Про поданий до Верховної Ради проєкт основного фінансового документа країни ми уже писали. Про нього багато говорили і політики. Особливо з опозиційних фракцій. Вони, як правило, каменя на камені не залишали від документа, передбачених у ньому пріоритетів. Зрештою, критикувати владу, як ми знаємо, – головна функція опозиції. Однак критики було стільки, що виникали сумніви навіть у тому, чи вдасться прийняти документ у першому читанні.
Нагадаємо принагідно, що в середині вересня Кабмін затвердив проєкт Держбюджету на наступний рік, який передбачав дефіцит у розмірі 6% ВВП, або 270 мільярдів гривень. Доходи держскарбниці планували у розмірі 1 трильйон 71,1 мільярда гривень, а витрати – 1 трильйон 350 мільярдів.
Втім, попри 2,5 тисячі поправок, поданих депутатами, минулого четверга парламент таки ухвалив кошторис країни у першому читанні.
За таке рішення проголосували 275 депутатів, проти – 41, утрималися – 14, не голосували – 28. Причому фракція «Слуга народу» дала 209, «Довіра» – 20, «За майбутнє» – 16, «Батьківщина» – 19, позафракційні депутати – 11 голосів.
Зауважимо, що порівняно з версією, поданою урядом 15 вересня, бюджет, ухвалений у першому читанні, має вищі доходи та видатки. Доходи зросли головним чином завдяки більшому вилученню коштів від НБУ та державних підприємств.
Видатки збільшилися на депутатські потреби (плюс 7,4 млрд грн – на субвенцію на соціально-економічний розвиток або так званий депутатський фонд), розбудову інфраструктури, культуру, медицину, спорт. Зменшилися – на регіональний розвиток через зниження обсягу Фонду регіонального розвитку на 3,2 млрд грн.
У бюджеті передбачено додаткові 3 млрд грн для Мінінфраструктури на фінансування розвитку аеропортової інфраструктури і 1,5 млрд грн – на створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку.
Загалом, за словами експертів, депутати збільшили і дохідну, і видаткову частини на 20 млрд грн. Цілком зрозуміло, що коли раніше чимало критиків ставили під сумнів реалістичність прогнозів урядовців щодо економічного зростання на наступний рік, критикували завеликий дефіцит бюджету, то після згаданих змін імовірність виконання кошторису стала ще примарнішою.
До того ж слід нагадати про так звану «конституційну кризу», яка ставить під сумнів можливість отримати заплановані раніше кошти від міжнародних фінансових організацій. А без них виконання Держбюджету-2021, на переконання багатьох експертів, взагалі неможливе. Залишається сподіватись, що до розгляду кошторису країни в другому читанні цю кризу буде подолано.
Втім, хочеться звернути увагу на інші нюанси бюджету. Чимало українців знає, що таке життя з кредитом, котрий ти за всяку ціну мусиш сплачувати. Нині в такій ситуації перебуває вся країна. Зокрема, виступаючи під час обговорення документа в парламенті, голова Рахункової палати Валерій Пацкан зазначив, що третину видатків Державного бюджету-2021, або майже 620 мільярдів гривень, передбачено на виплату боргів.
«Тільки на обслуговування держборгу піде кожна сьома гривня. Обсяг державного і гарантованого державою боргу зросте до 2,9 трильйона гривень – майже 65% ВВП, що перевищить встановлену Бюджетним кодексом межу», – сказав Пацкан.
Зауважимо, що, за словами чільника контрольного органу, прогнозоване урядом зростання економіки на 4,6% виглядає досить оптимістично, але з урахуванням ситуації, що склалася, є ризики недосягнення зростання.
«Карантинні обмеження продовжують до кінця року. Триває рецесія в промисловості та інших галузях, зменшилися кредитування економіки і приплив іноземного капіталу... Це призведе до недонадходження доходів у визначених бюджетом обсягах», – вважає голова Рахункової палати.
Він також зазначив, що уряд пропонує на пів року заморозити розмір прожиткового мінімуму – 2 189 гривень, тоді як фактичний його розмір становить 3 763 гривні.
І ще один важливий момент: наразі у Держбюджеті-2021 на виплату пільг і житлових субсидій передбачено на 561 мільйон гривень менше, ніж у 2020-му. При цьому оголошено про істотне підвищення цін на газ уже з листопада цього року. У підсумку, як вважає чиновник, це призведе до подорожчання житлово-комунальних послуг і збільшення кількості отримувачів субсидій, а відповідно, і запланованих витрат.
Втім, нагадаємо: документ прийнято лише в першому читанні. І до другого можливі істотні зміни, особливо коли фракція монобільшості шукатиме союзників для схвалення бюджету. Бо, як бачимо, їм не вистачило голосів навіть для першого читання.
