У Музеї історії Галича зберігаються унікальні гончарні клейма на денцях посудин, виявлені під час археологічних досліджень в урочищах Золотого Току та Плебанії в Крилосі — на території «Давнього Галича».

Дослідження проводили відомі археологи Володимир Ауліх (1928–1994) та Михайло Каргер (1903–1976). Клейма, якими користувалися гончарі княжої доби — представники нижчих верств населення, — були поширені досить широко. Їх наносили ще під час формування горщика на ручному гончарному крузі, використовуючи знімну підставку з вирізаним знаком.

Поява клейм датується кінцем Х ст., найбільш активно вони використовувалися у ХІ ст., а з другої половини ХІІІ ст. трапляються значно рідше.

За формою знаків клейма поділяються на кілька груп.

• Хрести — найпоширеніший тип, символ життя і спасіння. Їх масове використання збігається з утвердженням християнства на Русі та відображає глибокі соціально-культурні зміни.
• Два концентричні кола з перехресними лініями — у язичницькій традиції символ вогню й сонця.
• Коло з трьома радіальними лініями («радіуси в колі») — знак нескінченності та циклічності руху сонця.
• Чотирипроменева свастика — солярний символ світла, родючості, добробуту й оберегу.

«Попри значну кількість досліджень, питання призначення гончарних клейм і досі залишається відкритим: чи були це сакральні символи, чи радше особисті мітки майстрів — відповідь продовжують шукати науковці», - йдеться у повідомленні.