Чимало українців нині заледве зводить кінці з кінцями – з роботою проблеми, а якщо зарплату й платять, то її не завжди вистачає. Погіршує і так складну фінансову ситуацію пандемія. Тому зовсім не дивно, що чимало співвітчизників вдається до кредитів. Тим більше, що мало не з кожного вуличного стовпа, з телеекранів та радіоприймачів розповідають, як то легко взяти нині кредит. Потрібні лише паспорт та ідентифікаційний код – і гроші в тебе в кишені. Але позичене треба віддавати. А вдається це далеко не всім. Компанії, котрі позичають гроші, про це добре знають, тому система повернення боргів у них відпрацьована. Для цього залучають спеціальні колекторські компанії, а вже вони мають широкий арсенал переважно напівзаконних або і зовсім незаконних засобів для того, аби перетворити ваше життя на пекло. Коли, наприклад, надсилають повідомлення з погрозами, цілодобово телефонують, шлють листи із захмарними сумами штрафів і т. ін. Та й це ще не все, можуть телефонувати вашим родичам чи сусідам, залякувати.
Методи, котрими наразі користуються колектори в Україні, в Національному банку України небезпідставно називають середньовіччям. Та запевняють, що незабаром ситуація кардинально зміниться.
Як розповіла заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова, фахівці регулятора банківської системи країни разом з депутатами й уповноваженим із прав людини розробили законопроєкт, який має на меті обмежити вседозволеність та встановити цивілізовані правила гри для колекторів.
Що зміниться після ухвалення спільного законопроєкту?
Найперше – перевірка перед доступом на ринок та прозора структура власності.
Хочете займатися колекторською діяльністю? Зможете лише після внесення у Реєстр колекторських компаній. Його вестиме НБУ. Який і перевірятимемо компанії, їхніх власників та керівників.
Банкам та фінансовим компаніям буде заборонено залучати колекторів, яких не внесено до реєстру. Про нелегальних колекторів повідомлятимуть правоохоронців.
Важливими є й вимоги до етичної поведінки таких компаній. Колекторам буде прямо заборонено погрожувати та шантажувати. Вони не зможуть вводити в оману боржників щодо розміру боргу та наслідків невиконання договору, телефонувати вночі, приховувати номер. Представник колекторської компанії повинен буде повідомляти боржникові своє прізвище та ім’я, назви кредитора та колекторської компанії, підставу дзвінка та розмір боргу.
Якщо колектор порушуватиме вимоги, то нестиме відповідальність: від штрафів (50-100 тис. грн) до виключення з Реєстру колекторських компаній.
Також банк чи фінансова компанія мають інформувати позичальника про залучення колекторів. Цю інформацію буде прописано у кредитному паспорті. Кредитодавець також буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими співпрацює, на своєму вебсайті та в місцях надання послуг.
А ще запроваджуватимуть обов’язковий контроль колекторів з боку банків і фінансових компаній.
Головним джерелом інформації про порушення будуть звернення клієнтів як до банку чи фінкомпанії, так і до Національного банку. Банк чи фінансова компанія повинні розглядати усі звернення про порушення. Якщо колектор упродовж року принаймні двічі порушив вимоги до етичної поведінки, кредитор має достроково розірвати з ним договір.
Ці законодавчі новації дадуть змогу змінити ту ситуацію, коли колектори переходять усі межі.
Обіцяють у НБУ також врегулювати ситуацію із кредитами мікрофінансових компаній, котрі в рекламі виглядають як позички «під 0% річних», а насправді часто перетворюються на кредит «під 1 700% річних».
Зауважимо, що з усіх звернень до НБУ щодо незаконної діяльності колекторських компаній у регулятора виокремили дві ключові проблеми, з якими наразі стикаються клієнти: вибивачі боргів телефонують боржникові з погрозами та контактують із родичами чи сусідами боржника, які не мають жодного стосунку до кредиту.
НБУ пояснює, що такі ситуації трапляються, коли, надаючи кредит, фінансова компанія просить позичальника надати телефон родича, колеги чи друга. Водночас фінустанова не підписує з ними жодних документів про поручительство та може навіть не перевіряти справжність контактів.
«Якщо вам надходять дзвінки чи листи стосовно кредиту, який ви не брали та за яким не виступали поручителем, можна говорити про порушення закону «Про захист персональних даних». Номер телефона людини та її домашня адреса - це конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права на їхню обробку без згоди власника», - зазначають у регулятора.
Тому в цьому разі колектор порушує законодавство. Крім того, якщо він погрожує примусово стягнути борг, то вводить людину в оману. Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість. Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу.
НБУ радить дізнатися назву колекторської компанії, представники якої телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки. Також можна поскаржитися на «гарячу лінію» центробанку. А якщо колектори погрожують, НБУ радить обов’язково звернутися до правоохоронних органів.
