Михайлові Іваночку, депутатові облради сьомого і восьмого демократичних скликань, на попередній, 30-й, її сесії було вручено медаль Івано-Франківської обласної ради «Лицар бойового чину». Нею відзначено бездоганне виконання військового обов’язку паном Михайлом, який пішов на фронт воювати з російськими загарбниками, його особистий внесок у забезпечення національної безпеки та оборони. Обранець нині перебуває вдома, на ротації, яку довелося продовжити через лікування, але незабаром знову вирушить на підмогу своїм бойовим побратимам. Певна річ, він взяв участь у роботі 31-ї сесії облради і не просто голосував за ухвалення чи неухвалення самоврядним органом рішень з питань порядку денного сесії, а й виступив із заявою, на яку його «уповноважили» виборці із Ланчинської селищної територіальної громади:

– До мене звертаються сотні людей з приводу, я так сказав би, ганебного у цей воєнний час факту – закриття в нашому селищі відділення «Укрпошти». Позаторік таке відділення закрили в Середньому Майдані, торік – у Добротові. Схоже на те, що хтось цілеспрямовано руйнує підвалини громади. Втім, як мені видається, їх почали руйнувати ще до створення нашої ТГ. Тоді з перспективного плану формування громад «вирвали» села Саджавку і Красне, а до створюваної територіальної громади, крім Ланчина, доєднали три депресивні населені пункти. У громаді загалом понад 12 тисяч населення, у самому Ланчині – більш як 8 тисяч жителів, із них понад 3 тисячі пенсіонерів. Те, що «Укрпошта» хоче припинити функціонування свого відділення і в адміністративному центрі громади, я вважаю відомчою сваволею. Як так можна вчинити? Адже людям тут видають пенсії, приймають у них комунальні платежі. Та й у законі про мобілізацію чітко записано, що повістки військовозобов'язаним надсилають через «Укрпошту». До того ж у сусідніх із Ланчином селах, утроє менших за чисельністю населення, такі відділення залишили. Тому прошу обласну військову адміністрацію зупинити руйнування підвалин Ланчинської ТГ – звернутися до керівництва «Укрпошти», щоб воно навело лад у цій незрозумілій ситуації...

До речі, обласну державну адміністрацію, яку нині називають водночас обласною військовою адміністрацією, не раз згадував упродовж сесії, і не завжди в позитивному контексті, очільник обласної ради Олександр Сич, який головував на ній. Зокрема перед затвердженням порядку денного сесійного засідання він поінформував депутатів, що передбачалося відповідно до плану роботи облради ще на перший квартал 2024 р. розглянути звіт голови ОДА Світлани Онищук щодо здійснення повноважень, делегованих обласною радою облдержадміністрації. Однак від виконавчої влади області відповідний проєкт рішення до облради так і не надійшов.

Серед розглянутих депутатами 33 питань порядку денного сесії найрезонанснішим для наших краян, безперечно, було те, яке внесла на початку сесії до її порядку денного голова постійної комісії облради з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства Ліліана Гораль, – про затвердження регіональної Програми розвитку та утримання мостів на автомобільних дорогах загального користування та місцевого значення Івано-Франківської області на 2024–2028 роки. Доповідав в. о. директора департаменту розвитку громад та територій, дорожньої сфери, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА Роман Дунич. Перед тим проєкт рішення з цього питання розглянули на спільному засіданні згадана та бюджетна комісії облради. Оскільки на нинішній рік не було передбачено ремонтів та утримання доріг як загального користування, так і місцевого значення в області, а заразом і мостів за гроші відповідного державного фонду, то депутати сподівалися на можливість полагодити такі аварійні споруди саме завдяки ухваленню цілісної регіональної програми на п’ять років, розраховуючи на виділення області коштів із Держбюджету за умови співфінансування цих робіт з обласного бюджету.

Проте під час розгляду цього вельми проблемного для Івано-Франківщини питання з’ясувалося, що до тексту програми не додано перелік аварійних мостів на прикарпатських річках, який членам двох депутатських комісій пообіцяв надати Р. Дунич, однак не підготував його. Сам він пояснив це тим, що формування такого переліку вимагає великих зусиль, пов’язаних зі збором необхідної інформації. Але ж хіба в Кабміні сприймуть серйозно «порожню» регіональну цільову програму без переліку першочергових для ремонту мостів? Та й як самим обранцям голосувати за програму без додатку – списку таких споруд у неналежному стані, яких на прикарпатських річках на сьогодні налічується 276, за словами того ж керівника структурного підрозділу ОДА? Ці риторичні запитання прозвучали у виступах депутатів Олега Понайди, Олександра Левицького, Тараса Виноградника, який резонно зауважив: «Погоджувати щоразу з депутатськими комісіями ремонт чергового моста, як запропонував Роман Дунич, – це незрозумілий підхід до розв’язання важливого питання». В обговоренні його взяв участь і голова обласної ради Олександр Сич:

– Мати цільову програму ремонту мостів на автодорогах Прикарпаття – це вкрай актуально й доцільно, про що я вів розмови з відповідальними людьми десь приблизно останні пів року. Мені телефонували з цього приводу депутати з Верховної Ради. Облрада заздалегідь, ще десь місяць тому, надіслала в облдержадміністрацію листа з проханням вчасно надати нам проєкт рішення з питання, запланованого до розгляду на сесії, дату якої ми вказали. Та лише за день до сесії отримали листа: «Просимо розглянути програму…». Таке затягування з підготовкою проєкту рішення щодо дуже важливої для області цільової програми – це щоб зірвати ухвалення її на сесії?.. Я такий стан речей означив би як хаос у системі органів державної виконавчої влади. Якби проєкт рішення нам подали у належний термін і на засіданні постійних комісій облради його розглянули тиждень тому, то вони ще могли б зобов’язати профільний структурний підрозділ ОДА підготувати за цей час перелік першочергових для ремонту мостів в області. Цілком можливо, що на цю мету сьогодні є гроші у Держбюджеті, але ж вони не чекатимуть на нас. Я розцінюю таку нерозторопність департаменту ОДА як шкідництво інтересам нашої області. Бо депутати не можуть голосувати за те, чого немає в документі. Якщо ж проголосуємо за програму у сподіванні на те, що департамент дещо пізніше доповнить її додатком – переліком тих мостів в області, які потребують невідкладного ремонту, то це фактично буде фальсифікація документа…

Так і сталося – забракло голосів обранців для ухвалення рішення з обговореного питання. Втім, О. Сич висловив упевненість, що проєкт справді дуже потрібної для Івано-Франківщини програми ремонту мостів на автодорогах подадуть з ОДА у повному обсязі і вже вчасно для розгляду на наступній сесії облради й за нього проголосує депутатський корпус.

Чи не на кожній сесії обранці розглядають численні майнові та земельні питання, і за більшість із них голосують без обговорення. Але цього разу одне із таких питань, з якого доповідав начальник відділу з питань земельних відносин і природних ресурсів виконавчого апарату обласної ради Юрій Рошко, викликало зацікавлений обмін думками. Бо обранці повели мову про початок реформування агролісів області – передував цьому розгляд на попередній сесії обласної ради порядку передачі земель лісогосподарського призначення спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в комунальну власність територіальних громад в особі сільських, селищних, міських рад. Тоді затвердили механізм такої передачі земель Лісового фонду в комунальну власність, перелік необхідних для цього документів, а тепер об’єктом обговорення депутатами стала передача земельних ділянок загальною площею 912,26 га, розташованих у селах Камінне й Тисменичани Івано-Франківської МТГ, у комунальну власність цієї міської ради. Депутат Роман Ткач охарактеризував це як «прецедент для облради і для нашої області». У нього виник сумнів, чи зможе міська рада забезпечити належну охорону та догляд лісів на такій великій площі: а якщо використовуватиме їх гірше, ніж спеціалізований комунальний агролісгосп? Олександр Сич переадресував це запитання депутатові облради – заступникові Івано-Франківського міського голови Миколі Вітенку, той поінформував:

– Ми провели перемовини з Надвірнянським агролісгоспом. Ті території з лісами, про передачу яких міській раді ми просимо, обслуговують два лісники. Мали з ними співбесіди, ми готові працевлаштувати їх на нашому комунальному підприємстві, штатний розпис якого вже затвердили на засіданні міськвиконкому. В ньому передбачено ще посади спеціаліста з лісівництва, котрий має відповідний сертифікат, та бухгалтера. Отож наразі потрібні додатково для роботи у новій для нас лісогосподарській сфері лише чотири людини.

– Але зміст запитання вашого колеги-депутата, – звернувся до М. Вітенка О. Сич, – полягає не просто в тому, що лісники мають охороняти ліси, які міська рада хоче перебрати у свою власність. Слід забезпечити й належну пожежну їх охорону, прочищувати шляхом санітарних рубок, створювати нові насадження. Це насправді чималий додатковий фінансовий тягар для громади, яка лише за умови належного господарювання в тих лісах матиме з них якийсь зиск. Та щоб його мати, треба спершу вкласти чималі гроші в нову для вас справу.

– Ми прикидали, якою має бути ця сума коштів, але насправді розрахувати її неможливо. Зрештою, це фактично не товарні ліси. Нам йдеться про рекреаційний напрям їх використання. Та, можливо, буде і якийсь прибутковий напрям – громада готова вкладати кошти в такі проєкти. Ми зацікавлені в раціональному використанні й збереженні лісів, які візьмемо у комунальну власність міської ради і нинішній стан яких, скажу так, не дуже добрий. Тож ми хочемо поліпшити його – передовсім з метою створення тут рекреаційних зон для жителів громади, – почули колеги-депутати від М. Вітенка.

– А ми зі свого боку, – наголосив О. Сич, – зацікавлені в тому, щоб наш експеримент із реформуванням агролісів області був успішним. Бо я переконаний: чим ближче ліс до реального господаря, тим краще він у ньому господарюватиме. Обласна рада не може вгледіти за всіма агролісами на території краю, а у конкретних територіальних громад, до яких вони прилягають, мав би бути безпосередній інтерес до забезпечення належної їх охорони, до якнайефективнішого використання тих земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Слова попросив депутат Тарас Виноградник:

– Дехто вбачає у факті передачі земельних ділянок з агролісами в комунальну власність Івано-Франківської ТГ політичну підтримку цієї громади керівництвом облради. Та я вважаю такі розмови інсинуацією. Ми підтримаємо й інші громади області, які звертатимуться в обласну раду з обґрунтованими проханнями надати їм можливість самим ґаздувати у лісах на прилеглих до них територіях.

Отож депутатський корпус обласної ради проголосував за передачу перших 15 земельних ділянок з агролісами в комунальну власність Івано-Франківської МТГ.

Варто також зазначити, що під час розгляду питання про внесення змін до Програми підтримки місцевих органів виконавчої влади на 2024 р. в обранців виникло запитання до директорки департаменту фінансів ОДА Наталії Кучми стосовно того, наскільки обґрунтованим є збільшення в цьому документі асигнувань з обласного бюджету власне на діяльність самої облдержадміністрації більш як удвоє – з 15 до 35 млн грн. Зокрема попросила доповідачку «розшифрувати» відповідний пункт проєкту рішення з того питання депутатка Галина Карп. Н. Кучма пояснила, що цю додаткову суму коштів у розмірі 20 млн грн буде спрямовано на підвищення окладів працівникам ОДА, а також передбачено 5 млн грн на придбання «предметів і матеріалів». Депутат Олександр Левицький поцікавився у керівниці департаменту фінансів:

– Чи плануєте ви надавати фінансову підтримку лише органам виконавчої влади? А як з районними радами, які є органами місцевого самоврядування й нині фактично перебувають у такій ситуації з фінансуванням, що не зумовлена ні їхніми діями, ні бездіяльністю, а спричинена лише недосконалим законодавством?

– Із Програми підтримки місцевих органів виконавчої влади на 2024 рік, – сказала Н. Кучма, – ми виключили районні держадміністрації. Буде дотація лише для ОВА, оскільки обласна рада делегує їй деякі повноваження. Що ж до районних рад, то проведеним моніторингом встановлено: на зарплату їх працівникам вистачає тих коштів, що закладені у відповідній субвенції із Держбюджету і надходять районним радам протягом року.

Голова обласної ради Олександр Сич так прокоментував проблему, яку «засвітили» на сесії обранці:

– Держава не може утримати систему органів місцевої виконавчої влади, вважаючи їх існування недоцільним, але водночас надані їм повноваження не хоче повертати органам місцевого самоврядування. Це стосується особливо обласних рад, яким не бажають надати повноваження, здійснювані облдержадміністраціями, попри те, що не можуть їх утримати…

На початку сесії обласної ради її голова Олександр Сич попросив представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області Євгенію Мнишенко виступити з інформацією про роботу цієї інституції як на загальнодержавному рівні, так і в регіональному аспекті. Пані Євгенія вельми оперативно ознайомила обранців з основними моментами щорічної доповіді Уповноваженого з прав людини (Омбудсмана) «Про стан додержання та захисту прав і свобод людини, громадянина в Україні у 2023 році», якою Дмитро Лубінець якраз попереднього дня перед сесією облради прозвітував у парламенті про діяльність очолюваного ним офісу і яку народні депутати затвердили більшістю голосів. Певна річ, Є. Мнишенко у виступі зробила акцент на таких порушеннях прав і свобод людини, які є системними, та на рекомендаціях щодо усунення порушень зі щорічної доповіді, які було внесено до проєкту постанови ВР як обов’язкові до виконання.

Упродовж минулого року, поінформувала Є. Мнишенко, до Офісу Омбудсмана надійшло звернень громадян у два з лишком рази більше, ніж у 2022-му, – 95 796. З одного боку, в різкому зростанні надходження їх можна вбачати позитивну динаміку, а з другого – така велика кількість осіб, які звернулися до Омбудсмана, свідчить про незадовільну ситуацію з дотриманням прав і свобод людини загалом у державі. Івано-Франківщина серед регіонів посіла 14-те місце за кількістю отриманих торік регіональним представництвом Уповноваженого з прав людини й опрацьованих звернень громадян – 2 553. «Хтось скаже, що нам звернень надійшло мало, а я скажу, що багато, бо за кожним – порушення прав людини або ж свідчення того, що вона не змогла реалізувати свої права в тій чи іншій сфері, – зазначила Є. Мнишенко. – Торік до нас зверталися здебільшого члени сімей військовослужбовців, а ще – вимушені (через війну) переселенці, люди з інвалідністю, адвокати, які діють в інтересах інших осіб. Якісь права людей ми поновлюємо, частину звернень надсилаємо знову тим органам, яким вони були першочергово спрямовані, деяким громадянам надаємо роз’яснення стосовно питань, що їх турбують. А за показником проведених моніторингових візитів і перевірок – 226 – наше регіональне представництво посіло високе четверте місце в Україні».

У щорічній доповіді Уповноваженого ВР з прав людини є і розділ під промовистим заголовком «Коли беззбройні стають мішенями», статистичні дані до якого було зібрано шляхом отримання інформації од відповідних служб та організацій, від самих постраждалих унаслідок російської агресії в Україні цивільних осіб та від їхніх родичів, свідків злочинів російських загарбників. Є. Мнишенко навела таку страхітливу статистику зі щорічної доповіді Омбудсмана. Всього на 31.12.2023 р. постраждало від бойових дій військ рф 29 330 цивільних осіб, загинула 10 191 особа, з них 573 – діти. 17 140 осіб зникли безвісти, 4,9 млн громадян України стали внутрішньо переміщеними особами, понад 6 мільйонів через війну покинули нашу державу. З вимушеними переселенцями, які переїхали на Івано-Франківщину, в регіональному представництві теж щодня працюють, фіксують порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Певна річ, і до сфери національної безпеки та оборони має стосунок діяльність Офісу Омбудсмана. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець разом з іншими членами Координаційного штабу докладає зусиль для повернення з полону українських воїнів. Як і для повернення на рідну землю цивільних заручників, дітей, вивезених ворогом із нашої держави. Про це, як відомо, йдеться в 4-му пункті «Формули миру» Президента України В. Зеленського, виконання якого покладено на Омбудсмана. За минулий рік в Україну повернули 991 військовослужбовця – їх кількість могла бути й більшою, якби обмін полоненими не загальмувала російська сторона.

«Власне, у щорічній доповіді Омбудсмана, – сказала Є. Мнишенко, – йдеться і про порушення агресором національних прав українців, про те близьке й дороге нам, що намагається знищити російський агресор, – українську культурну й духовну спадщину, об'єкти, що визначають нашу національну ідентичність. Ворог зруйнував або пошкодив близько тисячі об’єктів культурної інфраструктури, пошкодив 495 релігійних споруд. Окрім етноциду на окупованих територіях, загарбники вчиняють щодо українців і екоцид, яким стали наслідки підриву греблі Каховської ГЕС. А тепер кремль у підручних медіях та з допомогою підкуплених журналістів західних періодичних видань нагнітає тему ядерного шантажу України».

Стосовно ж до поданих наприкінці щорічної доповіді Омбудсмана рекомендацій у сфері прав і свобод людини кожній з областей, то Івано-Франківській ОВА, за словами Є. Мнишенко, їх адресовано лише три. Зокрема органи соціальної опіки та піклування повинні перевірити виконання опікунами своїх обов’язків щодо недієздатних осіб – у нашій області, на жаль, стан опікунства залишає бажати кращого. Також належить виконати вимоги наказу МОЗ від 19.10.2018 р. щодо утворення при багатопрофільних обласних лікарнях і дитячих лікарнях відділень для надання стаціонарної допомоги за спеціальністю «психіатрія», відкриття профільних дитячих психіатричних лікарень; забезпечити відповідним обладнанням з метою підвищення доступності для внутрішньо переміщених осіб заклади призначеної для них інфраструктури.

На самому початку сесійного засідання було пошановано декількох наших краян, нагороджених обласними відзнаками. Зокрема медаллю «Доблесть Прикарпаття» відповідно до розпорядження голів обласної ради та ОДА нагороджений (посмертно) Приймак Роман Іванович, заступник директора з виробництва приватного підприємства «Агрофірма «Вільхівці». Так відзначено його жертовність у волонтерській діяльності, наданні вагомої допомоги Силам оборони України для відсічі збройній агресії рф. Нагороду отримав батько Романа – депутат обласної ради Іван Приймак. Медаллю обласної ради «Лицар бойового чину» відповідно до розпорядження голови облради за самовідданість, особистий внесок у виконання завдань із забезпечення оборони держави нагороджений Іван Грига, лікар хірург-ортопед-травматолог комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» Івано-Франківської міської ради. За вагомий внесок у розвиток медицини Прикарпаття, багатолітню сумлінну працю в галузі охорони здоров’я та з нагоди 50-річчя від дня народження цінним подарунком голови облради нагороджено Остапа Грищука, генерального директора КНП «Обласна клінічна лікарня» Івано-Франківської обласної ради. Серед тих, кому того дня голова обласної ради Олександр Сич разом зі своїм першим заступником Василем Гладієм та заступником Миколою Палійчуком вручили нагороди, були і працівники медій. Відзначено відповідно до розпорядження голів облради та ОДА за вагомий внесок у розвиток інформаційного простору області, оперативне та об’єктивне висвітлення соціально-економічного і політичного життя Івано-Франківщини та високий професіоналізм медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» Івана Гладиша, головного редактора, та Олександра Скибу, заступника генерального директора з технічних питань та розвитку мережі ОТБ «Галичина».

Також прозвучали привітання на адресу тих рад, команди яких показали найкращі результати у проведеній 18 травня і приуроченій до Дня Героїв третій благодійній спортивно-патріотичній акції «Місцеве самоврядування Прикарпаття – Збройним силам України». До цієї акції долучилися загалом 22 сільські, селищні, міські ради територіальних громад, обласна та чотири районні ради, тобто їхні депутати взяли участь і в зборі коштів для потреб ЗСУ, і в змаганнях. Пропагували фізкультуру та здоровий спосіб життя особистим прикладом і керівники багатьох самоврядних органів.

Це, зокрема, голова Івано-Франківської районної ради Василь Попович, міські голови: Бурштина – Василь Андрієшин, Галича – Олег Кантор, Долини – Іван Дирів, Калуша – Андрій Найда, Рогатина – Сергій Насалик, Тлумача – Ігор Петрук, Косова – Юрій Плосконос, Яремча – Андрій Мироняк, селищні голови: Богородчанський – Ростислав Заремба, Лисецький – Анатолій Лущак, Делятинський – Богдан Клим’юк, сільські голови: Рожнівський – Сергій Радиш, Ямницький – Роман Крутий, Пасічнянський – Андрій Гунда та й сам голова обласної ради Олександр Сич.

Було вручено призи за здобуті спортсменами – депутатами їхніх рад перше, друге й третє місця в загальнокомандному заліку відповідно вже згаданим Богданові Клим’юку (делятинці за підсумками виступів у різних видах спорту на цих змаганнях записали в свій актив 395 очок – на 14 більше від команди обласної ради), Олександрові Сичу та Христині Сороці, секретареві Рогатинської міської ради, команда якої здобула 340 очок.

Під час благодійної акції депутати прикарпатських рад різних рівнів зібрали 312 тис. грн – цими грошима не з бюджету, а з власних коштів підтримали 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс», 102-гу окрему бригаду територіальної оборони ім. полковника Дмитра Вітовського та навчальний центр Івано-Франківського обласного ТЦК та СП. А якщо до цього додати придбані й передані військовим частинам три автомобілі, три квадрокоптери, вісім дронів, а також комп’ютерне обладнання, автозапчастини, пальне, будівельні матеріали, медикаменти, військове спорядження, то надано допомогу українським захисникам на суму близько 1,8 млн грн.