Яремчанський міський суд визнав винним у крадіжці з каплиці жителя Ворохти, який раніше неодноразово був судимий за майнові злочини. Вирок датований 8 жовтня 2026 року. Суд призначив 5 років і 6 місяців позбавлення волі. Вирок можна оскаржити.

Що сталося

Крадіжка сталася 19 березня 2026 року. За версією суду, чоловік приїхав із Ворохти до Яремче й між 16:00 та 17:00 зламав бічні двері каплиці. Там він забрав пожертви: з пластикового відерка та дерев'яної скриньки, а також із паперової коробки в службовому приміщенні, де зберігали гроші за поминальні записки. Загальна сума збитків становить 7 тисяч гривень. Священник, який править у каплиці, розповів, що бокові двері були відігнуті, скриньки зламані та порожні, а речі в паламарці перерито.

Злочин кваліфікували за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України: крадіжка, вчинена повторно, з проникненням у приміщення та в умовах воєнного стану.

Що довело вину

Обвинувачений провини не визнав. Він стверджував, що в Яремчі був на сувенірному ринку, де купував пояс, у каплиці ніколи не бував, а відбитки його пальців підкинула поліція, з якою в нього «не приязні стосунки». Ще він наполягав, що не мав потреби красти, бо після звільнення з війська отримав 250 тисяч гривень виплат.

Суд спростував ці пояснення, спираючись на кілька груп доказів:

• Відбитки пальців. На паперовій коробці в коморі каплиці експерти виявили два придатні для ідентифікації сліди. Дактилоскопічна експертиза встановила, що їх залишили середній і безіменний пальці правої руки обвинуваченого.
• Телефон. За даними поліції, 19 березня з 15:20 до 17:33 його номер працював у мережі на вулицях Яремче, що охоплюють територію каплиці.
• Камери спостереження. Камери двох готелів зафіксували чоловіка, схожого на обвинуваченого, який іде в бік лісового масиву, де розташована каплиця, і повертається звідти. Камери стоять за 500 і 700 метрів від місця події, ближчих у поліції не знайшли. Ворохтянські камери того ж дня зафіксували його в селищі, де він передав гроші чоловікові. Цей чоловік упізнав обвинуваченого на записі й підтвердив, що отримав 500 гривень за послуги таксі.
• Перевірка алібі. Слідчі дії показали, що на ринку, де нібито був обвинувачений, його ніхто не пам'ятає, зокрема продавець кіоску, на який він вказав.
• Показання поліцейського. Оперуповноважений, який неодноразово спілкувався з чоловіком, упізнав його на відео за поставою, рисами обличчя та одягом.

Суд визнав, що докази в сукупності доводять вину поза розумним сумнівом.

Покарання

Прокурор просив 6 років позбавлення волі, посилаючись на те, що обвинувачений не став на шлях виправлення. Потерпілий-священник, який матеріальних претензій не має, просив дати чоловікові шанс виправитися та не позбавляти його волі.

Суд призначив 5 років і 6 місяців реального ув'язнення. Пом'якшувальних обставин він не виявив, а обтяжуючою назвав рецидив. Також він врахував, що чоловік не визнав вини, не засудив своїх дій і не виявив жалю. Востаннє його засуджували у квітні 2024 року за ч. 3 ст. 185 до чотирьох років, а на волю він вийшов 7 липня 2025 року. Того ж дня він пішов служити в ЗСУ, де пробув до 16 березня 2026 року, за три дні до крадіжки.

Обвинувачений перебуває під вартою з 8 червня 2026 року, цей строк зарахують у строк покарання день за день. Запобіжний захід залишився до набрання вироком законної сили.

Вирок можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.