Час виникнення Галича не перестає інтригувати дослідників

Дослідження історії Давнього Галича, особливо його появи, не припиняється уже ось два століття. Уже вчені ХІХ ст., зокрема Т. Земєнцький, О. Партицький та інші, на основі аналізу історичних джерел датували виникнення міста Галича ІІІ століттям н. е. – близько 246 року, пов’язуючи це з часом битви біля Галича германців – остготів і гепедів, про що наголошував у своєму творі «Гетика» готський літописець VI ст. н. е. Йордан.

Макет Давнього Галича

Реальні ж археологічні дослідження було розпочато в середині ХІХ століття львівськими дослідниками І. Петрушевичем та І. Шараневичем, які виявили давньогалицькі храми, визначили місце розташування столиці Галицького князівства, розпочали фахові історичні та археологічні дослідження. Наступний дослідник Галича – історик О. Чоловський намагався визначити центр Давнього Галича і його культурно-християнську культову споруду Успенський собор, який заклав князь Ярослав Галицький.

Далі Галич досліджували Й. Пеленський, Л. Чачковський, Я. Хмільовський та Я. Пастернак. Завдяки цим дослідникам, передусім археологові Я. Пастернаку в 30-40-х рр. ХХ ст., було відтворено топографію Давнього Галича, відкрито і досліджено рештки Успенського собору.

У 50-80-х роках ХХ ст. дослідники В. Грабовецький, В. Довженок, В. Гончаров, М. Каргер і О. Іоанісян відкрили нові житлові, виробничі і побутові об’єкти Галича. Вони вивчали монументальні споруди церковної архітектури Галича. Археолог В. Ауліх у 1969 році дослідив дитинець Давнього Галича на крилоському пагорбі над річкою Луквою.

Надалі експедиція археолога В. Ауліха, архітектора Ю. Лукомського відкрила об’єкти монументальної архітектури. В цей же час археолог Б. Томенчук дослідив околиці Давнього Галича.

Значні роботи з дослідження Галича проведено на Замковій горі наприкінці 90-х років ХХ ст. Дослідники В. Івановський, Ю. Лукомський, В. Оприск за участю М. Рожка відкрили на території Давнього Галича об’єкти і матеріали ХІ, ХІІ та ХІІІ століть.

В цей же час дослідники Б. Томенчук, В. Баран, І. Кочкін, І. Коваль зі студентами-істориками Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника проводили дослідження як у дитинці Галича, так і на «Галичиній Могилі», яка датується Х ст. н. е. Завдяки звитязі вченого івано-франківського професора-мистецтвознавця М. Фіголя та його учнів «Галичину Могилу» було реконструйовано.

Сучасні дослідники В. Баран, Б. Томенчук, В. Петрик, Ю. Лукомський, І. Коваль, Л. Мацкевий, І. Кочкін, В. Оприск, О. Головко та інші передусім своїми археологічними дослідженнями досить добре дослідили матеріальну та релігійно-християнську культуру Давнього Галича, наблизилися впритул до з’ясування питання зародження та становлення Галича як давнього європейського міста.

Підсумовуючи сучасні археологічні дослідження Давнього Галича до 1120-ліття міста, визначний дослідник Галича археолог В. Баран у статті «Давній Галич у світлі археології» наголошує: «Дослідження давнього Галича упродовж двох століть не втратили своєї актуальності».

Доктор історичних наук, професор, академік, директор Інституту Східної Європи
Сподобалась публікація? Поширте її на Facebook