На 78-му році життя перестало битися серце доктора історичних наук, професора, провідного фахівця Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Петра Степановича Сіреджука.
Петро Степанович був відомим українським істориком, доктором історичних наук, професором, невтомним дослідником минувшини рідного краю та України.
Його наукові зацікавлення охоплювали археологію, археографію, біографістику, гуцулознавство, демографію, етнологію, історію, кастеологію, картографію, краєзнавство, культурологію, ономастику, фольклористику та топоніміку.
Довідка
Петро Сіреджук народився 23 листопада 1949 року в селі Космачі Косівського району Івано-Франківської області України в гуцульській селянській родині. Закінчив історико-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ( нині Прикарпатський національний університет).
Працював учителем історії та географії в с. Устечко Заліщицького району, в органах УМВС у м. Львів (підполковник міліції); викладачем кафедри соціальних дисциплін Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ.
З 2004 року – старший викладач, доцент кафедри загальноекономічних і гуманітарних дисциплін Івано-Франківського інституту менеджменту ТНЕУ (нині Західноукраїнський національний університет).
З 2008 року – провідний фахівець відділу історії науково-дослідного Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету.
Співорганізатор (1991) регіонального громадсько-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові.
У 1989 році захистив дисертацію на ступінь кандидата історичних наук, а в 2010 році – докторську дисертацію «Соціально-економічне становище і культурне життя німецької меншини Східної Галичини (20-30-і роки XX ст.)».
Досліджував історію та старожитності Гуцульщини, вивчав документи з історії Прикарпаття середніх віків, зокрема, такі, де вперше згадуються населені пункти нашого краю.
Організатор трьох археологічних експедицій для вивчення та дослідження пам'яток Косівщини. Учасник багатьох наукових конференцій, симпозіумів, конгресів, всесвітніх Гуцульських фестивалів та етнофестивалів «Великдень у Космачі».
Автор 190 наукових праць,400 історико-краєзнавчих публікацій публікацій у періодиці. Співавтор колективних монографій: «Гуцульщина», «Старожитності Косівщини», «Старожитності Гуцульщини», довідника «Населені пункти Косівщини», видань І-IV томів «Історії Гуцульщини».
