оскільки ми не корупціонери, то і хвилюватись нема про що. Однак не все так просто. Бо рахунки тих чи інших громадян можуть потрапити під увагу слідства цілком випадково, або у зв’язку з їхньою звичайною діяльністю. А випадків, коли матеріали слідства ставали доступними для широкої громадськості, не так уже й мало. І про гучне покарання причетних до їхнього розголошення чути не доводилось.

Причому видається, що високопосадовці щось подібне до цього підозрювали уже давно. Адже не випадково під час декларування власних статків вони вказували значні суми готівки і зовсім невеликі банківські вклади. Тож ще невідомо, чи допоможе така банківська відкритість боротися саме з тими, хто незаконно збагачується. А довіру до банків похитне однозначно.

Ще один суттєвий момент щодо діяльності усієї банківської системи стосується різкого – на 2,5 відсотка – зниження облікової ставки НБУ. Наразі цей показник становить 11 відсотків і він впритул наблизився до межі, коли може стати однозначним. Цікаво, що судячи з опублікованої дещо згодом дискусії членів комітету з монетарної політики, більшість із них вважала за доцільне помірніше зменшувати цей ключовий економічний показник, котрий визначає вартість грошей в економіці країни. Як вважали учасники дискусії, інфляційний тиск зменшувався стрімкіше. ніж навіть очікувалось. До цього спричинилися торішнє зміцнення гривні та зниження цін на енергоносії, а також добрий урожай. Тому монетарна політика центрального банку країни, на думку членів цього комітету, має бути спрямована на наближення інфляції до раніше проголошеного показника у 5 відсотків. З одного боку, така помірна інфляція сприятиме, на думку банкірів, поліпшенню добробуту громадян, а з другого, – має стимулювати економічне зростання та здешевлення кредитів для економіки країни.

Треба також підкреслити, що у комітеті погодилися зі стратегічним прагненням привести показник облікової ставки НБУ до 7 відсотків наприкінці цього року. Хоча ймовірно, що таке стрімке її зниження, а за нею і зниження дохідності депозитів, можуть відбити охоту у вкладників нести свої заощадження у банки. Йшлося й про те, що це може вплинути на нерезидентів, котрі нині активно вкладають валютні кошти у гривневі облігації внутрішньої державної позики, що, своєю чергою, спричинятиме девальваційний тиск на гривню.

Зауважимо, що уже нині ситуація з депозитами доволі цікава. Ставки за доларовими депозитами у деяких банках становлять 1,75 відсотка річних. Отже, тисяча доларів, покладена на депозит, принесе за підсумком року 17,5 долара прибутку. Або за нинішнім курсом приблизно 430 гривень. Разом з тим гривневий депозит під умовні 14 відсотків річних з такої самої суми у гривнях (приблизно 24 500 грн) принесе за підсумком року 3 430 гривень. Втім, усі розуміють, що зниження облікової ставки НБУ за якийсь час призведе і до зниження ставок за депозитами. Тож потенційні вкладники змушені будуть обирати між можливістю зберегти суму в тих самих доларах чи євро, враховуючи ймовірність значного коливання курсу національної валюти, та можливістю заробити більший відсоток за гривневий депозит із потенційно більшим ризиком.

Ще однією новацією останніх днів у банківській системі країни є так зване «звільнення від зарплатного рабства». Йдеться про те, що раніше керівництво того чи іншого підприємства самостійно визначало, в якому банку його працівники отримуватимуть зароблене. А тепер НБУ повідомив, що має намір змінити порядок переказу коштів роботодавцем за виплату заробітної плати працівника. Відповідні зміни містить проєкт постанови правління НБУ «Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

«Це пов’язано із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку (номер рахунку за стандартом IBAN). Тепер клієнт банку (роботодавець) отримав змогу формувати відомість на зарахування заробітної плати працівникам підприємства (організації, установи) із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, у тому числі на рахунок, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором», – повідомила пресслужба НБУ.

«Громадянин, а не роботодавець, має сам обирати банк, що обслуговуватиме його рахунок. Таке право передбачене законодавством про оплату праці, і ми хочемо, щоб це право справді реалізовувалося. Адже це стимулюватиме банки до конкуренції, сприятиме підвищенню рівня обслуговування клієнтів та розширення спектру банківських послуг», – прокоментував майбутнє нововведення заступник голови НБУ Сергій Холод. За словами міністра Кабінету Міністрів Дмитра Дубілета, якщо все відбудеться як заплановано, то така можливість з’явиться у працівників уже у травні цього року.

Додамо ще один важливий показник для банківської системи країни. Уже на початку лютого Держстат повідомив, що інфляція в Україні у січні цього року сповільнилась до 3,2 відсотка у річному вимірі. У січні вона становила 0,2 відсотка проти 1 відсотка у такому ж місяці торік. А загалом за минулий рік зростання цін становило 4,1 відсотка проти 9,8 відсотка у 2018-му. А на 2020-й НБУ прогнозує за підсумками року зростання цін на 4,8 відсотка.