Цьогорічна сесія національного мультипредметного тесту, безумовно, була непростою. Повітряні тривоги, які в окремих областях тривали і по 16 годин, вимкнення світла, перебої в роботі інтернету – це все додало потенційним вступникам переживань та стресу. Але попри все не забрало у них шансу претендувати на вступ до омріяних закладів вищої освіти. Про особливості, виклики та перспективи НМТ розмовляємо з директором Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богданом ТОМЕНЧУКОМ.
– Богдане Михайловичу, як Ви можете охарактеризувати НМТ 2024 року?
– Думаю, що на тлі тих подій і реалій, в яких перебуває країна, організатори та учасники зовнішнього оцінювання, можу охарактеризувати його як винятково успішне з погляду організації. Безумовно, огріхи були, але вони явно не переступали за межу статистичної похибки. Тобто двох процентів від загальної кількості учасників. А це означає високий рівень організованості. Цьому завдячуємо як учасникам, так і організаторам на місцях.
– Цьогорічна сесія НМТ проходила в непростих умовах. Які основні труднощі можете виокремити?
– Основні труднощі, безумовно, були продиктовані особливостями воєнного часу, зокрема це перебої з електропостачанням та інтернетом. Але наголошую, ми успішно це долали. У виняткових випадках учасникам доведеться йти на додаткову сесію. Свого шансу ніхто не втратив. І всі ці мінуси, наголошую, і близько не підступали до межі статистичної похибки.
– За майже 20 років існування системи зовнішнього незалежного оцінювання ця сесія була найскладнішою?
– Як важко порівнювати результати попереднього і наступного років, або майже неможливо, так і тут. У кожному випадку були свої складнощі. Немає терезів, на яких можна їх виміряти. Давно звик користуватися комп’ютерними категоріями – 1 або 0. Тобто або повністю виконані завдання, або не виконані, серединки не визнаємо. Так-от, вважаю, що цього року ми повністю виконали завдання, які стояли перед нами.
– Скільки учнів цього року набрали максимальні 200 балів і про що це свідчить?
– Є 9 осіб в ІФРЦОЯО, які набрали по 200 балів з трьох предметів: п’ятеро – в Тернопільській області, троє – в Івано-Франківській, одна – у Чернівецькій. 44 особи склали два предмети на 200 балів: 10 – на Закарпатті, 15 – на Івано-Франківщині, 12 – на Тернопіллі, семеро – в Чернівецькій області. Йдеться про рейтинговий, а не про критеріальний показник. Це ті люди, які, умовно кажучи, відповіли ліпше, ніж решта. Робити якісь висновки з кількості «двохсотбальників» я не став би. Тому, що завжди є ліпші й гірші. Може бути навіть так, що дитина відповіла на половину запитань і стала найкращою, бо решта відповіла правильно на меншу кількість запитань.
Ми виміряли й показали, що є «енна» кількість осіб, які склали тести на 200 балів. Їх небагато. В Івано-Франківській області 135 «двохсоток», а складали НМТ понад 11 000 учасників. Це абсолютно нормальний показник тих, хто склав іспит найкраще. Це не ті, що знають абсолютно добре, це ті, що склали краще за інших. Якби цих осіб було багато, це був би тривожний сигнал, який би означав, що була якась хиба в організації процесів.
– Якою була цьогорічна явка на НМТ?
– У межах 92%. Це дуже висока явка з огляду на нинішній час. А також на те, що люди, навіть зареєструвавшись на НМТ, інколи знаходять ще одне продовження свого життєвого шляху поза межами вищої школи. Не всім же обов’язково йти у вищу школу. Якщо тих 5-10% осіб передумали вступати до вищої школи, це не означає, що їхній вибір неправильний. У країні, яку відбудовуватимуть, вкрай необхідні кваліфіковані представники робітничих професій.
– Чи анулювали комусь результати НМТ через нестатутну поведінку на пункті тестування, тобто намагання скористатися шпаргалками чи мобільними телефонами під час складання тесту?
– Дуже прикро, що нам довелося відновити роботу поліції, охорони з металодетекторами на пунктах тестування. Це не означає, що порушень було дуже багато, а свідчить про те, що ми були готові реагувати на можливі порушення, тому повернули металодетектори. Крім того, був ще й відеомоніторинг за поведінкою абітурієнтів і персоналу в аудиторіях. Ми бачили з центру кожнісіньку аудиторію пункту тестування. З одного боку, це свідчить про наші можливості, з другого – прикро, бо навіть у період воєнного часу ми передчували, що знайдуться ті, хто захоче порушити норми. Хоча буквально на пальцях руки можна порахувати тих, хто в результаті позбувся цього року права тестуватися. Це означає, що заходи було вжито дуже вчасно.
– Не раз чула від учнів та їхніх батьків, що складати тести з чотирьох предметів в один день – це завдання з зірочкою. Водночас у профільному міністерстві йдуть розмови про збільшення кількості дисциплін НМТ до п’яти.
– Перебувати за принципом 24/7 в окопах – це завдання зі скількома зірочками?! Нумо рівнятися на тих, на кого варто це робити. Ми не можемо дозволити собі розкоші розтягувати складання НМТ навіть на два дні, адже маємо й повітряні тривоги, й нестачу світла та інтернету. Час на тестування вихоплюємо з вогню, тому потрібно дорожити кожною хвилиною. І наголошую ще раз: ніхто не був і не буде у гірших обставинах, ніж інші учасники в тому чи іншому пункті тестування. Всі були в конкретно рівних умовах. Або в поганих, або в добрих, або в сприятливих. Але говорити про те, що хтось був у гірших умовах, аніж інші учасники на цьому пункті тестування, не доводиться. На цьому етапі ми можемо аргументувати ситуацію тільки так. І я думаю, що це цілком прийнятні аргументи, якщо ми живемо в країні тотального порозуміння і ще тотальнішої війни.
– Усе ж якою є ймовірність того, що наступного року на НМТ будуть завдання не з чотирьох, а з п’яти шкільних предметів?
– Ця ймовірність залежить від волі Міністерства освіти і науки. І я переконаний: якщо вони це зроблять вчасно, і вчасно попередять всіх про зміни, нічого страшного не відбудеться. Тому що треба буде відповісти, наприклад, на 100 запитань за певну кількість часу. І чи будуть ці 100 запитань з одного предмета чи з декількох – вже не так важливо. Навіть якби ми розділили тестування, і одного дня була математика, а другого – українська мова, не вірю, що за ті два дні, що будуть після математики, можна краще підготуватися до української мови. І, зрештою, знання – це те, що залишається в голові після того, як ми все забули. Тому кількість предметів на ступінь готовності не буде дуже впливати, а от на ступінь «натасканості» – так. «Натасканому» дуже важко, а готовність – це те, що є з тобою завжди. Тому я розумію, що комусь мої відповіді можуть не сподобатися, але я на це дивлюся як людина, котра трішечки займалася самоосвітою.
– Які основні висновки як директор ІФРЦОЯО Ви зробили після цьогорічного НМТ?
– Перше. Для мотивованих людей неможливого немає. Друге. Треба шукати внутрішні резерви. Повернення до паперового тестування у найближчі 10 років, як на мене, не буде. Комп’ютерне тестування має дуже багато плюсів, їх треба просто вміло застосовувати. Можливо, слід розглянути версію перманентного тестування, тобто розтягнутого у часі, з майже постійно діючими тимчасовими екзаменаційними центрами. Скажімо, щосуботи проходять тестування люди, особливо випускники минулих років, щоб розвантажити ситуацію. Але тут потрібен дуже потужний банк тестів. Без нього цю ідею не зреалізувати. Можливо, треба рухатися в той бік, аби можна тестувати людину не лише в організованому середовищі, а й навіть з дому. Є технології, які дають можливість фіксувати списування навіть у таких умовах.
– Що порадите майбутнім учасникам тестування?
– Вірити у себе. Вірити у свою країну. Вірити в те, що все можливо. Навіть найбільші труднощі, які можуть виникнути на НМТ, не йдуть у жодне порівняння з тими, які є чи можуть бути на фронті. У нас є єдина шкала, яка починається, як звикло, з нуля. Тільки нуль цей далеко не математичний. Цей нуль є тим, що фронтовики називають «передком». Іншої точки відліку у найближчому майбутньому не передбачається. Хочеш жити у цій країні, терпи разом з нею і торжествуй разом з нею.
