Найбільші урочистості відбулись у селі Ясені Перегінської територіальної громади, де народився Іван ВАГИЛЕВИЧ. «У селі є музей та пам’ятник І. Вагилевичу. А жителі Ясеня щороку вшановують пам’ять земляка. До нинішнього ювілею провели літературно-музичне свято «Славний син Підгір’я». Згадати великого українця віршами, піснями, молитвою та добрим словом зібралися священники, вчителі, учні ліцеїв, працівники сфери культури, представники влади, жителі багатьох сіл громади», – розповідає Мирослава Гулій, староста Ясеня.
На святі виступали учасники церковних хорів села, музичний гурт «Братове»... Свої вірші із нової збірки «Зерна добра і любові», в якій чимало творів написано під впливом поезій Вагилевича, подарувала гостям свята Зіна Смик, завідувачка Ясінського народного дому, учасниця літоб’єднання «Горгани».
«Чим живе нині музей Івана Вагилевича?» – запитую старосту. М. Гулій каже, що збірню відкрили 1995 року в родинній садибі Вагилевичів. Хату для музею для тоді ще сільської ради продав один із родичів славного земляка – теж Іван Вагилевич. Йому вже понад 90 років, живе в Івано-Франківську і ще донедавна приїжджав на святкування днів народжень родича до Ясеня. Тепер, на жаль, через поважний вік вже не буває в селі, але цікавиться святкуваннями. «У музеї п’ять великих кімнат, де зібрано понад тисячу експонатів, – продовжує чільниця села. – А це речі – одяг, взуття, старовинні вишивки, предмети побуту, якими користувалася родина Івана Вагилевича. Є і світлини поета й етнографа, його друзів, знайомих, книги, наукові розвідки, видання знакового для української культури і літератури альманаху «Русалка Дністрова» різних років, документальні матеріали статті, які передали для музею працівники Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. На стінах – стенди з описами історії села та розповідями про творчу діяльність Івана Вагилевича, Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького.
До збірні приїжджають відвідувачі та гості з усієї України. Зокрема днями побували туристи з Київщини. Люди цікавляться творчістю І. Вагилевича, милуються місцевою природою. Капітально музей ремонтували 10 років тому до 200-річного ювілею І. Вагилевича. Нині ж написали проєкт для залучення коштів на перекриття даху споруди, який подадуть на відповідний конкурс. Навпроти музею височіє пам’ятник культурному діячеві. Його спорудили ще 1937-го, а відновили у 70-х роках.
– Діяльність «Руської трійці» дуже важлива для української історії, літератури і розвитку живої народної мови у тогочасній Галичині, – зазначив у коментарі для «Галичини» завідувач кафедри історії та теорії держави і права Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, доктор історичних наук, професор Сергій Адамович. – І, мабуть, не було б такого явища, якби учасники цього об’єднання не народилися і не провели своє дитинство серед духовно багатих прикарпатських селян, які знали безліч легенд, казок, пісень. Учасники «Руської трійці» вперше заговорили про те, що треба послуговуватися народною мовою, що вона така, як звучить у селах. Вони відкрили, сказати б, українську ідентичність галичан.
Вагилевич – багатогранна постать і цікава для вивчення історикам, політологам, філологам, полоністам, культурологам. Отож до музею мали би частіше приїжджати студенти, науковці, громадські діячі, представники громадських організацій, школярі. Я дуже сподіваюся, що завдяки збірні село Ясень стане ще більш туристично привабливим…
