Центральна виборча комісія оголосила з 5 вересня початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня. Обиратимуть депутатів місцевих рад – сільських, селищних, міських, районних, обласних, а також голів територіальних громад.
Доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології ПНУ ім. В. Стефаника Василь КЛИМОНЧУК вважає особливістю місцевих виборів те, що обиратимуть місцеве самоврядування за новими правилами, які прописано у новому Виборчому кодексі та в умовах реформи адміністративно-територіального поділу України: «Саме такі нововведення створюють певні особливості та напругу напередодні виборів. Новий адміністративно-територіальний поділ зменшив кількість районів в Україні приблизно вчетверо. В усій Україні буде обрано лише 119 районних рад. У зв’язку з цим кількість місцевих депутатів загалом різко зменшиться. Також мають бути обрані депутати 22 обласних рад (усіх, за винятком Донецької та Луганської), 381 міської ради, 10 рад у районах Києва, понад тисячі селищних рад, а також голови територіальних громад».
За словами політолога, ще однією особливістю виборчої кампанії стане те, що за новим Виборчим кодексом одна й та сама людина зможе балотуватися одночасно до рад двох рівнів: наприклад, до сільської та обласної. Також дозволено балотуватися у депутати кандидатам на голів громад, але тільки у громадах, що налічують до 75 тисяч виборців.
Як ми повідомляли, відповідно до нового виборчого законодавства зростає роль партій у виборчому процесі. «Тепер у громадах, де понад 10 тисяч виборців, на місцевих виборах змагатимуться партії, а не окремі позапартійні кандидати-самовисуванці. Проголосувати потрібно буде одночасно і за партію, і за «свого» конкретного кандидата у ній. Так само тільки від партій балотуватимуться кандидати на виборах до районних, обласних та районних у місті Києві рад. Самовисування збережено тільки у містах і селищах з кількістю виборців до 10 тисяч. Там залишається мажоритарна система. Але округи будуть багатомандатними, тобто в кожному обиратимуть від 2 до 4 депутатів. Там, де виборців понад 10 тисяч, районні, обласні, районні у містах ради, а також сільські, селищні та міські ради обиратимуть за пропорційною системою з відкритими списками. Мінімально необхідний прохідний бар’єр для партій становить п’ять відсотків. Для отримання одного депутатського мандата у раді кандидату необхідно набрати 25 відсотків від так званої виборчої квоти – кількості голосів виборців», – звернув увагу В. Климончук.
Політолог наголосив на ще одному нововведенні, яке передбачає гендерну квоту. У громадах, де йтиме боротьба між партійними списками, поряд із назвою партії у бюлетені буде зазначено прізвища від 5 до 12 кандидатів, де 40 відсотків мають становити представники іншої статі. Також із партизацією місцевих виборів пов’язана ще одна важлива новація – партія, яка висуватиме кандидата, зможе відкликати його у разі дій усупереч партійній лінії. Це так званий імперативний мандат, який уже діє та застосовувався у Верховній Раді.
Також В. Климончук звернув увагу, що відповідно до нового Виборчого кодексу існує система обрання у два тури голів громад, в яких живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів кандидат не набрав 50 відсотків +1 голос, призначається другий тур. Там, де виборців менше, голову обирають простою більшістю.
Цікавими й одночасно складними будуть бюлетені для виборців. Як правило, їх буде чотири. По одному для голосування за голову (села чи міста), за депутата сільської, районної та обласної ради відповідно. Виборці Дніпра, Житомира, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по п’ять бюлетенів. Адже їм треба обрати, крім згаданих чотирьох, ще й депутатів районних у місті рад.
Звісно, це ще не повний аналіз нового Виборчого кодексу, але навіть така його частинка свідчить про дуже непростий виборчий процес, який очікує українське суспільство. Проведення виборів передбачає цілковите перезавантаження органів місцевого самоврядування, від якого залежатиме майбутній розвиток держави загалом. Тільки якісний склад депутатського корпусу всіх рівнів, голів територіальних громад зможе забезпечити економічне, суспільно-політичне зростання своїх територій та вистояти перед новими викликами в період реформ.
