На цьому зокрема наголосила перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка на спільному засіданні комісій обласної ради з питань соціально-економічного розвитку (голова Остап Дзеса) та екологічної (голова Андрій Левкович) щодо ліквідації наслідків повені на Прикарпатті. Йдеться про те, що синоптики прогнозують і далі дощі протягом тижня, а земля вже нездатна поглинати воду. Чимало дамб, берегоукріплень пошкоджено або взагалі зруйновано під час розгулу стихії 21–22 травня і, звісно, за такий короткий термін їх відновити неможливо.
Засідання провадив Остап Дзеса. Також були перший заступник голови обласної ради Василь Гладій, депутати облради, голови сільських рад. Основні доповідачі – Марія Савка та начальник управління з питань цивільного захисту населення ОДА Володимир Стебницький.
Як зазначила перший заступник голови ОДА М. Савка, надзвичайна ситуація на Прикарпатті мала, по суті, три хвилі і розпочалася ще наприкінці квітня, коли, скажімо, річка Ворона підтопила Тисменицю. А далі події розвивалися протягом 1–7 травня, коли через розливання місцевих потічків потерпіли зокрема села Ямниця Тисменицького району та Микуличин Яремчанської міськради. Серед причин були і захаращені русла, тож М. Савка звернула увагу представників місцевого самоврядування, щоб вжили заходів щодо їх розчищення.
Вже тоді було пошкоджено деякі об’єкти інфраструктури, але цю надзвичайну ситуацію розцінювали як місцевого рівня, відповідно фінансування на ліквідацію її наслідків мало йти з районів. І лише стихію 21–22 травня означено як регіонального рівня, тож державні кошти підуть на відновлення об’єктів, пошкоджених тільки в цей період. До речі, як наголосив керівник управління з питань цивільного захисту населення ОДА В. Стебницький, йдеться саме про відновлення об’єктів, а не їх поліпшення.
Він навів таке образне порівняння: мовляв, якщо вікно було дерев’яне, то його не замінять на металопластик, а якщо вода зруйнувала дорогу з гравійним покриттям, то її не будуть асфальтувати. Але добре би повернути хоч те, що було.
Марія Савка зупинилася на тому, що маємо серйозні проблеми з шістьма дамбами в області, деякі з яких – у вкрай критичному стані. Причому виникло це не сьогодні. Наскільки правильно зрозумів її слова автор цих рядків, на відновлювальні роботи піде 62 мільйони гривень і є відповідно напрацьований план заходів.
Якщо вже згадали про гроші, то сума, в яку попередньо оцінено збитки від повені (ми її вказали в довідці управління з питань цивільного захисту населення), явно не відповідає реаліям. Та нагадаймо, що це тільки попередня оцінка. Адже навіть на той момент не до кінця було встановлено всі руйнації, викликані повінню. Про це конкретно говорили депутати обласної ради, вказуючи дані не лише щодо об’єктів, а й щодо населених пунктів. Зрештою, як уже повідомляли, ОДА звернулася по допомогу до Кабміну, та на момент проведення наради відповідного розпорядження ще не було. Нагадаємо також, що ці кошти підуть на відновлення об’єктів, пошкоджених наприкінці травня.
Що стосується приватного сектора, то тут ситуація також не дуже оптимістична. Максимальна сума компенсації за програмою обласної ради про допомогу населенню в разі стихійного лиха становитиме 25 тисяч гривень. Після повені 2008 року було прийнято розпорядження Кабміну про субвенцію потерпілим людям. Нині на це навряд чи можна розраховувати, тож знову відповідна допомога лягає на органи місцевого самоврядування. При цьому депутати обласної ради звернули увагу, що потрібно розробити порядок і контролювати ті виплати, щоби не було зловживань, як у 2008 році.
Цілком можливо, що завдані стихією руйнації були би менші, якби в області на річках вчасно проводили руслоочисні роботи. Першим порушив це питання депутат Олександр Матусевич. Конкретизував його війт села Старий Лисець Анатолій Лущак, котрий зазначив, що місцеві жителі самі намагаються вирішити цю проблему, і нагадав, як у радянські часи щороку по руслу проходив трактор і чистив його: «У нас під мостом (йдеться про річку Бистриця Солотвинська. – І. Н.) вже такий острівець намило, що можна на ньому хату поставити».
Додамо, що до 2015 року на Прикарпатті такі роботи начебто проводили. Написали «начебто», бо в багатьох випадках під виглядом їх просто відбувався відбір гравію. Тож на вимогу правоохоронних органів це було припинено. До речі, таке відбувалося і у Львівській та Чернівецькій областях. Проте там розробили відповідні програми, і роботи продовжилися. Але на це не спромоглося наше управління водного господарства, котре відповідає за цю сферу. Роботу його керівника на засідання було піддано, без перебільшення, нищівній критиці.
Міркую, що нема чого дивуватися, що засідання відбувалося в напруженій, навіть дещо конфліктній атмосфері. Адже йдеться про людські долі. Проте, як підсумував Остап Дзеса, попрацювали конструктивно і плідно. Що ж, тепер чекатимемо таких самих результатів…
Як і передбачалося, біда ще не минула. Гроза, яка розпочалася ввечері 28 травня, наробила бід зокрема в Калуському районі. Знову підтоплено будинки і присадибні ділянки, повалено дерева, одне з яких пошкодило автомобіль. І надалі прогноз не оптимістичний.
