На Прикарпатті стартував новий формат міжмуніципальної співпраці, який, на думку самоврядців, може істотно вплинути на розвиток регіону в найближчі роки. Про спільні дії у межах створення міської агломерації з центром в Івано-Франківську домовилися 15 громад області, на території яких проживає майже 500 тисяч людей.

Зокрема до об’єднання увійдуть такі громади: Івано-Франківська, Галицька, Тисменицька, Тлумацька, Богородчанська, Єзупільська, Лисецька, Отинійська, Дзвиняцька, Дубовецька, Загвіздянська, Переріслянська, Старобогородчанська, Угринівська та Ямницька. Йдеться не про адміністративне об’єднання, а про узгоджену роботу у ключових сферах – від транспорту до просторового планування.

Домовленості закріпили меморандумом, який підписали керівники вище перелічених громад. Документ відкриває можливість для реалізації спільних проєктів і залучення зовнішньої експертної підтримки, зокрема від Ради Європи.

Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків окреслив суть майбутньої Івано-Франківської агломерації, її практичні переваги для громад-учасниць, а також відповів на ключові питання щодо збереження рівноправного голосу учасників об’єднання та ефективної співпраці між ними в умовах відсутності спеціального закону: «Передусім варто пояснити, що агломерація – це форма співробітництва територіальних громад, яка дає змогу спільно вирішувати проблеми та створювати умови для розвитку не лише окремих громад, а й усього регіону. В Україні ще немає спеціального закону про агломерації, однак діє Закон «Про співробітництво територіальних громад», на основі якого й формується майбутня модель взаємодії.

Нещодавно 15 громад підписали меморандум про початок співпраці. Цей документ засвідчує їхню готовність до спільного напрацювання механізмів створення Івано-Франківської агломерації.

Світовий досвід переконливо демонструє, що економічний розвиток, зростання бізнесу та регіональний поступ зазвичай концентруються навколо великих міст. Тому в Україні поступово формують агломераційні зв’язки. У цьому контексті Івано-Франківськ разом із навколишніми громадами планує вибудувати ефективну модель співпраці.

Майбутня агломерація зосереджуватиметься на вирішенні спільних для всіх громад проблем. Ідеться, зокрема, про транспортне, логістичне сполучення, питання освіти в умовах освітньої реформи, а також інші напрями, що потребують узгоджених рішень.

У найближчій перспективі Івано-Франківська агломерація планує брати участь у міжнародних проєктах і залучати фінансові ресурси. Перший такий проєкт незабаром стартує за участі експертів Ради Європи, які допоможуть напрацювати стратегічне бачення розвитку агломерації з урахуванням статутних документів усіх громад – підписантів меморандуму.

У довгостроковій перспективі, у разі ухвалення закону про агломерації, громади, що входитимуть до їхнього складу, зможуть отримувати додаткові кошти з Державного бюджету на розв’язання актуальних проблем. Якщо ж спеціальний закон не буде прийнято, все ж можливі законодавчі зміни, які дозволять агломерації ефективно функціонувати. Зокрема, вже обговорюють ініціативи щодо спрощення організації міжмуніципального транспортного сполучення безпосередньо між громадами.

Важливим питанням є баланс впливу між великими та меншими громадами. При формуванні Івано-Франківської агломерації принципово закладено рівність голосів у прийнятті рішень. Водночас враховуватимемо об’єктивні фактори – чисельність населення та бюджетні можливості громад – під час напрацювання алгоритму вирішення спільних проблем. Проте жодна громада не втратить права голосу, незалежно від її розміру. Навпаки, ключовою умовою успіху агломерації є активна участь у ній усіх громад, адже саме активність формує результативність спільної роботи.

Навіть за відсутності окремого закону про агломерації співробітництво громад уже сьогодні дозволяє напрацьовувати спільні підходи для подолання викликів. Це дає можливість створювати конкретні інструменти та реалізовувати проєкти, які безпосередньо покращують життя мешканців громад.

Ухвалення спеціального закону, безумовно, розширить можливості та переваги агломерації. Проте навіть у нинішніх умовах її формування не несе жодних загроз, а навпаки – створює міцну основу для розвитку».

Івано-Франківськ має реальний шанс стати ядром потужної агломерації, що об’єднає 15 громад в єдиний економічний простір. Війна змінила роль міст, і сьогодні саме міжмуніципальна співпраця відкриває нові можливості для розвитку регіону та країни загалом.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Юрій Стефанчук зазначив: «Світовий досвід переконливо свідчить: економічний розвиток концентрується навколо великих міст. Саме там акумулюються інвестиції, бізнес та нові ідеї. Сьогодні 600 найбільших міських економік формують понад 60 відсотків світового ВВП. В Україні ситуація була подібною, однак війна кардинально змінила роль міст і їхній внесок у розвиток країни.

Ми живемо в новій реальності, в якій Прикарпаття отримало унікальний шанс реалізувати власний потенціал. І цей ресурс важливий не лише для області, а й для всієї України. Хоча масштаби Івано-Франківська неможливо порівнювати з Києвом чи Дніпром, місто має цілком реальні перспективи для зростання. За останні роки до регіону переїхала значна кількість людей, сюди релокували бізнес, активно купують житло, зростає інтерес інвесторів. Усе це створює нові виклики, але водночас відкриває нові можливості для розвитку.

Ключове питання сьогодні – ким Івано-Франківськ і сусідні громади хочуть бути на карті України. Саме з відповіді на нього починається робота зі створення агломерації. Йдеться не про нову адміністративну одиницю, а про єдиний, ефективно працюючий економічний простір. 15 громад, які підписали меморандум про співпрацю, мають багато спільних проблем: транспортне сполучення, нестачу робочих місць, зношену інфраструктуру та інші системні виклики. Тому формування співробітництва в межах агломерації є водночас і вимушеним, і стратегічно необхідним кроком.

Наступним етапом стане формування Івано-Франківської агломерації відповідно до стандартів Ради Європи та з урахуванням кращих міжнародних практик міжмуніципального співробітництва. Відповідної домовленості досягнуто в межах проєкту Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України».

Заплановано підготовку «Паспорта агломерації», що передбачає аналіз чинних стратегічних документів, напрацювання спільних проєктів між громадами, збір ідей для співпраці, зокрема з використанням системи DREAM та реєстру договорів міжмуніципального співробітництва. Також буде підготовлено проєктні картки для пріоритетних ініціатив і план дій з управління агломерацією.

Важливим кроком стане дослідження маятникової міграції, яке покаже, скільки людей і з яких громад щодня приїжджають до Івано-Франківська на роботу, навчання чи за послугами. Це дозволить ухвалювати рішення на основі реальних даних і будувати систему управління агломерацією за європейськими підходами.

І головне – громади зможуть подавати заявки на участь у проєктах, які реалізовуватимуть на території всіх 15 громад як єдиного цілого. Саме підписаний меморандум відкриває для них цю можливість».

Для учасників агломерації з меншим населенням новий формат – це насамперед доступ до ресурсів і спільного планування. У громадах розраховують, що координація з обласним центром допоможе швидше вирішувати проблеми у сфері медицини, освіти, комунального господарства...

Голови визнають, що поодинці громадам складно конкурувати за інвестиції чи масштабні проєкти. Агломерація ж дає шанс виступати єдиним простором із майже пів мільйоном мешканців.

Тисменицький міський голова Тетяна Градюк підкреслила: «Створення агломерації – це можливість ставати сильнішими в різних сферах. Це новий рівень співпраці громад для добробуту мешканців. Зокрема, для Тисменицької громади це стане перевагою для участі в потужних міжнародних проєктах, щоб залучити додаткове фінансування для покращення інфраструктури, ремонту доріг, закладів охорони здоров’я тощо. А також жителі громади матимуть змогу отримати картку «Галка» для пільгового проїзду у комунальному транспорті. До того ж, громади, які увійшли до складу агломерації тісно пов’язані між собою. Для невеликих громад це поштовх для позитивних змін. Агломерації вже довели свою ефективність у всьому світі. Тож, переконана, маємо всі передумови для успішного розвитку».

Богородчанський селищний голова Ростислав Заремба зазначив, що сьогодні остаточно оцінювати вигоди від входження в агломерацію ще складно. Водночас, якщо говорити про очікування, з якими громада заходить у цей процес, то ключовим є створення спільного офісу проєктного менеджменту. Це дасть змогу, на думку самоврядця, на значно вищому професійному рівні опрацьовувати грантові заявки, готувати документи для участі в різноманітних програмах, зокрема транскордонних, і, відповідно, залучати додаткові кошти для розвитку громади. «Ці всі підходи мають бути відображені у стратегіях громад – учасниць агломерації, з подальшою інтеграцією в регіональні та державні стратегічні документи, – наголосив Р. Заремба. – Другий важливий аспект – це координація роботи у сфері залучення інвестицій. Ідеться про спільне бачення розміщення індустріальних парків у межах агломерації, щоби, з одного боку, уникнути надмірної конкуренції між громадами, а з іншого – зробити цей процес логічним і впорядкованим».

Також у Богородчанській громаді очікують, що формат агломерації дозволить реалізовувати спільні проєкти у сфері поводження з твердими побутовими відходами, їх утилізації, розвитку транспортної інфраструктури тощо.

«Що ж до ризиків і побоювань, – звернув увагу Р. Заремба, – то громади, розташовані поряд із великими містами, зокрема обласними центрами, завжди перебувають у зоні їхнього впливу, незалежно від того, чи входять вони до складу агломерації, чи ні. Обласні центри залишаються потужними магнітами, які притягують кваліфікованих фахівців і пропонують ширший спектр послуг, і з якими складно конкурувати. Однак, якщо поза межами агломерації ці процеси відбуваються хаотично, то в її межах маємо можливість спільно їх регулювати, координувати та впорядковувати».

Старобогородчанський сільський голова Володимир Петришин зазначив, що громада очікує від агломерації реального покращення для людей та розвитку без втрати самостійності: «Для сільської громади вступ до агломерації – це передусім очікування реальних змін у якості життя людей. Ідеться про кращу інфраструктуру, дороги, транспортне сполучення, доступ до медицини, освіти та адміністративних послуг.

Громада розраховує, що агломерація дасть поштовх економічному розвитку: створення робочих місць, підтримку місцевого бізнесу, залучення інвестицій і збільшення бюджетних надходжень. Водночас для нас принципово важливо зберегти самостійність громади, контроль над землею та право голосу в ухваленні спільних рішень. Ми бачимо агломерацію як партнерство, а не поглинання: розвиток без втрати ідентичності, співпрацю без диктату та спільну відповідальність за майбутнє територій і людей».

Отож, Івано-Франківськ разом із 14 громадами Прикарпаття фактично формує одну з трьох агломераційних моделей розвитку в Україні – поряд із Києвом і Львовом. Її створюють міські, селищні й сільські громади, що оточують обласний центр. Такий склад робить проєкт показовим: тут є можливість перевірити, чи може співпраця різних за масштабом і можливостями громад стати не політичним жестом, а реальним інструментом розвитку.

Очевидно, успіх агломерації залежатиме не від кількості підписів під меморандумом, а від готовності громад домовлятися заради спільного результату. Чи стане агломерація новою точкою зростання для Прикарпаття – покаже час. Наразі це, радше, тест на здатність місцевого самоврядування мислити ширше за власні межі.