Навчання у воєнний час – це не лише про знання, а й про безпеку. Кожна повітряна тривога – це нагадування про те, що ціна життя і здоров’я дітей надто висока, аби нехтувати безпековими правилами. Якщо під час уроків учнів застає повітряна тривога, вони повинні спуститися в укриття. Це виклик сучасних реалій в Україні, який вимагає конкретних і рішучих дій від організаторів освітнього процесу. Як саме організовані укриття у навчальних закладах Делятинської громади, прикарпатські журналісти побачили під час престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України.

Необхідна умова для організації освітнього процесу

У Делятинській громаді працює сім ліцеїв, три дитсадки та міжшкільний навчально-виробничий комбінат. На жаль, не всі заклади можуть похвалитися сучасними укриттями, де можна ефективно використовувати час у разі повітряних тривог, продовжувати навчання, тощо. Втім, найголовніше – для дітей громади організували безпечні місця, де вони можуть перечекати тривогу. Це як пристосовані підвали та укриття у самих закладах, так і орендовані приміщення поблизу.

Важливо, що керівництво громади чітко розуміє: безпечне середовище – це не розкіш, а необхідна умова для організації освітнього процесу під час війни.

«Наразі проектуємо два сучасних укриття – для Делятинського ліцею №1 та Зарічанського ліцею ім. Володимира Яворського. Вони матимуть подвійне призначення: слугуватимуть і укриттям, і харчоблоком. Це дозволить зробити навчання безпечнішим і зручнішим», – зазначає голова Делятинської громади Богдан Клим’юк.

Делятинський ліцей №1: укриття в орендованому приміщенні

Оглядини Делятинського ліцею №1 розпочинаються з нової та просторої спортивної зали. Це справжня гордість закладу, адже не кожна школа на Прикарпатті може похвалитися такою великою спортзалою. Тут, до речі, тренується збірна України з волейболу.

«Будівництво спортзали почали ще перед початком повномасштабної війни, а завершили вже під час бойових дій, у 2023 році, – розповідає директор ліцею Артур Поліщук. – Це одна з найбільших спортивних зал в області. На її базі регулярно проходять змагання різного рівня – від районних до всеукраїнських. Нещодавно тут відбувся фінал Чемпіонату України з волейболу, в якому брала участь і наша місцева команда «Горіш».

Делятинський ліцей №1 є опорним закладом освіти. Сьогодні тут навчається 525 учнів. Директор школи відзначає, що останніми роками спостерігається зростання кількості дітей. На його думку, цьому сприяло покращення інфраструктури, зокрема відкриття нового корпусу початкової школи та сучасної спортивної зали.

«Родзинкою нашого ліцею, що вирізняє його серед інших, є наші учні та педагогічні працівники. Вони у нас найкращі», – підкреслює очільник закладу.

Делятинський ліцей №1 не має власного укриття. Раніше школярі та вчителі перечікували повітряну тривогу на першому поверсі будівлі. Про це можна здогадатися навіть сьогодні, адже всі вікна досі закладені мішками з піском. Проте, згідно з новими нормативними актами, які набрали чинності з цього навчального року, такі «найпростіші укриття» не відповідають вимогам безпеки. Тому тепер, коли лунає пронизливий сигнал повітряної тривоги, учні та педагоги організовано прямують до протирадіаційного укриття за 500 метрів від школи. Дорога займає близько 10-15 хвилин. Це приміщення орендують безкоштовно. Там є лавки, вода, вогнегасники, радіоточки, гучномовець, а місця вистачає для всіх учнів і працівників.

«У цьому укритті неможливо проводити повноцінні уроки, тому діти просто перечікують тривогу. Це ускладнює навчальний процес, але ми всіма силами намагаємося мінімізувати освітні втрати і навчатися за різними формами, – каже директор закладу. – Головна потреба ліцею – укриття безпосередньо в приміщенні, щоб діти не мусили ходити далеко, а також сучасний харчоблок».

«Карпатська колисанка»: затишне укриття для найменших

Наступна зупинка – заклад дошкільної освіти комбінованого типу «Карпатська колисанка». Нині тут виховуються 189 дітей віком від двох до шести років у десяти групах. Одразу прямуємо в укриття. Спускаємося сходами в підвал і потрапляємо у яскраву, барвисту групу дитсадка. Побачене точно не асоціюється зі словами «укриття» чи «підвал». Кольоровий килим на підлозі, столи для творчості та навчання, ліжечка, дитячі кухні для сюжетно-рольових ігор, рахівниці, м’які модулі, іграшки, настільні ігри, пазли, розмальовки та інші атрибути щасливого дитинства і всебічного розвитку створюють тут теплу та затишну атмосферу. Крім того, в укритті облаштували осередок для дітей, які навчаються за інклюзивною програмою. Таких вихованців тут восьмеро. Також є два санвузли – дорослий та дитячий. Звичайно, присутні всі необхідні безпекові атрибути: вогнегасники, вентиляція, вода тощо.

Ремонтні роботи в укритті розпочали 2022-го, і вони тривали дуже швидко, щоб якнайшвидше забезпечити вихованців захищеним простором. Уже 2023-го діти змогли спускатися у просторе приміщення сховища. Доти ж вони перечікували тривоги у Залі казок та коридорних приміщеннях на першому поверсі.

– Одне з головних завдань нашого закладу – гарантувати безпеку та збереження життя всіх учасників освітнього процесу. Тому для нас було надзвичайно важливо створити безпечне середовище для наших вихованців, – розповідає директорка ЗДО «Карпатська колисанка» Вікторія Настюк. – Для облаштування укриття ми провели капітальний ремонт підвальних приміщень. Загальна площа становить 121 квадратний метр, що дозволяє розмістити 202 особи. Ми прагнули зробити це укриття не лише безпечним, а й затишним і цікавим для дітей. Дітям справді подобається перебувати в цьому просторі – вони охоче йдуть сюди і не відчувають страху. Для найменших облаштовані місця для сну, тож навіть під час тривоги вони можуть спокійно досипати, якщо вона збігається з сонним часом...

Сучасне укриття у «Карпатській колисанці» дозволяє вихователям продовжувати навчально-виховний процес навіть під час повітряних тривог. Вихованці не просто перечікують тривогу, а навчаються, граються, танцюють, співають, виконують руханки, вивчають нове і насолоджуються безтурботністю дитинства, наскільки це можливо в умовах війни.

«Наш простір використовуємо по-різному. Якщо повітряна тривога припадає на освітню діяльність, вихователі за можливості продовжують роботу. Звичайно, із трохи іншим інвентарем – ми заносимо сюди дидактичні ігри, матеріали для різних видів діяльності, проводимо театралізовані дійства, музичні руханки, фізкультхвилинки. Після того, як укриття відкрили і обладнали, стало ефективніше використовувати час під час тривоги», – наголошує вихователь-методист Делятинського ЗДО «Карпатська колисанка» Оксана Стефанюк.

Велика зручність укриття в цьому дитсадку полягає в тому, що, аби спуститися туди, не потрібно виходити на вулицю – достатньо просто скористатися сходами з приміщення.

«Дуже добре, що тепер можна потрапити в укриття безпосередньо з будівлі – діти не перевзуваються і не переодягаються, а це раніше забирало багато часу. У нас так не було, поки не розширили приміщення. 2024 року добудували його зсередини, щоб забезпечити прямий доступ до укриття», – інформує В. Настюк.

Делятинський ліцей №2: укриття в підвалі і психологічна підтримка

Після відвідування осередку щасливого дитинства прикарпатські журналісти прямують до Делятинського ліцею №2, а точніше – до його укриття, яке стало надійним прихистком для учнів під час повітряних тривог. У цьому закладі воно облаштоване в підвалі, який ще кілька років тому слугував господарським приміщенням. З початком повномасштабної війни його капітально відремонтували за кошти місцевого бюджету. На ремонт витратили 784 тисячі гривень.

– З початком повномасштабного вторгнення військ рф в Україну у ліцеї організували дистанційне навчання. Протягом літа 2022 року облаштували укриття, і з 1 вересня наші учні повернулися до очного навчання, – розповідає т. в. о. директора Делятинського ліцею №2 Світлана Боднарук. – Ми надзвичайно раді і вдячні всім, хто долучився до облаштування укриття, адже дистанційне навчання не дає таких результатів. Навіть коли заняття перериваються через повітряні тривоги, діти спускаються в укриття, а після сигналу повертаються до навчання. Очне навчання завжди краще за дистанційне. Хоч освітні втрати бувають у всіх, ми встигаємо їх надолужити, адже живе спілкування з учителем не замінить жодна технологія. Тим більше, у нас працює чудова команда психологів, а педагоги проходять курси з психоемоційної підтримки…

Укриття розраховане на 400 учнів, у ліцеї наразі навчається 313. Є достатньо місць для сидіння, щоб діти не стояли під час перебування в укритті. Для евакуації розробили чітку схему на декілька виходів. За словами пані Світлани, евакуація триває близько трьох хвилин. Сховище має три окремі кімнати, схожі на класи, та великий хол, що дає змогу об’єднувати групи для занять. Тут також розташована спортивна секція ліцею, яка завжди діяла в цьому приміщенні. Крім того, встановлено витяжку, облаштовано санвузол і медичний кабінет. Втім, проводити повноцінні уроки для всіх учнів ліцею неможливо, адже для цього потрібно більше кімнат.

Делятинський ліцей №2 показує чудовий приклад того, як у складних умовах можна поєднати безпеку та навчання, створивши простір, де діти почуваються захищеними і водночас мають можливість розвиватися.

«В укритті проводимо прості розвивальні заняття для всіх учнів початкової школи. У приміщенні є телевізор, тож ми організовуємо руханки та інші активності, щоб розвивати у дітей стресостійкість і налаштовувати їх на позитив. Розсадити всіх учнів по класах неможливо через брак приміщень, тому стараємося залучати дітей за інтересами, щоб вони не відчували тривоги і дискомфорту. Навіть бувало, що плели маскувальні сітки для наших військових або проводили заняття з психологічного розвантаження», – резюмує С. Боднарук.

Організовувати освітній та виховний процес під час війни – нелегке завдання. Це великий виклик для всіх його учасників: учителів, учнів і їхніх батьків. Проте на прикладі Делятинської громади побачили, як цей процес можна ефективно і по-різному налагодити. Сподіваюся, що зовсім скоро тут з’явиться більше сучасних сховищ, які зроблять перебування дітей у них менш стресовим і більш цікавим.