Яремчанський міський суд Івано-Франківської області 20 жовтня затвердив угоду про визнання винуватості з жителем Поляниці, який створив і адмініструвати Viber-групи з інформацією про місця роботи ТЦК. Його визнали винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (ч. 1 ст. 114-1 КК). Суд призначив п’ять років позбавлення волі, але звільнив від відбування покарання з випробуванням на два роки.

Що робив обвинувачений

За матеріалами справи, у лютому та березні 2025 року чоловік за допомогою смартфона Samsung Galaxy A13 створив у Viber дві групи. Вони були відкритими, а користувачі самі надсилали туди тексти, фото, аудіо й відео з повідомленнями про те, де і коли працівники ТЦК проводять мобілізаційні заходи. За версією слідства, це робилося, щоб допомогти тим, хто хоче уникнути призову.

Чоловік керував групами як адміністратор, наповнював їх інформацією й залучав учасників. Щоб приховати свою причетність, він закрив у налаштуваннях групи власні контактні дані. У суді це розцінили як доказ того, що він усвідомлював протиправність своїх дій.

Скільки повідомлень і де

З 18 березня 2025 року по 28 травня 2026 року в групах з’явилося 17 повідомлень про конкретні місця роботи військових. Йшлося про Надвірну, Яремче, Делятин, Заріччя, Добротів, Яблуницю та Поляницю. Серед згаданих орієнтирів — район об’їзної дороги в Надвірній, пост біля заправки в Яремчі, перехрестя в Делятині, а також оглядове колесо в Поляниці. Остання фіксація датована 28 травня 2026 року.

У суді зазначили, що така діяльність дала змогу людям, які ухиляються від військового обліку, уникати зустрічі з ТЦК. Це ускладнювало встановлення мобілізаційного ресурсу, призов і комплектування війська. Ознак державної зради та корисливої мети в діях чоловіка не знайшли.

Угода зі слідством

28 вересня 2026 року, у день внесення справи до ЄРДР, чоловік уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури. Він повністю визнав провину й заявив про щире каяття. Також зобов’язався сприяти розслідуванню.

Суд перевірив, що угода добровільна, не порушує чиїхось прав і не суперечить закону та інтересам суспільства. Підстав для відмови в її затвердженні не знайшли. Цивільного позову немає, матеріальної шкоди не завдано.

Чому покарання умовне

Злочин за ч. 1 ст. 114-1 КК належить до тяжких. Суд визнав пом’якшуючими обставинами щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. За даними суду, чоловік дав детальні показання про те, як працюють групи, і повідомив обставини, які слідству не були відомі. Він також припинив адміністрування груп і пообіцяв більше не вчиняти подібного. Обтяжуючих обставин суд не встановив.

Серед інших чинників суд назвав відсутність судимостей, позитивну характеристику, те, що чоловік не перебуває на обліку в нарколога чи психіатра, та благодійний внесок. Він добровільно перерахував на потреби ЗСУ 100 тисяч гривень.

Рішення суду

• Покарання: 5 років позбавлення волі.
• Звільнення від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк — 2 роки.
• Обов’язки: періодично з’являтися на реєстрацію до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання, не виїжджати за межі України без погодження з пробацією.
• Смартфон Samsung Galaxy A13, який чоловік використовував для адміністрування груп, конфісковано в дохід держави.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирали, процесуальних витрат у провадженні немає.

Вирок на підставі угоди можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду лише з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК, протягом 30 днів з моменту проголошення.