Вступна кампанія добігла до завершення. Сотням тисяч абітурієнтів вдалося втілити в життя свою найзаповітнішу мрію – стати студентами вищих навчальних закладів. У приймальних комісіях прикарпатських закладів вищої освіти зауважують, що цьогорічний вступний марафон пройшов планово, без надмірного ажіотажу та форсмажорів.

Одним із важливих нововведень попередніх років, які мають безпосередній вплив на хід вступної кампанії, є перехід від паперової подачі документів на електронну. Тож довжелезні черги біля приймальних комісій вишів уже давно канули в Лету. І – слава Богу. Адже це не лише забирало чимало дорогоцінного часу, нервів і фінансів. Іноді, щоб подати заяви на вступ до обраних навчальних закладів, абітурієнтам разом зі своїми батьками доводилося мандрувати з одного міста в інше. Тож раніше подача документів на вступ певною мірою скидалася на мінітурне містами України. Сьогодні ж цей процес цілковито «перемістився» у віртуальний простір. І якщо на початках у роботі системи електронного вступу були певні, часом дуже серйозні, збої, то цього року таких проблем не спостерігалося.

– Цьогорічна вступна кампанія була традиційною, плановою, йшла за напрацьованою схемою, якихось надзвичайних та екстремальних особливостей не було,– наголошує відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) Ігор Сарапук. – Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) працювала в штатному режимі, фактично не було разючих перебоїв, за винятком профілактичних заходів, які абсолютно не впливали на якість роботи приймальної комісії зокрема і вступної кампанії загалом. Ажіотаж був, але він був віртуальним. Не було надмірного ажіотажу в перші дні прийому заяв, власне, чи не кожного дня надходила фактично однакова кількість заяв...

Відповідальний секретар приймальної комісії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Руслан Запухляк зауважує, що вже кілька років поспіль вступна кампанія триває злагоджено. Втім, усе ж не обійшлося без деяких змін.

«Цього року були дещо скорочені терміни вступної кампанії, творчі конкурси проходили швидше, ніж подача заяв, а також розширили перелік спеціальностей, на які потрібно складати вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови за технологією ЗНО для вступу на магістратуру. Це основні моменти, якими цьогорічна вступна кампанія може відрізнитися від попередньої, – наголошує відповідальний секретар. – Таких лихоманок, які були попередніми роками, не спостерігалося. Напевно, люди зрозуміли процедуру. Хоча, звичайно, траплялися дивні дзвінки від вступників та їхніх батьків, але загалом кампанія пройшла рівномірно, без сплесків. Електронні кабінети працювали без збоїв. Ходом вступної кампанії задоволені».

Стати студентами трьох найбільших вищих навчальних закладів Прикарпаття –національних університетів – ім. В. Стефаника, технічного нафти і газу та медичного прагнуть вступники з найрізноманітніших куточків України. Наприклад, здобувати медичний фах саме в Івано-Франківську хочуть абітурієнти не лише з Івано-Франківської, а й з Одеської, Херсонської, Миколаївської, Житомирської, Черкаської, Чернігівської та інших областей.

«У нас географія традиційна – це вся Україна, фактично немає такої області, яка не була б представлена в нашому університеті, – зауважує І. Сарапук. – Втім, усе ж таки 40-50% наших вступників – це жителі Прикарпаття».

Університети-лідери

Цього року, як і торік, для вступу на бюджетну форму освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра кожен абітурієнт міг подати максимум 7 заяв на 4 спеціальності. Кількість заяв за контрактом не мала жодних обмежень. За даними інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA», 2019-го до навчальних закладів надійшло понад 1,5 мільйона заяв від вступників, у тому числі 922 тисячі подали абітурієнти на навчання для здобуття кваліфікаційних рівнів бакалавра та медичного магістра на базі повної загальної середньої освіти за всіма формами навчання.

Трійка університетів-лідерів за кількістю поданих заяв на основі повної загальної середньої освіти є незмінною. Як і торік, найбільшою популярністю серед абітурієнтів користуються Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Львівський національний університет ім. І. Франка та Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського. У рейтингу найпопулярніших – виші Києва, Львова, Харкова та Дніпра. Прикарпатські заклади вищої освіти увійшли в «Топ-100 навчальних закладів за кількістю поданих заяв». Зокрема, до ПНУ ім. В. Стефаника надійшло понад 14 тисяч заяв від абітурієнтів, що дозволило йому зайняти 14 сходинку в рейтингу. ІФНТУНГ посів 46 місце (4 821 заява), Івано-Франківський національний медичний університет – 63 (4 110).

Р. Запухляк наголошує, що в Прикарпатському університеті збереглася та сама тенденція подання заяв, що й попередніми роками, а втім, рейтингова позиція закладу – поліпшилася. Відповідальний секретар переконаний, що на популярність того чи іншого університету серед вступників насамперед впливають рейтинг вищого навчального закладу, його діяльність та прозорість процесів.

Фаворити й лузери серед спеціальностей

«Філологія», «право», «менеджмент», «комп’ютерні науки», «середня освіта», «журналістика», «економіка», «інженерія програмного забезпечення», «психологія», «медицина» – це цьогорічні спеціальності-фаворити. Р. Запухляк зауважує, що і цього року найпопулярнішими були спеціальності гуманітарного блоку, зокрема на перших позиціях – «право» й «англійська філологія». Дещо пасуть задніх спеціальності природничо-математичного циклу. На думку пана Руслана, щоб вирішити цю проблему, насамперед потрібно змінити державний підхід до викладання предметів цього циклу в школах. А за словами І. Сарапука, на популярність тих чи інших предметів безпосередньо впливає кількість державних місць. Механізм простий: чим більше місць державного замовлення на тій чи іншій спеціальності, тим більше охочих здобувати саме її.

«У нас усі спеціальності популярні. Проте останніми роками рівень популярності визначається кількістю державних місць. Саме вони притягують до себе вступників, таке явище спостерігається не лише в нашому, а й у всіх медичних університетах, – роз’яснює відповідальний секретар. – Якщо на «медицині» цього року 270 державних місць, то на цю спеціальність надійшло і найбільше електронних заяв, близько півтори тисячі, а якщо на «стоматології» – 10, «педіатрії» – 24, «фармації» – жодного, то і заяв було менше. Набуває популярності порівняно нова спеціальність – «фізична терапія, ерготерапія». Набір на неї проводимо вже третій рік поспіль. Першого року прийняли 31 вступника, торік – 82, цього року плануємо зарахувати близько 100. Абітурієнти досить активно цікавляться цією спеціальністю».

Фіксовані прохідні бали та інші особливості

Торік профільне міністерство підготувало «сюрприз» тим абітурієнтам, котрі хотіли поєднати своє професійне майбутнє з фахом лікаря та навчатися за спеціальністю «медицина», «педіатрія», «стоматологія», і встановило мінімальний прохідний бал ЗНО з другого і третього конкурсного предметів. Щоб навчатися за цими спеціальностями, вступникам треба було набрати з тих дисциплін не менше 150 балів. Під час цьогорічної вступної кампанії дещо розширили перелік спеціальностей з фіксованим прохідним балом. Щоб подати заяву на «право», «публічне управління та адміністрування», «міжнародні відносини», «міжнародні економічні відносини», «міжнародне право», «фармацію, промислову фармацію», конкурсний бал абітурієнта мав становити не менше 130.

– Не раз стикалися з такою ситуацією, коли вступник на ЗНО з математики набрав 149 балів, а з інших предметів – значно вищі бали, наприклад, з української мови і літератури – 180, з біології – навіть 190. Їхній конкурсний бал був у межах 180, а на бюджет вони вже не могли претендувати. Тобто тут треба підходити не конкретно до кожного предмета, а мабуть, доцільніше враховувати конкурсний бал, – коментує І. Сарапук.

За словами пана Ігоря, ще однією з особливостей цьогорічної вступної кампанії було те, що під час вступу на місця державного замовлення абітурієнт мав скласти ЗНО з фізики або математики – на вибір. Торік обов’язковими предметами для вступників-медиків були українська мова та література, біологія, а також хімія або математика на вибір.

«Звичайно, що це внесло певні корективи в подачу електронних заяв і відповідно в сам процес вступної кампанії, – наголосив відповідальний секретар ІФНМУ. – Здебільшого вступники відсунули фізику на другий план, а зосередилися на математиці, тому що до переліку предметів, які є обов’язковими, щоб отримати повну загальну середню освіту, входить історія України або математика на вибір. Мабуть, усе-таки знання з хімії для майбутніх лікарів доцільніше. Ніхто не заперечує необхідності знань фізики чи математики, але переконаний, що під час вступу на спеціальності охорони здоров’я абітурієнти все-таки мають складати хімію, а не фізику».

Втім, варто зазначити, що це правило діяло лише для тих вступників, котрі претендували на бюджетну форму навчання.

«Ми використали одну з можливостей умов прийому до ВНЗ 2019 року і як альтернативу зберегли варіант з хімією як третього конкурсного предмета. Але такий вступ був можливий тільки на місця фізичних та юридичних осіб. Цим варіантом скористалося досить багато вступників. Як не дивно, але склалася ситуація, що чимало таких абітурієнтів за своїм конкурсним балом могло претендувати на місця державного замовлення», – наголосив І. Сарапук.

Куди найскладніше вступити?

Міністерство освіти і науки оприлюднило перелік спеціальностей з найвищим прохідним балом. Цього року найскладніше було вступити на «міжнародне право» (194,25), «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (194,004), «міжнародні економічні відносини» (190,84), «стоматологію» (189,176), «політологію» (189,125), «журналістику» (188,75), «медичну психологію» (186,9), «культурологію» (185,691), «історію та археологію» (185,05), «публічне управління та адміністрування» (183,804).

Спеціальність «середня освіта» цього року, на жаль, не відзначилася високими прохідними балами. Щоб отримати можливість опановувати фах учителя математики, треба було набрати на ЗНО лише 110,694, хімії – 111,49, інформатики – 113,716, фізики – 116,688, трудового навчання та технологій – 110,282 бала, образотворчого мистецтва – 117,624, музичного мистецтва – 115,544. Трішки вищі вимоги до майбутніх педагогів були на таких спеціалізаціях: «фізична культура» (135,98), «українська мова і література» (138,21), «історія» (133,518), «біологія та здоров’я людини» (129,53), «географія» (131,1). Також хочеться, щоб на спеціальностях «дошкільна освіта» та «початкова освіта» прохідні бали були вищими, ніж 143 та 135 відповідно, адже на цих фахівців покладено виняткову місію – виховувати і навчати дітей.

У ІФНМУ традиційно найскладніше було вступити на «стоматологію». Прохідний бал на цю спеціальність цього року був 191. Тут лише 10 місць держзамовлення та 544 заяви від вступників, тож на одне місце претендувало одразу 50 осіб, тоді як на «медицину» – п’ятеро.

«Цього року конкурсний бал на спеціальність «медицина» значно знизився – до 153. Такого порівняно низького бала фактично не було ніколи. Він завжди тримався в межах 175-ти. Знову ж таки цілком логічно і зрозуміло: якби у вступників був вибір не між фізикою та математикою, а хімією та математикою, конкурсний бал був би значно вищим. В цій ситуації одні вступники виграли, але найкращі – програли», – підкреслив І. Сарапук.