Івано-Франківський апеляційний суд розглянув кримінальну справу щодо жителя Снятина, якого визнали винним у незаконному посіві та вирощуванні рослин конопель. Колегія суддів задовольнила скаргу прокуратури та ухвалила новий вирок, збільшивши строк покарання обвинуваченому.
Обставини справи
Як встановило слідство, наприкінці червня 2024 року чоловік, перебуваючи на обліку в Коломийському районному секторі Державної установи «Центр пробації», незаконно посіяв насіння коноплі на присадибній ділянці за місцем свого проживання. Впродовж літа він доглядав за рослинами — розпушував ґрунт, полов та проріджував посіви, доводячи їх до стадії дозрівання.
11 вересня 2024 року правоохоронці відділення поліції №1 у Снятині провели огляд місця події, на який чоловік дав добровільну згоду. У результаті на його присадибній ділянці виявили та вилучили 19 рослин коноплі. Проведені експертизи підтвердили, що вилучені рослини належать до нарковмісного роду Cannabis.
Слідство звернуло увагу, що чоловік раніше, у листопаді 2022 року, вже був засуджений Снятинським районним судом за подібні злочини, пов'язані з обігом наркотичних засобів, і на той момент був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком. Крім того, стосовно нього на розгляді Коломийського міськрайонного суду перебуває ще один обвинувальний акт за кількома статтями Кримінального кодексу.
Позиції сторін в апеляції
Снятинський районний суд у березні 2026 року визнав чоловіка винним за частиною 2 статті 310 Кримінального кодексу України та призначив йому остаточне покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі, з урахуванням частково приєднаного покарання за попереднім вироком.
Обвинувачений оскаржив вирок, вимагаючи направити його на лікування, посилаючись на те, що раніше проходив терапію у спеціалізованих медичних та психологічних закладах.
Прокуратура, своєю чергою, наполягала на скасуванні вироку через неправильне застосування кримінального закону. За версією обвинувачення, суд першої інстанції безпідставно зарахував у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення чоловіка, застосований у зовсім іншому кримінальному провадженні, яке на той момент ще не було завершене остаточним рішенням.
Аргументація апеляційного суду
Колегія суддів апеляційної інстанції визнала доводи прокуратури обґрунтованими. Суд наголосив, що відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України попереднє ув'язнення зараховується у строк покарання лише в межах того провадження, в якому особа фактично перебувала під вартою як підозрюваний, обвинувачений чи засуджений.
Оскільки у справі щодо незаконного вирощування конопель запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого не застосовувався, підстав для такого зарахування не було. Натомість термін попереднього ув'язнення, який врахував суд першої інстанції, стосувався зовсім іншого провадження, судовий розгляд якого на момент ухвалення вироку ще тривав.
Суд визнав це порушенням норм кримінального закону та скасував вирок в частині призначеного покарання, ухваливши новий.
Щодо клопотання про лікування
Апеляційний суд відхилив також аргументи обвинуваченого про направлення на лікування. Колегія суддів вказала, що сам факт проходження особою лікування у медичних чи психологічних закладах не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Крім того, матеріали справи не містили жодних даних про те, що на момент вчинення правопорушення чи під час судового розгляду чоловік страждав психічним захворюванням, яке позбавляло б його здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Ухвала суду
За результатами розгляду апеляційний суд:
- залишив без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого;
- задовольнив апеляційну скаргу прокуратури;
- скасував вирок Снятинського районного суду в частині призначеного покарання;
- визнав чоловіка винним за частиною 2 статті 310 Кримінального кодексу України та призначив покарання у виді трьох років позбавлення волі;
- на підставі частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком призначив остаточне покарання — три роки шість місяців позбавлення волі;
- постановив рахувати строк відбування покарання з дня звернення вироку до виконання.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін. Рішення набрало законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду протягом трьох місяців.
