Про міжнародну співпрацю, у результаті якої вдалося залучити допомоги громаді майже на 11 млн грн., створення нових індустріальних парків, роботу з молоддю, грантові перемоги, релоковані підприємства, які торік спрямували в місцевий бюджет близько 20 млн грн., перехід на автономні джерела опалення, заплановані основні проєкти та плани щодо залучення додаткових ресурсів для реалізації нових ініціатив розповів в інтерв’ю для газети «Галичина» голова Калуської територіальної громади Андрій НАЙДА.

– Пане Андрію, які ключові досягнення громади Ви можете виділити за минулий рік?

– Вважаю, що найбільшим досягненням була потужна міжнародна робота нашої громади. Торік ми уклали чотири меморандуми про співпрацю з чотирма іноземними містами, які стали нашими містами-побратимами. Це Векше (Швеція), Лог’я (Фінляндія), Лар і Ліппштадт (Німеччина). Також торік нам вдалося налагодити співпрацю з шістьма громадами в Україні – Садівською, Менською, Полтавською, Запорізькою, Миргородською і Нікопольською.

Співробітництво, спрямоване на розвиток громад, обмін найкращими практиками, впровадження сучасних підходів та рішень і реалізація спільних проєктів у сферах культури, освіти, спорту, у житлово-комунальному господарстві, промисловості. Спільні зусилля дозволять активніше залучати ресурси для вирішення нагальних потреб наших жителів і підтримувати стійкий розвиток громади.

Ми започаткували співпрацю з Нікопольською громадою в рамках національного проєкту «Пліч-о-пліч. Згуртовані громади». Ця ініціатива спрямована на допомогу прифронтовим громадам, що постраждали від воєнних дій. Завдяки підтримці тилових громад, таких, як Калуська, Нікопольська отримуватиме необхідну допомогу для відновлення інфраструктури та забезпечення базових потреб жителів.

У результаті міжнародної співпраці нам вдалося не тільки розширити горизонти, а й залучити достатньо велику кількість допомоги. Загалом – майже на 11 млн грн.

Дуже важливо, що торік було зареєстровано ще два індустріальних парки. Це так само величезний крок, щоб реалізувати нашу основну стратегію до 2030-го року: створення екоіндустріальної столиці Заходу України.

Було проведено значну роботу з молоддю, зокрема з молодіжною радою. Молоді активісти стали переможцями багатьох проєктів. І це надзвичайно важливо.

Також у нас запрацювала нова автостанція, яку було збудовано торік.

Хоча це більше робота приватного бізнесу, проте Калуська міська рада значно долучалася, виділивши земельну ділянку, де інвестор власним коштом збудував споруду і облаштував територію довкола, також було створено комунальне підприємство.

Нині маємо прекрасну автостанцію, що розбудовується, стає центром мікрорайону. Неподалік відкривають крамниці, торгові центри.

Ми вже розпочинаємо працювати в напрямі грантової роботи, щоб там збудувати спортивну арену, проєкт якої вже є.

Наступний ключовий момент – це продовження роботи з грантами, з якими торік ми працювали дуже ефективно. За підсумками 2024-го Калуська громада здобула чимало грантових перемог, які охопили широкий спектр напрямів, на загальну суму, повторюю, майже 11 мільйонів гривень.

Так само продовжуватимемо активну роботу щодо релокації підприємств. Торік достатньо багато підприємств релокувалися у нашу громаду, декілька з них уже почали будувати свої заводи фактично з нуля, деякі оформляють документи, і вже в 2025 році будемо бачити результат.

Нам вдалося ще минулого року відкрити поліцейську станцію в Голині. Голинський старостинський округ – один із найбільших у нашій громаді. Тут проживає понад 5 тис. людей. З міського бюджету було витрачено орієнтовно 950 тисяч гривень. Поліцейський офіцер громади у будь-який час готовий надати свою кваліфіковану допомогу. Його головне завдання – дбати про дотримання правопорядку та безпеку мешканців, своєчасно реагувати на проблеми та запобігати вчиненню правопорушень.

Також торік Калуська ТГ ввійшла в 12 зі 105 громад, які братимуть участь у проєкті «SUN4UKRAINE», причому, її обрали його флагманським муніципалітетом. Інакше кажучи, наша громада стала пілотною в європейському проєкті «Стала мережа кліматично нейтральних міст» (SUN4UKRAINE), який фінансує Європейський Союз. Участь у цьому проєкті згодом дозволить нам отримати кошти Євросоюзу на реалізацію у громаді заходів із досягнення кліматичної нейтральності, енергетичної безпеки та вирішення певних екологічних проблем.

А ще ми потужно займаємося переходом на автономні джерела опалення, в нашій громаді вже збудовано дві котельні, на завершенні – третя. Сподіваюся, що наступного року нам вдасться збудувати ще декілька котелень з тим, що, коли вже подавач централізованого опалення припинить надавати цю послугу, ми будемо готові до більш-менш плавного переходу на альтернативне джерело опалення в нашому місті. Також ми активно працювали в напрямі ремонту і заміни водяних мереж (замінено 4,7 км), що нам дозволило на значний відсоток зменшити кількість поривів і втрат води…

Чимало уваги приділяли школам, садочкам, спортивним закладам. Були проведені ремонти укриттів, комунального басейну, харчоблоків, спортивних майданчиків, стадіонів…

– Як громада підтримувала Збройні Сили України та переселенців торік?

– Позаторік, у 2023 році, коли ще був «військовий ПДФО», ми спрямували приблизно 59 мільйонів на потреби наших Збройних сил, сімей полеглих, зниклих безвісти захисників і захисниць, харчування дітей учасників бойових дій у закладах освіти, оздоровлення дітей УБД тощо.

Але, як ми всі пам’ятаємо, наприкінці 2023 року держава у нас забрала «військовий ПДФО». Проте ми вирішили урізати всі наші видатки на впорядкування території, тобто капітальні ремонти доріг, тротуарів, щоб не знижувати рівень нашої підтримки ЗСУ.

Відповідно ми виділили якраз на ці всі потреби близько 72 мільйонів гривень. Тобто фактично сума фінансування, порівняно з 2023 роком, зросла на 13 млн. Ми показали, що навіть якщо держава забирає в нас кошти, для нас усе ж пріоритетом є допомога Збройним силам. І 2025-го триватиме та сама історія з допомогою нашим ЗСУ, родинам героїв, сім’ям захисників і захисниць.

Щодо переселенців. Спільно з благодійниками облаштовуємо житло для внутрішньо переміщених осіб. Уже почали проєктні роботи щодо переведення нашого колишнього садочка «Зірочка», який вже понад 20 років не працює, у соціальне житло для ВПО. В переобладнаному приміщенні мешкатиме приблизно 250 внутрішньо переміщених осіб. Сподіваємось, що вже цьогоріч відбудеться відкриття соціального житла для ВПО у Калуській громаді.

У нашій громаді завдяки співпраці з благодійниками функціонує три прихистки для переселенців.

– З якими основними викликами стикалася громада і як їх вдалося подолати?

– Основні виклики були пов’язані з роботою очисних споруд. Як відомо, вони перебувають у приватній власності ТОВ «Карпатнафтохім», підприємства яке наразі не працює. Воно позбавлене через різні судові справи можливості роботи. Сподіваюсь, що його діяльність цього року буде відновлено. Але торік якраз була під загрозою робота очисних споруд через борги за електричну енергію, через борги із виплати зарплат людям, які відмовлялися працювати, що цілком логічно.

Це був такий основний виклик. Не скажу, що ми його подолали, але все ж таки завдяки керівництву ТОВ «Карпатнафтохім», завдяки його працівникам, завдяки належній роботі Калуської міської ради, минулий рік очисні споруди відпрацювали. Але загроза там ще не ліквідована.

Також у нас була загроза зриву опалювального періоду, тому що надавач послуг центрального теплопостачання – у приватній власності. Держава у 2021 році передала якраз цей критичний об’єкт інфраструктури в приватні руки. Відповідно він так само мав проблеми з фінансуванням. Але все ж таки вдалося і цю проблему вирішити завдяки керівництву ТОВ «Констанза», працівникам, Калуській міській раді та розпочати опалювальний період.

Звісно, коли держава забирає в нас фінансові ресурси, а ми не маємо можливості реагувати, то це перетворюється у проблеми.

Тепер робимо основний акцент на допомозі Силам оборони. А, наприклад, дороги будемо капітально ремонтувати після нашої Перемоги.

– Як війна вплинула на економіку, інфраструктуру та соціальну сферу громади?

– Війна достатньо вплинула... Держава забирає наші податкові находження, перекидає на нас свої певні повноваження, зокрема щодо освіти, культури... Але я вважаю, що ми є владою кризових менеджерів. Якщо ми проаналізуємо виконання бюджету за минулий рік, то попри низку складнощів, ми повністю виконали бюджет. І це завдяки нашим платникам податку, нашому бізнесу.

– У Калуській громаді зосереджено чимало релокованих підприємств. Як це відобразилося торік на бюджеті громади?

– Торік релокований бізнес спрямував приблизно 20 млн грн. податків у міську скарбницю.

– Як Ви оцінюєте співпрацю з місцевими жителями? Чи вдалося ефективно врахувати їхні потреби та пропозиції?

– Співпрацю проводимо відповідно до чинного законодавства, вона у нас відбувається на належному рівні. Є зустрічі з міським головою, часто виходжу в ефіри, щоб повідомити про щось важливе жителям громади, відповідаю на їхні коментарі в соціальних мережах. До мене часто приходять військові, яким я завжди радий, обговорити ті чи інші питання. Загалом я задоволений комунікацією з громадою.

– Які основні проєкти заплановано на цей рік?

– Наші плани на 2025 рік є достатньо амбітні. Звичайно, що головний пріоритет незмінний – допомога захисникам. Плануємо все ж таки завершити будівництво школи в селі Боднарів, оскільки та старенька школа, яка зараз там є, не витримує жодної критики. Більше того, її приміщення розташоване між дорогами національного значення, тобто є величезна небезпека наїзду автомобілів на школярів. Школа не оснащена належним водопостачанням, водовідведенням. Умови для навчання дітей там узагалі неприпустимі.

Докладемо максимум зусиль, щоб завершити цього року будівництво школи, яка вже фактично на 60-70 відсотків споруджена, щоб діти мали можливість навчатися у належних умовах.

Продовжуватимемо будівництво наших котелень. А також у планах – залучення Макдональдса в місто.

Звісно, продовжуватимемо працювати в напрямі релокації бізнесу в нашу громаду. Готуємо промислові площі, працюємо з індустріальними парками, щоб туди заходив релокований бізнес.

Одним із наших акцентів в роботі буде продовження налагодження співпраці з містами Швейцарії, Португалії, Франції, Туреччини. Намагатимемось реалізувати напрацьоване минулими роками.

Залучатимемо грантові кошти, зокрема на будівництво спортивної арени, створення умов безбар’єрності тощо.

– Як плануєте залучати додаткові ресурси для реалізації нових ініціатив?

– Я вважаю, що міський голова не повинен сидіти в кабінеті та чекати на податки, а має їздити і шукати нові ресурси для громади. Найперше, звичайно, що це є робота з релокованим бізнесом. Тобто залучати його, щоб він оселявся в нас і платив податки нашій громаді. Друге, звичайно, що це є грантова робота. Третє, це робота з містами-побратимами. Ми не ходимо, звісно, з простягнутою рукою. Але розказуємо про виклики, які є в нашій громаді. Важливо, що всі міста-партнери гарно до нас ставляться і нам допомагають. Ми будемо продовжувати цю роботу й надалі.